
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
комісіями
Розроблені будівельно-технічними комісіями рекомендації приймаються до реалізації.
Відповідно з установленим характером пошкодження будинка, спорудження необхідно приймати рішення і реалізовувати їх при слідуючих етапах робіт:
відключення систем газо-, водо- и електропостачання, ліквідація пожежі, обмеження небезпечної зони;
видалення тимчасових, в тому числі кранових и (по можливості) перекритть на небезпечних участках, випорожнення ємкостей;
локалізація зони завалення шляхом аварійного розкріплення конструкцій , просторової стійкості каркасу і його елементів шляхом зв’язків, діафрагм, і ін.;
встановлення складу і технологічної послідовності виконання будівельно-відновлювальних робіт, включаючи оцінку необхідності детальних дослідів конструкцій , визначення потреби в ресурсах і т.ін.;
розборка завалів зруйнованих конструкцій і демонтаж пошкоджених конструкцій, стан яких визнано аварійним і підсилення яких неможливо і недоцільно;
відновлення та посилення будівельних конструкцій, відновлення технологічного обладнання і інженерних вісей з ціллю відновлення підпрємства (можливо, за тимчасовою технологічною схемою); ремонт конструкцій, який може виконуватись в процесі експлуатації в умовах ддіючого підприємства.
Розробка технічної документації по ліквідації наслідків аварії може ввиконуватись в одну або дві стадії.
В одну стадію документація розробляється звичайно самою місцевою комісією для нескладних об’єктів и при відносно невеликому об’ємі проектних робіт, а також при можливості представлення результатів у вигляді ескізів.
В дві стадії ведеться розробка документації крупних об’єктів, а також об’єктів, які характеризуються складністю конструктивних рішень, способів відновлення і методів здійснення робіт. При цьому основні технічні рішення розробляються і оформлюються у вигляді технічних завдань для спеціалізованих організацій.
7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
по розслідуванню причин аварії
Матеріали розслідування причин аварій розглядаються не пізніше чим в двохтижневий строк.
При погодженні вказаного органа з виводами комісії затверджені акти розслідування причин аварій повинні бути направлені в п’ятиденний строк в Держмістобудування України і в Держнаглядохоронпраці України, а коротка справка про виводи, до яких дійшла будівельно-технична комісія, - во всі організації, куди было відіслане повідомлення про аварію.
При виявленні комісією фактів недоброякісної роботи проектних, будівельних (будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних) організацій, які мають ліцензії на виконання таких робіт, а також фактів поставки недоброякісних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, на які видвні сертифікати, у відповідні органи ліцензування і сертифікації органом, який назначив комісію, направляється представлення про позбавлення організації ліцензії або про відміну виданого сертифіката і про перевірку акредитованої лабораторії, яка видала позитивне заключення про якість продукції.
В тих випадках, коли комісія установила, що причиною аварії є недосконалість нормативно-технічної документації, пропозиції щодо внесення до неї змін та доповнень направляються органам, які назначили комісію, в головну організацію по стандартизації і нормуванню Держкоммістобудівництва України, який відповідає за розробку відповідних нормативно-технічних документів.
Відповідні органи:
здійснюють нагляд за дотриманням встановленого цими нормами порядку розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин і конструктивних елементів;
роблять аналіз причин аварій і розробляють заходи щодо їх попередження, обяв’зкові для всіх суб’єктів господарювання і власників основних фондів;
силами Державної інспекції архітектурно-будівного нагляду ведуть облік будівельних аварій (обвалень) зао формою відповідно Додатку 8;
не рідше чим один раз в п’ять років готують і передають до Кабінету Міністрів України огляд аварійності будівельних об’єктів з пропозиціями щодо її зниження.