
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
7.3 Організація розслідування причин аварії
Основними цілями розслідування причин аварий будинків, споруджень, їх частин і конструктивних елементів є:
встановлення обставин , які їх викликали, включаючи як об’єктивні умови і дії (відсутність дій) посадових осіб, и оцінка цих фактів з точки зору відповідності вимогам діючої нормативно-техничної та організаційно-розпорядницької документації;
розробка заходів щодо ліквідації наслідків аварії;
розробка рекомендацій попередження виникнення подібних аварій в том числі й щодо удосконалення нормативних документів, стандартів і організаційно-розпорядницьких актів.
Всі аварії будівельних об’єктів піддаються розслідуванню будівельно-технічними комісіями.
В тих випадках, коли необхідно терміново починати роботи щодо рятування людей, які постраждали і відновлення завалених частин будинків або споруд, відновлення їх забезпечення або відновлення безпечної роботи підприємства і розібрати завалені конструкції, власник підприємства повинен, організовуючи ці роботи створити умови для роботи будівельно-технічної комісії, забезпечити фіксацію положення конструкцій на фотографіях і їх збереження.
Для виконання указаних робіт створюються місцеві комісії попереднього дослідження причин аварії і ліквідації її наслідків. До складу місцевої комісії включаються предстаники генпідрядної і будівельно-монтажних організацій, проектних організацій, які відповідальні за охорону праці.
Місцева комісія повинна:
зробити огляд місця аварії і зафіксувати положення конструкцій;
прийняти заходи щодо попередження подальших руйнувань і забезпеченню безпечного виробництва при першочерговій розбірці або тимчасовому розкріплені конструкцій, обмеженню доступу людей в небезпечну зону;
організувати евакуацію постраждалих;
виявити очевидців аварії і організувати їх опитування;
підібрати проектну документацію, яка відноситься до об’єкту аварії, і організувати збір іншої інформації, яка може стати у пригоді.;
начати роботу щодо розслідування причин аварії.
Одразу ж після початку роботи будівельно-технічної комісії місцева комісія передає їй зібрані матеріали і далі зосереджує свої зусилля на роботах по ліквідації наслідків аварій.
Будівельно-технічні комісії по розслідуванню причин аварій назначаються в строки не пізніше, ніж впродовж двох діб з моменту аварії. Рішення про призначення комісії приймають:
при внекатегорійних аваріях — Кабінет Міністрів України за представленням Держкоммістобудування України і Держнаглядохронпраці України;
при аваріях I категорії — Держкоммістобудування і Держнаглядохоронпраці України по представленню Державної архітектурно-будівельної інспекції і відповідного органу Держнаглядохоронпраці;
при аваріях II категорії — Державна архітектурно-будівельна інспекція або за її дорученнням обласні інспекції архітектурно-будівельного контролю і відповідні територіальні органи Держнаглядохоронпраця.
В тих випадках, коли причини аварії (завалення) очевидні і не потребують проведення розслідування, а постраждалі відсутні і не існує загрози для здоров’я і життя, названі вище органи можуть утримуватись від створенння комісії.
Взаємодія будівельно-технічної комісії з комісією спеціального розслідування, яка створена органами державного нагляду за охороною праці відповідно п.86 Положення, реалізується присвоєнням будівельно-технічній комісії статуса підкомісії в комісії спеціального розслідування.
Как правило, обидві комісії створюються сумісним наказом.
До складу будівельно-технічної комісії включаються представники:
органа, який назначає будівельно-технічну комісію (голова);
володаря підприємства, де відбулась аварія, або центрального органу , до якого належить керування, основане на загалнодержавній власності;
генеральной підрядної будівельної організації і супідрядних будівельно-монтажних організацій;
генеральної проектної організації і супроектних організацій, підприемств-постачальників будівельних виробів, конструкцій і інженерного обладнання.
Якщо аварія будівельного об’єкту відбулась внаслідок іншої технічної аварії (пожежі, вибуху, аварії транспортного засобу і т.ін), в склад будівельно-технічної комісії включаються представники відповідних органів контролю і нагляду (Головного управління пожежної охорони МВД, Державтоінспекції і ін.) за узгодженням з ними.
Інформаційні матеріали, які вимагає комісія від проектних і будівельних організацій, підприємств-постачальників будівельних виробів, конструкцій і обладнання, органів ліцензування і сертифікації і інших організацій і підпрємств, які мають відношення до об’єкту аварії, включаючи копії архівних документів, представляються в обов’язковому порядку і без попередньої оплати.
Компенсацію втрат на предоставлення інформації передбачене цими нормами бере на себе підприємство або організація, де відбулась аварія, і оформляються за статею «збитки підприємства, де відбулась аварія»за формою Додатків 13.