
- •3 Масообмінні процеси
- •3.1 Основи масопередачі. Загальні відомості
- •3.1.1 Види процесів масопередачі
- •3.1.2 Фізична суть процесів масопередачі
- •3.1.3 Основні визначення
- •3.1.4 Основне рівняння масопередачі
- •3.1.5 Способи вираження концентрацій бінарних сумішей
- •3.1.6 Рівновага при масопередачі
- •3.1.6.1 Правило фаз
- •3.1.6.2 Криві рівноваги
- •3.1.6.3 Закон Генрі
- •3.1.6.5 Закон Рауля
- •3.1.7 Матеріальний баланс процесів масообміну.
- •3.1.7.1 Робоча лінія
- •3.1.7.2 Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу
- •3.1.8 Механізм процесу масопередачі
- •3. 1.9 Молекулярна дифузія. Перший закон Фіка
- •3.1.9.2 Турбулентна дифузія.
- •3.1.9.2 Перенос енергії в турбулентному потоці
- •3.1.9.3 Перенос маси в турбулентному потоці
- •3.1.10 Конвективна дифузія
- •3.1.11 Диференційні рівняння масопередачі
- •3.1.11.1 Диференційне рівняння молекулярної дифузії
- •3.11.2 Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка
- •3.1.11.3 Основний закон масовіддачі. Основний закон конвективної дифузії
- •3.1.12 Рівняння на межі розділу фаз
- •3.1.13 Математичний опис процесу масопередачі
- •3.1.14 Загальний розв'язок основного рівняння масопередачі
- •3.1.15 Рушійна сила масообмінних процесів
- •3.1.15.1 Визначення середньої рушійної сили для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.15.2 Визначення Yср для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.16 Вплив перемішування на середню рушійну силу δYср і δХср
- •3.1.18 Об'ємні коефіцієнти масовіддачі і масопередачі
- •3.1.19 Подібність процесів масопереносу
- •3.1.20 Перетворення основного рівняння масопередачі для насадкових апаратів.
- •31.21 Визначення числа одиниць переносу
- •3.1.21.1 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.21.2 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.22 Визначення висоти одиниці переносу
- •3.1.23 Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •3.1.23.1 Розрахунок діаметра колони
- •3.1.23.2 Визначення швидкості газу в насадкових апаратах
- •Загальна структура формули розрахунку лінійної швидкості газу в точці захлинання має вигляд:
- •1.22.3 Швидкість потоку в тарільчатих апаратах.
- •3.1.23.4 Розрахунок висоти апарата
- •3.1.23.5 Визначення числа ступенів зміни концентрації (числа теоретичних тарілок)
- •3.1.23.6 Розрахунок числа дійсних тарілок за кінетичною кривою
- •3.1.23.7 Визначення відстані між тарілками
- •3.1.23.9 Гідравлічний опір тарільчатої колони
- •3.1.24 Методика розрахунку насадкового масообмінного апарата
- •3.1.25 Методика розрахунку тарільчатого масообмінного апарата
- •3.1.26 Масопередача в системах з твердою фазою
3.1.6.3 Закон Генрі
Закон Генрі характеризує залежність між розчинністю газу і його парціальним тиском.
Застосовується при абсорбції, коли із суміші газів (2 компоненти – цільовий компонент і носій) цільовий компонент переходить до іншої фази – рідкого поглинача.
Тобто К = 3; Ф = 2. Число ступенів свободи N = К + 2 – Ф = 3 + 2 – 2 =3.
Тобто 3 параметра, які характеризують стан рівноваги системи: температура, концентрація цільового компонента в рідині і тиск (парціальна пружність парів над рідиною).
При t = const і P = const (загальний тиск) парціальний тиск компонента розчиненого газу А – рА пропорційний його мольній частці в розчині - хА.
рА = хА, (3.33)
де – константа Генрі.
З іншої сторони парціальний тиск компонента – це частка загального тиску Р.
Якщо в стані рівноваги уР – рівноважна концентрація в суміші, то за законом Дальтона
рА = уРР (3.34)
Прирівнявши праві частини рівняння (3.33) і (3.34):
уРР = хА (1.35)
,
позначимо
,
запишемо закон Генрі у формі:
(1.36)
Тобто залежність концентрації цільового компонента в рідині і рівноважної концентрації в газі є лінійною і характеризується прямою лінією з тангенсом кута нахилу m, рис. 1.4.
Рис. 3.4 Залежність
Закон Генрі для розбавлених розчинів
Якщо система не підлягає закону Генрі то m const , а лінія рівноваги – крива, яка будується за дослідними даними.
Якщо виразити концентрацію цільового компонента у відносних концентраціях, то закон Генрі запишеться:
,
звідки (3.37)
(3.38)
При незначних концентраціях газу в рідині
(1 – m)X 0 (3.39)
і рівняння кривої рівноваги запишеться як
(3.40)
що є рівнянням прямої лінії.
3.1.6.5 Закон Рауля
Закон Рауля визначає умови стану рівноваги системи рідина – насичена пара, що має місце в процесах ректифікації та дистиляції.
Для бінарної суміші двох рідин, які містять компоненти А і В, згідно закону Рауля, визначається:
Парціальний тиск компонента в парах над рідиною дорівнює пружності насиченої пари даного компонента помноженого на його мольну частку в рідині.
,
(3.41)
де
– пружність насиченої компонента
А;
хА – мольна частка компонента в рідині.
Згідно закону Дальтона парціальний тиск компонента А в рідині
pА = уР Р, (3.42)
звідки
(3.43)
Враховуючи те, що Р = pА + pВ, то вираз (1.43) запишеться
(3.44)
Виконавши підстановку в рівняння (3.44) парціальних тисків компонентів і застосувавши співвідношення (3.41) одержимо:
(3.45)
Примітка: хА + хВ = 1
Рівняння (3.45) описує криву рівноваги для ідеальних рідких систем.
Позначивши
– відносна леткість пари чистих
компонентів і розділивши почленно на
праву
частину виразу (3.45), одержимо:
(3.46)
Рис. 3.5 Крива рівноваги системи рідина – насичена пара для ідеальних систем.
Примітка: Леткий компонент – це компонент, який має найбільшу пружність пари при даній температурі в порівнянні з іншим компонентом і має найменшу температуру кипіння.
Для ідеальних систем з любим числом компонентів можливо записати рівняння:
уА + уВ + уС + … +yN = 1 (3.47)
звідки
(3.48)