
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
Серед організаційних та технічних заходів безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском найбільш важливі такі:
1. Оскільки метод зберігання та транспортування речовини під тиском відносно небезпечний, загальна місткість сховищ повинна обмежуватись, в даному випадку вона обмежена 10тисячами тонн речовини;
2. Необхідно передбачити технічні засоби та обладнання для зниження ризику аварій, та аварійних ситуацій (запобіжні клапани на сховищах, автоматичні заслінки для відокремлення аварійних секцій трубопроводів; аварійна сигналізація при зниженні тиску або при появі домішок в інертному середовищі чи в оточуючому повітрі; заходи з запобігання неконтрольованого підвищення температури під впливом сонячної радіації або штучних джерел теплоти: автоматичне регулювання тиску, температури та ін.);
3. З метою обмеження розповсюдження рідкої фази (якщо вона виникає у кінці адіабатичного розширення абс дроселювання) та для запобігання її розповсюдження на обладнання, в воду та ін. мають бути використані піддони, лотки, заглиблення або (для великих сховищ) – обвалування;
4. Доцільно передбачити обладнання та пристрої для відкачки рідкої фази речовини з лотків, піддонів та тощо;
5. Трубопроводи, які пролягають по дну водоймищ, а також ємності, які стикаються з водою, повинні мати відповідну високоякісну гідроізоляцію;
6. Суворе дотримання правил експлуатації та вимог пов’язаних із забезпеченням екологічної безпеки та охорони праці, спрямованих на зниження ризику аварій, катастроф та аварійних ситуацій, повсякденний контроль стану конструкцій, обладнання, зварних швів, гідроізоляції, засобів автоматики та захисту від корозії, запобігання механічних напружень.
5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
Найбільш важливими треба вважати такі технічні та організаційні заходи:
1. Для сховищ і ємностей означеного типу треба обов’язково застосовувати обвалування. Ємність обвалованого простору повинна відповідати повній ємності сховища (сховищ). Стінки обвалування повинні забезпечити запобігання впливу небезпечної рідини за його межі. Ці стінки повинні бути розраховані таким чином, щоб вони мали змогу витримати динамічний вплив виливу всієї рідини у разі катастрофічного руйнування сховища (гідравлічний удар);
2. Необхідно пердбачити наявність резервних сховищ або емностей на випадок необхідності поворотного перекачування розлитої рідини з обвалованого простору при руйнуванні основного сховища (сховищ);
3. Передбачаються технічні засоби та обладнання для можливості поворотного перекачування розлитої рідини з обвалування. Ці засоби та обладнання (насоси, трубопроводи, вентилі та ін.) пвинні бути розраховані на низькі температури (відповідно фізико-хімічним та теплофізичним особливостям речовини, яка зберігається);
4. Для зменшення випарювання небезпечної речовини внаслідок її виливу (і пов’язаного з цим зменшення потужності джерела забруднення атмосферного повітря) можуть бути використані спеціальні технічні засоби (генератори піни, спеціальні покриття та ін.);
5. Для деякого зменшення концентрації шкідливої домішки у хмарі, яка просувається у небезпечному напрямку ( да населеного пункту, джерела питної води, автомагістралі та ін.) може бути застосована водна завіса повинно бути передбачене і встановлене заздалегідь;
6. Необхідно передбачити технічні засоби та обладнання для зниження ризику аварій та аварійних ситуацій (запобіжні клапани, автоматичні заслінки, автоматичне включення холодильного обладнання, насосів зворотного перекачування, генераторів піни, водних завіс та ін.);
7. Всебічний контроль за станом сховищ та ємностей (проність конструкцій та опор, стан зварних швів, стан теплової ізоляції, запобіжних клапанів, холодильного обладнання, насосів і систем) з застосуванням сучасних прецизійних методів (рентгенівських, ультразвукових, тепловізійних та ін.), контроль стану і функціонування систем, автоматичного регулювання та сигналізації, систем захисту від корозій та ін.;
8. У районі розташування сховищ небезпечних речовин (токсичних, екологічно небезпечних, вибухо- та пожежонебезпечних) необхідно передбачити системи сповіщення персоналу підприємств та об’єктів, а також населення прилеглих населених пунктів;
9. Передбачення аварій та аварійних ситуацій, прогноз можливих наслідків аварій, планування дій персоналу підприємств та об’єктів , рятувальних загонів, зв'язок з службами управлінь та підрозділів цивільної оборони, надзвичайних ситуацій, пожежної охорони, швидкої допомоги, санітарно-гігієнічної служби повинні здійснюватись з використанням сучасної комп’ютерної техніки, досконалого програмного забезпечення, сучасної техніки зв’язку (радіо, телебачення, телефон, електронна пошта);
10. Суворе дотримання правил експлуатації та вимог, пов’язаних з забезпеченням екологічної безпеки та охорони праці, зниженням ризику аварій, катастроф та аварійних ситуацій.