3.1.23.7 Визначення відстані між тарілками

Мінімально допустима від стань між тарілками визначається краплевиносом з нижньої тарілки, виносом піни на верхню тарілку, умовами захлинання на тарілці.

Зазвичай, h_min > 300 мм. При h_Т  120 -180 мм знижується на 10-15 % внаслідок виносу. При вибраній швидкості газу W_гран відстань між тарілками можна визначити з графіків залежності:

Вибір величини h_m залежить від типу тарілок. Можна прийняти в загальному випадку, що для сітчатих тарілок

h_т>=(1.8...2)h_заг (3.147)

де h_заг - загальний опір при проходженні газу через тарілку, Па. Для ковпачкових тарілок, рис. 1.34.:

h_T >=(2..2,5-)(Н_ПЕР-h_п-), (3.148)

до Н_пер - висота рівня рідини в зливному патрубці, h_П - висота переливу (порогу) на тарілці.

Рис. 3.34. Ковпачкова тарілка

3.1.23.8 Гідравлічний опір насадкової колони

Формули для розрахунку масообмінних апаратів наводяться в спеціальній літературі. Вибір формул для розрахунку гідравлічного опору насадкових колон залежить від типу насадки та гідродинамічного режиму роботи колони. В загальному випадку можливо прийняти:

(3.149)

де Р_зр, Р_сух – гідравлічний опір зрошуваної і сухої насадки;

L – щільність зрошення а і V – відповідні характеристики насадки.

Гідравлічний опір сухої насадки визначається за формулою:

, (3.150)

де =f(Re_г); d_e – еквівалентний діаметр насадки, Н – висота шару насадки.

3.1.23.9 Гідравлічний опір тарільчатої колони

Гідравлічний опір барботажної тарілки складається із гідравлічного опору сухої тарілки – Р_сух; гідравлічного опору, зумовленого силами поверхневого натягу - Р_, гідростатичний опір шару рідини на тарілці – Р_р.

Р = Р_сух + Р_+ Р_р (3.151)

Складові гідравлічного опору визначаються за виразами:

, (3.152)

де  - коефіцієнт гідравлічного опору тарілки;

W_от – швидкість газу в отворах тарілки;

, (3.153)

де  - коефіцієнт поверхневого натягу:

d_e – еквівалентного діаметра прорізей в ковпачку.

, (3.154)

де h_р – висота шару рідини на тарілці;

_р – густина шару.

3.1.24 Методика розрахунку насадкового масообмінного апарата

1.Задається:

Тип апарату, тип насадки, витрати газової фази G, V_n,V_к - в газовій фазі, вибирають поглинач – рідку фазу і визначають X_н.

Фізичні параметри середовищ (_г, _р, _г, _р і т.і).

2. Вибирається значення X_к і з рівняння матеріальному балансу визначають кількість поглинача L з рівняння М=G(Y_n —Y_к)=L(X_к —X_n), і питомі витрати поглинача

3. Розраховують робочу швидкість W_р:

W_р=0,8W_г

де W_г розраховують з рівняння Плановського.

4. Розраховують діаметр апарату:

5. Обчислити швидкість другої фази:

6. Розраховують середню рушійну силу процесу х або у.

7.Знаходимо висоту насадки.

8. Розраховується щільність зрошування і порівнюється з допустимим [U]:

Якщо не виконується U  [U], то обчислення повторюють з пункту 2.

9. Знаходимо елемент висоти насадки: h = (2  2.5)D.

10. Висота апарату: H = hn, де n - число елементів.

1 1 Розраховується гідравлічний опір апарата.