
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва повинна охоплювати всі рівні його взаємодії з навколишнім середовищем від локального до глобального.
Система критеріїв базується на існуючій нормативно-правовій інформаційній базі.
Під промисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промисловий майданчик підприємства або групу промислових підприємств, які розглядають як єдине площинне джерело техногенної впливу.
Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислових підприємства повинен забезпечувати наступні пункти:
– оцінка рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації;
– прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;
– оцінка ресурсоспоживання підприємства;
– оцінка ймовірності авар ій і небезпеки в аварійних умовах.
Рівень безпеки підприємства може бути описаний наступними групами показників: фактичні і умовні (об’єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, рівні шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);
Оцінку екологічної безпеки промислового об’єкту здійснюють за основними напрямками:
оцінка потенційної небезпеки промислового об’єкту в умовах нормальної експлуатації.
оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками.
оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.
На регіональному рівні при оцінюванні екологічної безпеки необхідно розглядати обмежене територією техно-соціальне природне середовище, яке вміщує в себе промислове виробництво неорганізовані джерела відходів.
Контрольні запитання
Охарактеризуйте основні етапи процедури ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів.
Що таке потенційно небезпечний об’єкт? Хто і на яких рівнях організаційно забезпечує виконання завдань моніторингу ПНО?
Охаратеризуйте групи на які поділені хімічні речовини, що здатні викликати масове ураження у разі аварій.
Які основні показники токсичності СДОР?
Надайте визначення поняття радіаційна аварія та наведіть класифікацію радіаційних аварій.
Стисло охарактеризуйте основні фази у розвитку комунальних і промислових радіаційних аварій.
Які вимоги висуваються до оцінки екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні?
5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
Безпека населення при катастрофічному затопленні забезпечується завчасним здійсненням заходів, спрямованих на його запобігання або мінімізацію його масштабів. До них належать: правильній вибір місця розміщення греблі і населених пунктів, обмеження будівництва житлових будинків иі об’єктів економіки в місцях, що піддаються впливу хвилі прориву, обвалування населених пунктів і сільськогосподарських угідь, створення надійних дренажних систем, проведення берегоукріплюючих робіт для запобігання зсувів і обвали, облаштування гідроізоляції і спеціальних укріплень на будівлях і спорудах, насадження низько стовбурових лісів (тополя, вільха і береза), здатних зменшити швидкість хвилі прориву.
У випадку штучних гребель приймать такі заходи регулювання стоку води: плановий скид води із водосховища в період весняного паводку, своєчасний випуск води; укріплення стінок греблі.
Основними заходами по захисту населення є:
своєчасне сповіщення про загрозу катастрофічного затоплення й прийняття необхідних заходів для його захисту;
самостійний вихід населення із зони можливого катастрофічного затоплення до підходу хвилі прориву;
організована евакуація в безпечні райони;
укриття на незатоплених частях будівель і споруд, а також на підвищених участках місцевості;
організація і проведення аварійно-рятувальних робіт;
надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги постраждалим;
проведення невідкладних робіт по забезпеченню життєдіяльності населення.