
- •1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття
- •1.1 Особливості та тенденції виникнення нс природного та техногенного характеру
- •2 Попередження та реагування на надзвичайні ситуації
- •2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям
- •3 Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.1 Законодавча база протидії аваріям та катастрофам
- •3.1.1 Режими функціонування єдиної державної системи
- •3.2 Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.3 Планування роботи єдиної державної системи
- •3.4 Інформаційне забезпечення єдиної державної системи
- •3.5 Економічне забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації
- •3.6 Наукове забезпечення системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •3.7 Міжнародне співробітництво в галузі реагування на нс
- •3.8 Основні заходи захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації
- •4. Формування екологічної небезпеки у сфері виробничо-господарської діяльності
- •4.1 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •4.2 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •4.3. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів
- •4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
- •4.5. Формування екологічної небезпеки при аваріях з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •4.5.1 Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів і їх наслідки
- •4.6 Види, масштаби і фази радіаційних аварій
- •4.7 Оцінка екологічної небезпеки промислового виробництва на локальному рівні
- •5 Захист населення при виникненні нс з різними уражуючими факторами
- •5.1. Захист населення при виникненні гідродинамічної нс
- •5.2. Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії
- •5.2.1 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
- •5.2.2 Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
- •5.3 Захисні контраходи в умовах радіаційної аварії
- •6 Практичні аспекти організації та управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків нс
- •6.1 Психологічні аспекти та першочергові дії при нс
- •7 Характеристика та порядок проведення розслідування причин аварій будівель, споруджень, їх частин та конструктивних елементів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Першочергові дії в умовах аварії
- •7.3 Організація розслідування причин аварії
- •7.4 Робота будівельно-технічної комісії
- •7.5 Реалізація заходів, запропонованих будівельно-технічними
- •7.6 Розглядання, затвердження і контроль матеріалів
- •8 Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •9 Теоретичні основи розрахунків масштабів забруднення природного середовища
- •9.1 Основні модельні джерела забруднення атмосферного повітря для розрахунку наслідків нс
- •9.2 Моделювання процесів, що супроводжують аварійнй розливи, витіки та викиди
- •10 Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.1 Визначення страхових сум, тарифів та платежів зі страхування відповідальності при нс
- •10.2 Визначення збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •10.2.1 Розрахунок розмірів збитків в результаті аварійних ситуацій при використанні водних ресурсів
- •10.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних рибному господарству
- •10.4 Розрахунок розмірів збитків в результаті
- •10.5 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження будівель
- •10.6 Розмір збитків від втрати життя та шкоди здоров´я населення визначається за формулою:
- •11 Управління екологічною безпекою в умовах виробничо-господарської діяльності
- •11.1 Основні вимоги екологічної безпеки при виробничо-господарській діяльності
- •Управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1 Стратегія та закономірності управління екологічною безпекою
- •7.1.1 Основні положення стратегії управління
- •7.1.2. Закономірності управління екологічною безпекою на регіональному рівні
- •7.1.3. Особливості управління техногенною складовою екологічної безпеки
- •7.2. Функціональна схема процесу управління екологічною безпекою.
4.4 Формування екологічної небезпеки при гідродинамічних аваріях
Гідродинамічні аварії – аварії на гідродинамічних об'єктах , в результаті яких можуть відбутись катастрофічнф затоплення.
Затоплення прибережних територій з населеними пунктами, господарськими об'єктами може статись в результаті руйнування гідродинамічних споруд (греблі, дамб, перетинів), що розташовані вища за течією ріки, або системи іригаційних споруд у зрошуваних районах.
Затоплення – це покриття териорії водою. На затопленій території виділяють чотири зони катастрофічного затоплення:
перша безпосередньо межує з гідроспорудою і простгається на 6-12 км від нього. Висота хвилі може сягати тут декількох метрів. Характерним є бурхливий потік води зі швидкістю течії 30 км/год і більше. Час проходження хвилі 30 хвилин;
друга – зона швидкої течії (15-20 км/год). Протяжність зони може бути 15-25 км; час проходження хвилі – 50-60 хвилин;
третя – зона середньої течії (10-15 км/год). Протяжність зони може бути 30—50 км; час проходження хвилі – 2-3 години;
четверта – зона слабкої течії (розливу). Швидкість течії тут може сягати 6-10 км/год. Протяжність зони може бути в залежності від рельєфу 35-70 км.
Зона катастрофічного затоплення – зона, в межах якої відбулись масові втрати людей, сільгосптварин і рослин, значно пошкоджені або знищені матеріальні цінності, в першу чергу будівлі і інші споруди.
Гідродинамічно небезпечними об'єктами називають споруди або природні утворення, що створюють різницю рівнів води до (верхнього б'єфу) і після (нижній б'єф) них. До них належать гідротехнічні споруди напірного фронту: греблі, гатка, дамби, басейни та зрівнювальні резервуари, гідровузли, малі гідроелектростанції та споруди, що входять до складу інженерного захисту міст та сільськогосподарських угіддь (вони поділяються на постійні та тимчасові; основні та другорядні).
Тимчасовими називають ті, які використовуються для виконання будь-яких технологічних задач (для виробництва електроенергії, меліорації території і ін.).
До тимчасових належать та, які використовують у період будівництва і ремонту постійних гідротехнічних споруд.
До основних відносяться споруди напірного фронту, прорив яких спричиняє порушення нормальної життєдіяльності населення поблизу розташованих населених пунктів, руйнування, пошкодження житлових будівель або об'єктів народного господарства.
До другорядних відносяться споруди напірного фронту, руйнування або пошкодження яких не спричиняє суттєвих наслідків.
Основні уражуючі фактори гідродинамічних аварій: хвиля прориву та затоплення місцевості.
Уражуюча дія хвилі прориву проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей и споруди маси води, що рухається з великою швидкістю, та уламків зруйнованих будівель і споруд, інших предметів.
Хвилею прориву може бути зруйнована велика кількість будівель і інших споруд. Ступінь руйнування буде залежати від їх міцності й висоти та швидкості руху хвилі.
При катастрофічному затопленні загрозу життю і здоров'ю людей, крім впливу хвилі прориву, прдставляють перебування у холодній воді, нервово-психічне напруження, а також затоплення (руйнування) систем, що забезпечують життєдіяльність населення.
НС в зоні затоплення нерідко супроводжуються вторинними уражуючими факторами: пожежами внаслідок обриву чи короткого замикання електричних кабелів і проводів, зсувами і обвалами в результаті розмиву грунту, інфекційними захворюваннями з причини забруднення питної води і різкого погіршення санітарно-епідеміологічного стану в населених пунктах поблизу зони затоплення і районах тимчасового розміщення постраждалих, особливо у літній час.
Наслідки гідродинамічних НС: катастрофічне затоплення обширних територій, значної кількості населених пунктів і селищ, об'єктів економіки, масосої загибелі людей (до 90% вночі і 60 % вдень), тривалому припиненню судоходства, сільськогосподарського ита рибопромислового виробництва; руйнування гідротехнічних споруд; руйнування в зоні затоплення систем водопостачання, каналізації, зливових комунікацій, місць збору відходів, в результаті чого відбувається забруднення річкових вод.