- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
Теоретичні основи розрахунків забруднення природного середовища у випадку НС практични нічим не відрізняються від випадків розповсюдження забруднювальної речовини від різних видів господарської діяльності. Особливість ситуації полягає в причинах її виникнення, кількості речовини (як правило вона набагато більша), тривалості періоду забруднення.
Результатом розрахунку є визначення об’єму викидів, або надходження забруднювальної речовини, площа забруднення; концентрація ЗР в зоні ураження. У зв’язку з уразливістю атмосферного повітря у випадку НС, пов’язаних з викидами і розливами екологічно небезпечних речовин і матеріалів, є дуже актуальними розрахунки концентрації (та полей концентрації) відповідних шкідливих домішок у повітрі. Вихідними даними при цьому виступають відомості про характер, динаміку та масштаби викиду (виливу), а також меторологічні умови (швидкість та напрям вітру), характеристика поверхні (грунту) та ін.
9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
З метою деякого спрощення інженерних розрахунків доцільно використовувати модельні джерела (теоретичні моделі джерел надходження шкідливих домішок), які не співпадають у точності з реальними джерелами забруднення. Але реальне джерело з урахуванням його об’єктивних особливостей можна в припустимому приближенні замінити відповідною ідеальною моделлю, для якої існують надійно виведені, перевірені та практично апробовані розрахункові формули та співвідношення. Тому використання моделей джерел забруднення повітря має неабиякий практичний сенс.
Для класифікації існуючих моделей джерел забруднення доцільно використовувати такі критерії:
- геометрія джерела (геометричні особливості об’єкту);
- динаміка джерела (залежність потужності викиду від часу).
Згідно з першим критерієм :
Точічне джерело. Ця модель може бути використана, коли характерні геометричні розміри джерела а незначні порівняно з відстанями L, для яких треба визначити концентрації шкідливих домішок: тобто а « L.
Для такої моделі джерела прикладом реальних джерел можуть бути: викиди небезпечних речовин з труб підприємств, вихлопи окремих двигунів, викиди хімічних реакторних установок, невеликі розливи (які мають незначні розміри).
Лінійне джерело. При цьому викид небезпечної речовини здійснюється на певному лінійному протязі М, який незначно відрізняється від відстаней L, для яких треба визначити концентрації шкідливих домішок: тобто М ≈ L.
Прикладами реальних джерел забруднення можуть бути: викиди небезпечних речовин у випадку розривів трубопроводів на значному протязі; викиди автотранспорту на автомагістралі; випарювання шкідливої речовини з поверхні озера відповідної геометричної форми (а також з урахуванням напрямку вітру відносно розміщення озерая).
Площинне (поверхневе) джерело – це таке джерело, для якого шкідлива домішка потрапляє в атмосферне повітря з деякої досить великої за розмірамі поверхні, характерні лінійні розміри якої М сорозмірні з відстанями L, тобто М ≈ L.
Прикладами реальних джерел забруднення можуть бути: випаровування небезпечної речовини з поверхні озера, внаслідок аварійного розливу низькотемпературної небезпечної рідини (аміак, хлор, метан та ін.); шкідливі продукти горіння на великій площі (горіння торф’яного болота – торфовища) та ін.
Згідно з другим критерієм:
1. Миттєве джерело забруднення. Потрапляння забруднювальної речовини в довкілля відбувається за жуде малий термін (частки секунди).
На малюнку показане співставлення ідеального (1) та реального миттєвого джерела (2). Прикладами є: вибух сховища небезпечної речовини, що працює під тиском; викид невеликої кількості низькотемпературної речовини з її дуже швидким випаровуванням на теплій поверхні та ін.
2. Постійно діюче джерело незмінної потужності. Джерело в даному випадку діє безперервно і характеризується незмінною потужністю (мал..). Прикладами джерела є: викиди з труб підприємства чи промислових установок, викиди двигунів внутрішнього згорання; витіки зі сховищ , ємностей або посудин, працюючих під тиском у випадках невеликих пошкоджень та дефектів – тріщин, отворів і ін. (процес дроселювання); довгострокове безперервне випаровування шкідливої речовини з поверхні озера (лужі) при стаціонарному процесі випаровування та ін.
3. Складне джерело забруднення . Джерело, яке може поєднувати в собі риси перших двох (мал.. ). Прикладами джерела можуть бути: викиди (виливи) великої кількості зрідженої низькотемпературної небезпечної рідини у разі глобального руйнування низькотемпературного (ізотермічного) сховища. У грубому наближенні можна замінити цю реальну залежність двома модельними джерелами:
а) моделлю миттєвого джерела;
б) моделлю постійно діючого джерела.