1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру

Протягом 2010 року в Україні зареєстровано 254 надзвичайні ситуації. Відповідно до державного класифікатора НС ДК 019-2001 вони розподілились на:

• техногенного характеру – 130;

• природного характеру – 108;

• соціально-політичного характеру – 16.

Внаслідок них загинула 361 особа (з них 39 дітей) та 753 постраждалих (з них 242 дитини). За масштабами надзвичайні ситуації розділилися на надзвичайні ситуації:

• державного рівня -5;

• регіонального рівня – 16;

• місцевого рівня – 107;

• об’єктового рівня – 126.

Порівняно з 2009 роком загальна кількість НС зменшилася майже на 4 %. Протягом 2010 року ця тенденція збереглася. Також протягом 2010 року зменшилася кількість постраждалих в надзвичайних ситуаціях (в 2 рази). Найбільша кількість постраждалих та загиблих, як і в попередні роки, реєструється внаслідок транспортних аварій, пожеж та надзвичайних ситуацій, пов’язаних із отруєнням та інфекційними захворюваннями людей.

Проте, збитки завдані НС у 2010 році зросли майже вдвічі(попередні збитки становили 985 млн. гривень) . У структурі збитків переважають збитки від НС природного характеру (93%), причому найбільше їх завдано надзвичайними ситуаціями метеорологічного характеру .

Зареєстровано 130 НС техногенного характеру, що є на рівні 2009 року (130).

Внаслідок НС загинуло 255 осіб, у тому числі 28 дітей, постраждало – 222 особи. За масштабами НС розділилися на:

• державного рівня – 2 (вибух кисневого балону у лікарні м. Луганська в січні 2010р. та аварія автобуса на залізничному переїзді у Дніпропетровській області жовтень 2010 р.);

• регіонального рівня – 5;

• місцевого рівня – 47;

• об’єктового рівня – 76.

Аналіз динаміки їх виникнення показав, що найбільшу їх кількість зареєстровано у першому кварталі – 46 випадків. У другому кварталі – 23 НС, третьому – 34.

Збільшується кількість НС на транспорті, системах життєзабезпечення, енергетичних системах, а також НС пов’язаних із руйнуванням будівель і споруд.

Взагалі можна прогнозувати НС на рівні попереднього року за структурою і кількістю.

2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації

2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям

Діяльність органів державної влади спрямована на:

• забезпечення безпеки життєдіяльності людини ;

• збереження екологічної безпеки ;

• попередження (запобігання) виникненню надзвичайних ситуацій,

• зниження втрат та збитків нанесених ними та ліквідацію їх наслідків.

Перші дві функції носять первинний характер і реалізуються шляхом проведення комплексних заходів, щодо попередження аварійних ситуацій та стихійних лих. Основними напрямами профілактичної діяльності в області попередження надзвичайних ситуацій та зниження збитків від них є моніторинг потенційно-небезпечних об’єктах, прогнозування можливостей виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, а також небезпечних природних явищ, проведення державної екологічної експертизи проектів та діючих виробництв, спостереження за геологічними, гідрологічними та метеорологічними явищами, раціональне розміщення об’єктів виробничо-господарського комплексу, господарської та соціальної інфраструктури з метою забезпечення екологічної безпеки.

Система попередження надзвичайних ситуацій є багатофункціональною багаторівневою інформаційною системою, яка охоплює всі потенційно небезпечні об’єкти та території де сформована підвищена техногенна та природна небезпека.

Нижчий рівень цієї системи складається з окремих систем, розташованих на потенційно-небезпечних об’єктах або пунктах спостереження за потенційно небезпечними природними об’єктами. Від усіх систем (локального та імпактного) рівня інформація надходить і системи регіонального рівня, де визначається рівень безпеки відповідного регіону.

Для створення таких систем складають перелік потенційно-небезпечних об’єктів на картах відзначають їх розміщення. Необхідно вивчити шкідливі та загрозливі фактори впливу на довкілля, спрогнозувати зону небезпеки для кожної надзвичайної ситуації, розробити рекомендації, щодо подальшого розміщення інших об’єктів в цій зоні.

Система може працювати в трьох режимах: оперативний режим (надається інформація про сучасний стан об’єкту чи регіону); режим прогнозування (показує як зміниться стан безпеки регіону з розміщенням або закриттям будь-якого об’єкту); режим попередження (фіксує зниження рівня безпеки).