КОНСПЕК ЛЕКЦІЙ

«ПРОТИДІЯ АВАРІЯМ ТА КАТАСТРОФАМ»

2011- 2012

Перелік умовних скорочень

НС – надзвичайна ситуація;

ОПН – об’єкт підвищеної небезпеки;

НР – небезпечна речовина;

МНС – Міністерство надзвичайних ситуацій;

ЄДСЗР - Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них;

ЗМІСТ

ВСТУП
Коротка характеристика аварій і катастроф кінця ХХ- початку ХХІ століття
1. Законодавча база
1.3. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
2. Стан системи реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
3. Теоретичні основи розрахунків забруднення природного середовища
4. Основні методи зберігання і транспортування екологічно небезпечних, токсичних, вибухо- та пожежонебезпечних речовин та матеріалів
4.1. Зберігання і транспортування при підвищенному тиску
4.1.1. Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів, працюючих під тиском, і особливості наслідків цих руйнувань
4.1.2. Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих під тиском
4.2. Зберігання і транспортування небезпечних речовин у зрідженому стані при низьких температурах
4.1.1. Характерні види аварійних руйнувань сховищ і трубопроводів, працюючих при низьких температурах, і особливості наслідків цих руйнувань
4.1.2. Заходи безпеки при експлуатації сховищ, ємностей та трубопроводів, працюючих при низьких температурах
5. Моделювання процесів, що супроводжують аварійні розливи, витіки та викиди низькотемпературних екологічно небезпечних, токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин та матеріалів і розрахунки забруднення атмосферного повітря.
6.Порядок складання планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на підприємствах
Терміни і визначення

1 Коротка характеристика аварій і катастроф кінця хх- початку ххі століття

В останні роки все більшу тривогу спеціалістів і суспільства викликає положення з забезпеченням безпеки в промисловості. По-перше, для сучасної промисловості характерна концентрація небезпек. Розглянемо хімічні енергоносії, які здатні горіти та вибухати. В розвинутих країнах працюють підприємства, на яких перероблюється велика кількість таких речовин, тобто збільшилась маса НР на одну людину або на одиницю площі. По-друге, потенційні небезпеки реалізуються - зростає кількість аварій та збитки від них. Це може бути пов’язано із:

- інтенсифікацією, тобто зі зростанням технологічних параметрів (температури, тиску, енергонасиченості, вмісту небезпечних речовин), що проявляється у збільшенні потужності одиничних об’єктів (блоків, апаратів, установок тощо);

- комплексною переробкою сировини, що веде до концентрації на одному майданчику різних виробництв та небезпек різної природи, збільшенню розмірів промислових комплексів;

- оновленням технологій, що загострюють протиріччя між темпом науково-технічного прогресу і темпом приведення у відповідність навички і професійні якості персоналу та працівників.

Особливість крупних техногенних аварій полягає в тому, що вони можуть викликати паніку, транспортний колапс, привести до втрати авторитету влади.

За чинниками виникнення катастрофи можна розділити на:

1. Авіакатастрофи;

2. Залізничні;

3. Автодорожні;

4. Річні та морські;

5. Енергетичні;

6. Хімічні;

7. Радіаційні.

За принципом причини виникнення НС:

• викликані халатністю обслуговуючого персоналу;

• викликані зовнішніми факторами (стихійні лиха, загибель корабля);

• викликані непередбачуваними та небажаними наслідками штатного функціонування технологічних систем;

За об’єктом виникнення:

• індустріальні (вибухи та розливи токсичних речовин на заводах хімічної або харчової промисловості, прорив трубопроводу або аварії на АЕС);

• транспортні (авіакатастрофи, аварії поїздів, кораблів).

За місцем виникнення:

• аварії з руйнуванням виробничих споруд і радіоактивним зараженням території (аварія на Чорнобильській АЕС, на АЕС в Фукусімі (Японія));

• аварії на ядерних установках інженерно-дослідних центрів з радіоактивним забрудненням території;

• аварії на хімічно небезпечних об´єктах з викидом (розливом, витоком) у навколишнє середовище ЗДОР;

• аварії в науково-дослідницьких установах ( на виробничих підприємствах), що здійснюють розробку, виготовлення, переробку, зберігання та транспортування бактеріальних засобів і препаратів або інших біологічних речовин з викидом у навколишнє середовище;

• авіаційні катастрофи, повлекшие за собою значну кількість людських жертв і ті, що потребують проведення пошуково-рятувальних робіт;

• зіткнення і схід з рель сів залізничних потягів (поїздів у метрополітенах), що тягнуть за собою ураження людей, значні руйнування залізничних шляхів або руйнування споруд в населених пунктах;

• аварії на водних комунікаціях, що викликали значні людські жертви, забруднення отрутними речовинами акваторій портів, прибережних територій, внутрішніх водойм;

• аварії на трубопроводах, що викликали масовий викид транспортуємих речовин і забруднення навколишнього середовища в безпосередньо поблизу населених пунктів;

• аварії на енергосистемах;

• аварії на очисних спорудах;

• гідродинамічні аварії;

• прорив гребель, дамб (на Саяно-Шушенській ГЕС);

• пожежі, що виникли в результаті вибухів на пожеже небезпечних об’єктах.