
- •3 Масообмінні процеси
- •3.1 Основи масопередачі. Загальні відомості
- •3.1.1 Види процесів масопередачі
- •3.1.2 Фізична суть процесів масопередачі
- •3.1.3 Основні визначення
- •3.1.4 Основне рівняння масопередачі
- •3.1.5 Способи вираження концентрацій бінарних сумішей
- •3.1.6 Рівновага при масопередачі
- •3.1.6.1 Правило фаз
- •3.1.6.2 Криві рівноваги
- •3.1.6.3 Закон Генрі
- •3.1.6.5 Закон Рауля
- •3.1.7 Матеріальний баланс процесів масообміну.
- •3.1.7.1 Робоча лінія
- •3.1.7.2 Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу
- •3.1.8 Механізм процесу масопередачі
- •3. 1.9 Молекулярна дифузія. Перший закон Фіка
- •3.1.9.2 Турбулентна дифузія.
- •3.1.9.2 Перенос енергії в турбулентному потоці
- •3.1.9.3 Перенос маси в турбулентному потоці
- •3.1.10 Конвективна дифузія
- •3.1.11 Диференційні рівняння масопередачі
- •3.1.11.1 Диференційне рівняння молекулярної дифузії
- •3.11.2 Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка
- •3.1.11.3 Основний закон масовіддачі. Основний закон конвективної дифузії
- •3.1.12 Рівняння на межі розділу фаз
- •3.1.13 Математичний опис процесу масопередачі
- •3.1.14 Загальний розв'язок основного рівняння масопередачі
- •3.1.15 Рушійна сила масообмінних процесів
- •3.1.15.1 Визначення середньої рушійної сили для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.15.2 Визначення Yср для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.16 Вплив перемішування на середню рушійну силу δYср і δХср
- •3.1.18 Об'ємні коефіцієнти масовіддачі і масопередачі
- •3.1.19 Подібність процесів масопереносу
- •3.1.20 Перетворення основного рівняння масопередачі для насадкових апаратів.
- •31.21 Визначення числа одиниць переносу
- •3.1.21.1 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.21.2 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.22 Визначення висоти одиниці переносу
- •3.1.23 Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •3.1.23.1 Розрахунок діаметра колони
- •3.1.23.2 Визначення швидкості газу в насадкових апаратах
- •Загальна структура формули розрахунку лінійної швидкості газу в точці захлинання має вигляд:
- •1.22.3 Швидкість потоку в тарільчатих апаратах.
- •3.1.23.4 Розрахунок висоти апарата
- •3.1.23.5 Визначення числа ступенів зміни концентрації (числа теоретичних тарілок)
- •3.1.23.6 Розрахунок числа дійсних тарілок за кінетичною кривою
- •3.1.23.7 Визначення відстані між тарілками
- •3.1.23.9 Гідравлічний опір тарільчатої колони
- •3.1.24 Методика розрахунку насадкового масообмінного апарата
- •3.1.25 Методика розрахунку тарільчатого масообмінного апарата
- •3.1.26 Масопередача в системах з твердою фазою
3.1.25 Методика розрахунку тарільчатого масообмінного апарата
1 Задаються:
Тип апарату, тип тарілки, витрати газової фази G, хn, Yn та Yк - в газовій фазі, Хn - в рідкій фазі, фізичні параметри суміші.
2. Із матеріального балансу задаємося Хк, та розраховуємо витрати поглинача:
3. Визначаємо число дійсних тарілок за кінетичними кривими.
4. Розраховують діаметр апарату.
5. Визначаємо відстань між тарілками h
6. Обчислюємо висоту апарата: Н = Nдh.
7. Розраховуємо гідравлічний опір апарату:
, (3.155)
де
гідравлічний опір барботажної тарілки
складається з опору сухої тарілки
Рсух;
опору, викликаного силами поверхневого
натягу -
РГ
і опору шара рідини на тарілці -
Рp,
де
3.1.26 Масопередача в системах з твердою фазою
Масопередача в системах з твердою фазою являє собою особливо складний процес. В цьому процесі, окрім масовіддачі від поверхні розділу фази в потік рідини (газу, пари), має місце і рух речовини в твердій фазі масопровідністю. До вказаних процесів потрібно віднести процеси адсорбції, сушки і екстракції (вилучення цільового компоненту з пор твердого тіла). Для цих процесів характерне зменшення швидкості переносу маси в порівнянні з швидкістю молекулярної дифузії. Тому в науково-технічній літературі при описі вказаних процесів користуються терміном "стіснена дифузія", що пояснюється механічним опором дифузійному потоку самим каркасом твердого пористого тіла і опором руху молекул.
Для опису дифузії в твердому середовищі запропоновано кінетичну характеристику - коефіцієнт масопровідності. Тоді в якості закону, якому підпорядкована кінетика переносу розподіленої речовини в твердому тілі, може бути прийнятий закон, аналогічний закону теплопроводності - кількість речовини, що перемістилась в твердій фазі за рахунок масопровідності, пропорційна градієнту концентрації, площі, перпендикулярної напряму потоку речовини, і часу:
(3.156)
В цьому рівнянні коефіцієнт пропорційності k називається коефіцієнтом масопровідності.
Процес переносу речовини всередині твердої фази може бути описаний диференціальним рівнянням масопровідності:
(3.157)
Коефіцієнт масопровідності не є сталою величиною. Він залежить від природи процесу, що відбувається (адсорбція, сушка, висолювання), від ряду факторів, які визначають величину коефіцієнта молекулярної дифузії, і від структури твердого пористого тіла.
Рис. 3.35. Структурні модифікації пористих тіл.
На рис. 3.35. приведені типові структурні модифікації твердих пористих тіл. Ці модифікації наглядно показують, що у відношенні кінетики процесу різні структури нерівноцінні.
Рис. 3.36. Схема руху розподіленої речовини з твердої в рідку фазу.
Ідеалізована
схема переносу речовини з твердої в
рідку (газову, парову) фазу приведена
на рис. 1.36. Тверда фаза являє собою
необмежену пластину товщиною 2б. В
початковий момент часу концентрація
розподіленої речовини постійна по
всьому об'єму пластини і дорівнює
.
Пластину з двох сторін омиває потік
рухомої фази. Внаслідок симетрії системи
розглядається процес, що відбувається
тільки в одну сторону відносно осі
симетрії пластини. Приймаємо, що в
наведеному перерізу, перпендикулярному
середній площині пластини і напряму
потоку, концентрація розподіленої
речовини в ядрі омиваючої фази постійна
протягом всього процесу і дорівнює
.
При
передбачується, що залежність
відома,
розподілена речовина рухається із
твердої фази в ядро омиваючої фази,
причому від середньої площини пластини
до поверхні речовина рухається
масопровідністю, а від поверхні в ядро
омиваючої фази - конвективною дифузією.
В
початковий момент часу
градієнт концентрації по товщині
пластини
і
речовина починає рухатись в омиваючу
фазу
з твердої фази тільки із об'єму, що
безпосередньо прилягає до поверхні
розділу фаз. В омиваючій фазі концентрація
змінюється від
до
, або
від
до
.
В наступні моменти часу
внаслідок переходу речовини з твердої
фази в омиваючу фазу по товщині пластини
спостерігаються градієнти концентрацій
і концентрації в твердій фазі змінюються
відповідно від С01
,С02,....,
С0
в середній площині до Сг1,
Сг2,....,
Сг,
на границі розділу фаз, а в сприймаючій
фазі від Yг1,
Yг2,…,
Yг.
до Yр
в
ядрі потоку.
Граничне (мінімальне) значення концентрації в твердій фазі Ср відповідає часу
Як бачимо із розглянутої схеми, особливістю масопровідності є нестаціонарний процес масопереносу.
Для розв’язку задачі щодо переміщення речовини всередині твердої фази диференціальне рівняння масопровідності повинне бути доповнене рівнянням, на границі розділу твердої і рідкої (газової, парової) фаз.
До елементарної поверхні на межі розділу фаз підводиться речовина з твердої фази в кількості dM, яку можна визначити виходячи із закону масопровідності:
(3.158)
Від елементарної площини відводиться в омиваючу фазу та ж кількість речовини dМ, яку можна визначити виходячи із закону конвективної дифузії:
(3.159)
Прирівнюючи праві частини двох останніх рівнянь, отримуємо диференціальне рівняння, що характеризує умову на границі розділу фаз:
(3.160)
Із (3.106) і (3.107) можуть бути отримані критерії, що характеризують рух речовини всередині твердої фази. Із рівняння (3.108) отримуємо безрозмірний комплекс, діленням правої частини на ліву:
(3.161)
З якого отримуємо дифузійний критерій Від:
диференціального рівняння масопровідності
для осі Х отримуємо безрозмірний комплекс, діленням правої частини на ліву:
З якого отримуємо дифузійний критерій Фурьє:
(3.162)
що характеризує зміну швидкості потоку речовини, яка рухається під дією масопровідності в твердому тілі.
Дифузійні критерії Від і Fод повинні ввійти в критеріальне рівняння, що описує рух речовини в твердій фазі і є теоретичною базою для обробки всіх експериментальних досліджень цього процесу.
Диференціальне рівняння масопровідності для найпростіших випадків одномірного руху речовини має аналітичне вирішення у вигляді:
(3.163)
де
-
-
параметричний
критерій, який являє собою безрозмірну
концентрацію розподіленої речовини в
твердій фазі в точці з координатою х;
концентрація в точці з координатою х в
момент часу ,
що відповідає певному Fод;
- визначальний розмір тіла, що складає
тверду фазу; х/
- безрозмірна координата точки, в якій
концентрація дорівнює С.
У
випадку, що розглядається, в момент часу
концентрація всередині пластини
змінюється від С0
до
Сг
, в
залежності від координати х,
.
Аналітичний розв’язок диференційного рівняння масопровідності у вигляді рівняння (3.159) існує для найпростіших тіл: необмеженої пластини, необмеженого циліндра та кулі. Функціональна залежність представлена у вигляді нескінченних рядів. Для спрощення розрахунків, що використовуються для трьох перших з перелічених тіл складають графіки, що дають можливість за критеріями Від і Fод визначити для кожного тіла три рівняння, що являють собою найбільшу для практики цінність - безрозмірні концентрації:
(3.164)
(3.165)
(3.166)
де С0 - концентрація в момент часу в середній площині необменженої пластини (на необмеженого циліндрі, або в центрі кулі), Сгр – концентрація на поверхні твердого тіла, Сср - середня для всього тіла концентрація.
Розв’язок (3.163)-(3.166) справедливий також і для випадків, коли розподілена речовина рухається із омиваючого потоку в тверде тіло, тобто, коли С Н < С Р .
Рис. 3.37 Залежність Eu від Foд і Biд для кулі
На рис. 3.37 наведена залежність приведеної концентрації Eu від критерію Ві для різних значень критерія Фур’є.
Маючи таку залежність, розв’язують пряму та обернені задачі.