
- •3 Масообмінні процеси
- •3.1 Основи масопередачі. Загальні відомості
- •3.1.1 Види процесів масопередачі
- •3.1.2 Фізична суть процесів масопередачі
- •3.1.3 Основні визначення
- •3.1.4 Основне рівняння масопередачі
- •3.1.5 Способи вираження концентрацій бінарних сумішей
- •3.1.6 Рівновага при масопередачі
- •3.1.6.1 Правило фаз
- •3.1.6.2 Криві рівноваги
- •3.1.6.3 Закон Генрі
- •3.1.6.5 Закон Рауля
- •3.1.7 Матеріальний баланс процесів масообміну.
- •3.1.7.1 Робоча лінія
- •3.1.7.2 Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу
- •3.1.8 Механізм процесу масопередачі
- •3. 1.9 Молекулярна дифузія. Перший закон Фіка
- •3.1.9.2 Турбулентна дифузія.
- •3.1.9.2 Перенос енергії в турбулентному потоці
- •3.1.9.3 Перенос маси в турбулентному потоці
- •3.1.10 Конвективна дифузія
- •3.1.11 Диференційні рівняння масопередачі
- •3.1.11.1 Диференційне рівняння молекулярної дифузії
- •3.11.2 Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка
- •3.1.11.3 Основний закон масовіддачі. Основний закон конвективної дифузії
- •3.1.12 Рівняння на межі розділу фаз
- •3.1.13 Математичний опис процесу масопередачі
- •3.1.14 Загальний розв'язок основного рівняння масопередачі
- •3.1.15 Рушійна сила масообмінних процесів
- •3.1.15.1 Визначення середньої рушійної сили для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.15.2 Визначення Yср для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.16 Вплив перемішування на середню рушійну силу δYср і δХср
- •3.1.18 Об'ємні коефіцієнти масовіддачі і масопередачі
- •3.1.19 Подібність процесів масопереносу
- •3.1.20 Перетворення основного рівняння масопередачі для насадкових апаратів.
- •31.21 Визначення числа одиниць переносу
- •3.1.21.1 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.21.2 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.22 Визначення висоти одиниці переносу
- •3.1.23 Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •3.1.23.1 Розрахунок діаметра колони
- •3.1.23.2 Визначення швидкості газу в насадкових апаратах
- •Загальна структура формули розрахунку лінійної швидкості газу в точці захлинання має вигляд:
- •1.22.3 Швидкість потоку в тарільчатих апаратах.
- •3.1.23.4 Розрахунок висоти апарата
- •3.1.23.5 Визначення числа ступенів зміни концентрації (числа теоретичних тарілок)
- •3.1.23.6 Розрахунок числа дійсних тарілок за кінетичною кривою
- •3.1.23.7 Визначення відстані між тарілками
- •3.1.23.9 Гідравлічний опір тарільчатої колони
- •3.1.24 Методика розрахунку насадкового масообмінного апарата
- •3.1.25 Методика розрахунку тарільчатого масообмінного апарата
- •3.1.26 Масопередача в системах з твердою фазою
3.1.7 Матеріальний баланс процесів масообміну.
3.1.7.1 Робоча лінія
Розглянемо схему протиточного апарату ідеального витіснення, в якому неперервно проходить зміна робочих концентрацій по висоті, причому робочі концентрації не дорівнюють рівноважним (рис. 3.6).
Рис. 3.6 Схема протитечійного масообмінного апарату.
До апарату надходить рідка фаза з масовими витратами Ln і концентрацією цільового компонента хn. Витрати рідкої фази на виході з апарату позначимо Lk і концентрацією цільового компонента в рідкій фазі – хк.
Протитечією з низу колони подається газова фаза з витратами Gn: концентрацією цільового компонента yn. На виході з апарату витрати газової фази позначимо через Gk і концентрацію цільового компонента – yк.
Проведемо довільно в апараті перетин І-І і позначимо витрати рідкої фази L і концентрацію х витрати, газової фази G і концентрацію у.
Запишемо рівняння матеріального балансу за матеріальними потоками для цього ж перерізу і низу колони :
L + Gn = G + LК ,
а також рівняння по розподіленому компоненту :
LX +СnYn = GY + LkХk
Розв’язуючи рівняння відносно У, отримаємо рівняння робочої лінії:
(3.49)
Робоча лінія характеризує залежність між робочими концентраціями розподіленої речовини в фазах.
Якщо концентрації фаз мало змінюються по висоті, то можна прийняти:
Gn=G, LK=L
(3.50)
Позначивши
,
отримаємо вираз робочої лінії в вигляді:
У= АX + В (3.51)
Тобто, робоча лінія процесу масопередачі - це пряма з тангенсом кута нахилу:
lg=
З другого боку, рівняння робочої лінії можна отримати і інакше. Виділимо елемент поверхні в апараті dF, концентрація цільового компонента в фазах L і G змінюються на dx і dy. Запишемо кількість маси, яка переходить із фази G, в границях цього елементу, до фази L( знак "-" говорить про зменшення концентрації.)
dM=G(-dY)=L*dX -GdY = Ldx (3.52)
Проінтегруємо це рівняння в межах від початкової до кінцевої концентрації, покладаючи, що G та L апараті постійні (носії).
(3.53)
З цього рівняння матеріального балансу можна знайти питомі витрати поглинача:
(3.54)
Рівняння (3.52) і (3.53) запис рівняння матеріального балансу масообмінних процесів в диференційній та інтегральній формах.
Інтегруючи рівняння (3.52) від низу колони до перетину І-І, одержимо:
(3.55)
Рівняння (3.50) і (3.55) є ідентичними.
Для випадку прямотоку рівняння має вигляд:
(3.56)
Робочу лінію можна побудувати по точкам Уn та Хк і Хn та Ук, координати яких характеризують верх і низ апарата.
3.1.7.2 Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу
Графічний процес масообміну можна представити у вигляді робочої лінії AB, яка будується по заданим робочим концентраціям, і кривою рівноваги, яка будується або за формулою, або за дослідними даними. Робоча лінія розташовується вище лінії рівноваги, або нижче, що визначається напрямком переносу речовини з фази G до фази L (розглянутий випадок), або з фази L в фазу G, коли робоча лінія розташована нижче кривої рівноваги рис. 1.7.
Рис. 3.7 Графічна інтерпретація робочої лінії процесу.