
- •3 Масообмінні процеси
- •3.1 Основи масопередачі. Загальні відомості
- •3.1.1 Види процесів масопередачі
- •3.1.2 Фізична суть процесів масопередачі
- •3.1.3 Основні визначення
- •3.1.4 Основне рівняння масопередачі
- •3.1.5 Способи вираження концентрацій бінарних сумішей
- •3.1.6 Рівновага при масопередачі
- •3.1.6.1 Правило фаз
- •3.1.6.2 Криві рівноваги
- •3.1.6.3 Закон Генрі
- •3.1.6.5 Закон Рауля
- •3.1.7 Матеріальний баланс процесів масообміну.
- •3.1.7.1 Робоча лінія
- •3.1.7.2 Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу
- •3.1.8 Механізм процесу масопередачі
- •3. 1.9 Молекулярна дифузія. Перший закон Фіка
- •3.1.9.2 Турбулентна дифузія.
- •3.1.9.2 Перенос енергії в турбулентному потоці
- •3.1.9.3 Перенос маси в турбулентному потоці
- •3.1.10 Конвективна дифузія
- •3.1.11 Диференційні рівняння масопередачі
- •3.1.11.1 Диференційне рівняння молекулярної дифузії
- •3.11.2 Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка
- •3.1.11.3 Основний закон масовіддачі. Основний закон конвективної дифузії
- •3.1.12 Рівняння на межі розділу фаз
- •3.1.13 Математичний опис процесу масопередачі
- •3.1.14 Загальний розв'язок основного рівняння масопередачі
- •3.1.15 Рушійна сила масообмінних процесів
- •3.1.15.1 Визначення середньої рушійної сили для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.15.2 Визначення Yср для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.16 Вплив перемішування на середню рушійну силу δYср і δХср
- •3.1.18 Об'ємні коефіцієнти масовіддачі і масопередачі
- •3.1.19 Подібність процесів масопереносу
- •3.1.20 Перетворення основного рівняння масопередачі для насадкових апаратів.
- •31.21 Визначення числа одиниць переносу
- •3.1.21.1 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.21.2 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.22 Визначення висоти одиниці переносу
- •3.1.23 Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •3.1.23.1 Розрахунок діаметра колони
- •3.1.23.2 Визначення швидкості газу в насадкових апаратах
- •Загальна структура формули розрахунку лінійної швидкості газу в точці захлинання має вигляд:
- •1.22.3 Швидкість потоку в тарільчатих апаратах.
- •3.1.23.4 Розрахунок висоти апарата
- •3.1.23.5 Визначення числа ступенів зміни концентрації (числа теоретичних тарілок)
- •3.1.23.6 Розрахунок числа дійсних тарілок за кінетичною кривою
- •3.1.23.7 Визначення відстані між тарілками
- •3.1.23.9 Гідравлічний опір тарільчатої колони
- •3.1.24 Методика розрахунку насадкового масообмінного апарата
- •3.1.25 Методика розрахунку тарільчатого масообмінного апарата
- •3.1.26 Масопередача в системах з твердою фазою
3.1.9.2 Турбулентна дифузія.
В рухомому середовищі, поряд з ламінарним рухом, має місце також і турбулентна течія середовища. При ламінарному русі має місце молекулярний перенос, при якому спостерігається тільки повздовжний перенос як кількості енергії, так і маси речовини. В турбулентному потоці виникає також і поперечний перенос, який призводить до виникнення додаткових дотичних напруг і додаткового переносу речовини. Тобто турбулентна дифузія пов'язана з турбулентністю потоку.
Перенос кількості руху
Рис. 3.9 Турбулентна дифузія
Якщо швидкість двох шарів Wy1 i Wy2, на відстані dx є неоднаковою, то різниця швидкості призводить до утворення дотичної напруги:
(3.65)
При турбулентному русі виникають вихори, які спричиняють поперечний рух зі швидкістю WХ . Вихори зумовлюють свою дотичну напругу:
(3.66)
Тут T – вихровий коефіцієнт турбулентної в'язкості, який залежить від від швидкості потоку, від гідродинамічної обставки і не може бути фізичною константою аналогічно µ.
3.1.9.2 Перенос енергії в турбулентному потоці
По аналогії з рівнянням молекулярного переносу тепла (рівняння Фурьє) можна записати рівняння переносу густини теплового потоку при наявності турбулентності:
(3.67)
де
λT
- коефіцієнт турбулентної
теплопровідності,
який залежить не від фізичних властивостей
середовища, а від осереднених швидкостей
турбулентного потоку, координат, напрямку
руху і інших зовнішніх факторів.
Інтенсивність переносу тепла за рахунок
турбулентної теплопровідності λT
визначається турбулентною
температурою провідності,
,
де аТ – аналог турбулентної дифузії T.
Механізм турбулентного переносу кількості руху та енергії однаковий (теорія Прандтля):
3.1.9.3 Перенос маси в турбулентному потоці
По аналогії з переносом кількості руху і енергії в турбулентному потоці внаслідок турбулентних пульсацій можна записати вираз для кількості маси, що переноситься:
(3.68)
або для потоку маси, де
(3.69)
звідси,
Тут
εТ
- коефіцієнт вихрової дифузії, який не
є фізичною константою, як D, а залежить
від
гідродинамічної обстановки потоку.
Внаслідок аналогії між теплопереносом
і масопереносом вважається, що,
.
По
аналогії з коефіцієнтом молекулярної
дифузії εТ
- показує,
яка кількість речовини переноситься
за одиницю часу через одиницю поверхні,
при одиничній різниці концентрацій на
довжину 1м. εТ
характеризує інтенсивність перемішування
при масообміні.
Слід відмітити, що з розвитком турбулентності виникає повздовжне перемішування в потоці, що зменшує повздовжній градієнт концентрацій і погіршує масообмін, розділення суміші і перенос розподіленої речовини. Зменшується ефективність масопередачі. Щоб запобігти зменшенню повздовжного вирівнювання концентрацій, застосовують різні технологічні методи (використання дрібної насадки, організація руху потоку і т.д.).
3.1.10 Конвективна дифузія
При потоці, що рухається, маса речовини переноситься як за рахунок молекулярної, так і за рахунок турбулентної дифузії. Загальний перенос речовини можна записати, як:
(3.70)
Сумарний перенос речовини називається конвективною дифузією. Переходячи до кінцевих різниць в виразі (3.70), одержимо:
(3.71)
З іншої сторони дифузійний потік із dM= К∆cdF запишеться як:
q = КΔс (3.72)
Прирівнявши праві частини виразів (3.71) і (3.72), одержимо:
(3.73)
Коефіцієнт масопередачі враховує перенос речовини, як за рахунок молекулярної, так і вихрової дифузії. Таким чином, механізм процесу масопередачі зводиться до молекулярної і конвективної дифузії. Структурна модель процесу масопередачі наведена на рис. 3.10.:
Рис. 3.10 Структурна модель процесу масопереносу.
1 – дифузійний прошарок;
2 – в’язкий прошарок;
3 –турбулентний пограничний шар;
4 – ядро потоку.
В ядрі потоку 4 маса цільового компоненту в основному переноситься потоком середовища за рахунок турбулентних пульсацій, молекулярна дифузія присутня, але її роль мінімальна.
З наближенням до дифузійного прошарку 1 перенос маси за рахунок турбулентної дифузії зменшується, і тому збільшується частка маси, перенесеної за рахунок молекулярної дифузії, але ще у в’язкому прошарку 2 основний перенос маси – турбулентний. В дифузійному прошарку маса переноситься в основному за рахунок молекулярної дифузії.
Концентрація цільового компонента в ядрі 4 потоку YЯ постійна. Потім повільно зменшується в турбулентному прошарку 3. У дифузійному прошарку 1 суттєво зменшується. З’являється градієнт концентрацій і підвищується роль молекулярної дифузії.