
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
Вимоги норм порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів гармонизовані з «Положением о расследовании и учете несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на предприятиях, в учреждениях и организациях», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.93 N0 623 (в подальшому—«Положение о расследовании и учете несчастных случаев») та розвивають це Положення у частині, яка торкається будівельно-технічної експертизи і оцінки причин аварії.
7.1 Загальні положення
В залежності від важкості наслідків та масштабів аварії поділяються
на аваріїI категорії і II категорії.
Категорійністъ аварій встановлюється таким чином: I категорія — аварія, наслідками якої стало хоч би одна з подій: а) загибель п’яти або більш людей;
б) загроза життю і здоров’ю робітників підприємства або будівництва, а також населенню, яке знаходиться поблизу підприємства (будівництва);
в) загроза збереженню навколишнього середовища у місцевості підприємства або будівництва;
г) завалення основних конструкцій об’єкту в цілому або його значиної частини;
д) остановка експлуатації об’єкту або будівництва на добу і більше.
П категорія — аварія, слідством якої стало хоч би одна з слідуючих подій:
а) загибель до п’яти людей;
б) загроза життю і здоров’ю рабітників цеху або підприємницького участку (участку будівництва)
в) завалення конструкцій на частині об’єкту; г) остановка роботи цеху або дільниці будівництва на смену і більше.
Приблизний розподіл аварій за категоріями в залежності від виду будівлі або спорудження наведено у справочному Додатку 2.
Локальні пошкодження конструктивних елементів і деталей без їх завалення випадки зробітки захисних, протиперевантажувальних або інших протиаварійних приладів, а також інші іциденти, які створюють небезпеки для здоров’я і життя людей або стану довкілля, аваріями не враховуються і міри по ним приймаються в установленому на підприємстві порядку.
Аварії 1 категорії будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів, які знаходяться в ряду масових аварій і завалень, які викликані стихійними лихами або техногенними катастрофами (повідями, землетрусами, вибухами, просадкам територій и тощо), або одиничні аварії, які уражають або створюють загрозу ураження систем життєзабезпечення крупних регіонів, а також аварії, які супроводжуються викидами або реальною загрозою викидів радіоактивних, сильнодіючих отрутних, біологічно активних і інших небезпечних речовин, повинні розглядатись специальними комісіями, які призначаються Кабінетом Міністрів України. При їх розслідування доцільно використовувати положення норм.
7.2 Першочергові дії в умовах аварії
Особи, відповідні за роботу організацій і установ, які здійснюють будівництво, технічне переобладанання, реконструкцію, капітальний ремонт або експлуатацію об’єктів, на яких відбулась аварія, забов’язані, в першу чергу:
прийняти всі необхідні заходи по рятуванню людей, які постраждали і наданню їм допомоги;
ввести в дію план ліквідації аварій (аварійних ситуацій), якщо такий є на підприємстві;
прийняти заходи щодо попередження подальшого розповсюдження руйнувань, пожежі, викидів шкідливих речовин і т. ін.;
установити межу небезпечної зони і обмежити доступ до неї людей;
передати повідомлення про аварію .
Про будь-яку аварію на будівельному об’єкті повинно повідомити в орган держнагляду за охороною праці за місцем розташування підприємства, де відбулась аварія , до сфери керування якого належить підприємство, основане на загальнодержавній власності, в місцевий орган державної ивиконавчої влади, в обласну інспекцію архітектурно-будівного контролю і в органи прокуратури за місцем розташування підприємства (будівництва). Про аварію 1 категорії повідомляється також Штаб громадянської оборони, Державний комітет України по нагляду за охороною праці і Державний комітет по справах містобудування і архітектури. Повідомлення про аварії передається по телефону, телефаксу, телеграфу одразу ж після ваиявлення аварії.
Форма повідомлення повинна відповідати схемі, яка наведена у Додатку 3.
Обв’зки своєчасно передавати повідомлення про аварії надається керівникам генпідрядної будівельної організації, якщо аварія відбулась на об’єкті, який будується аба реконструюється, або на керівників експлуатуючої організації, якщо аварія відбулась при експлуатації.
За відхіленням означених осіб від передачі повідомлення вони несуть відповідальність відповідно з діючим законодавством.