
- •3 Масообмінні процеси
- •3.1 Основи масопередачі. Загальні відомості
- •3.1.1 Види процесів масопередачі
- •3.1.2 Фізична суть процесів масопередачі
- •3.1.3 Основні визначення
- •3.1.4 Основне рівняння масопередачі
- •3.1.5 Способи вираження концентрацій бінарних сумішей
- •3.1.6 Рівновага при масопередачі
- •3.1.6.1 Правило фаз
- •3.1.6.2 Криві рівноваги
- •3.1.6.3 Закон Генрі
- •3.1.6.5 Закон Рауля
- •3.1.7 Матеріальний баланс процесів масообміну.
- •3.1.7.1 Робоча лінія
- •3.1.7.2 Графічне зображення процесу. Напрямок процесу переносу
- •3.1.8 Механізм процесу масопередачі
- •3. 1.9 Молекулярна дифузія. Перший закон Фіка
- •3.1.9.2 Турбулентна дифузія.
- •3.1.9.2 Перенос енергії в турбулентному потоці
- •3.1.9.3 Перенос маси в турбулентному потоці
- •3.1.10 Конвективна дифузія
- •3.1.11 Диференційні рівняння масопередачі
- •3.1.11.1 Диференційне рівняння молекулярної дифузії
- •3.11.2 Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка
- •3.1.11.3 Основний закон масовіддачі. Основний закон конвективної дифузії
- •3.1.12 Рівняння на межі розділу фаз
- •3.1.13 Математичний опис процесу масопередачі
- •3.1.14 Загальний розв'язок основного рівняння масопередачі
- •3.1.15 Рушійна сила масообмінних процесів
- •3.1.15.1 Визначення середньої рушійної сили для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.15.2 Визначення Yср для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.16 Вплив перемішування на середню рушійну силу δYср і δХср
- •3.1.18 Об'ємні коефіцієнти масовіддачі і масопередачі
- •3.1.19 Подібність процесів масопереносу
- •3.1.20 Перетворення основного рівняння масопередачі для насадкових апаратів.
- •31.21 Визначення числа одиниць переносу
- •3.1.21.1 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги пряма
- •3.1.21.2 Визначення числа одиниць переносу для випадку, коли лінія рівноваги крива
- •3.1.22 Визначення висоти одиниці переносу
- •3.1.23 Основи розрахунку масообмінних апаратів.
- •3.1.23.1 Розрахунок діаметра колони
- •3.1.23.2 Визначення швидкості газу в насадкових апаратах
- •Загальна структура формули розрахунку лінійної швидкості газу в точці захлинання має вигляд:
- •1.22.3 Швидкість потоку в тарільчатих апаратах.
- •3.1.23.4 Розрахунок висоти апарата
- •3.1.23.5 Визначення числа ступенів зміни концентрації (числа теоретичних тарілок)
- •3.1.23.6 Розрахунок числа дійсних тарілок за кінетичною кривою
- •3.1.23.7 Визначення відстані між тарілками
- •3.1.23.9 Гідравлічний опір тарільчатої колони
- •3.1.24 Методика розрахунку насадкового масообмінного апарата
- •3.1.25 Методика розрахунку тарільчатого масообмінного апарата
- •3.1.26 Масопередача в системах з твердою фазою
3.1.23.6 Розрахунок числа дійсних тарілок за кінетичною кривою
Дійсне число тарілок можна знайти, як аналітичним шляхом, так і графічно з допомогою кінетичної кривої.
Аналітичний метод розрахунку, який використовує поняття ефективності тарілки (ККД тарілки по Мерфі) здебільшого громіздкий, тому розглянемо більш простіший графічний метод.
Кінетична крива характеризує кінець реального процесу масообміну, який на кожній тарілці не доходить до стану рівноваги. Це відбувається внаслідок дії цілого ряду факторів, які знижують ефективність процесу (зміна температури, концентрації, неповне перемішування потоків і т.п.) газ чи пар, барботуючи через шар рідини на тарілці, не досягає рівноважних концентрацій. Дійсні концентрації фаз, які досягаються на тарілці, можна представити точками, що лежать на кінетичній кривій.
П
Y=Ax+B
обудуємо
робочу лінію процесу і криву рівноваги.
Розглянемо процес, який здійснюється
на n-й
тарілці, рис. 3.32.
Хn-1
Рис. 3.32 Процес на
n-й тарілці.
.
Характерна точка на робочій лінії, яка
відповідає цьому стану - D.
Газ взаємодіє з рідиною, яка приходить
на n-у
тарілку з концентрацією Xn.
Теоретично
процес повинен йти до стану рівноваги
(точка Е на кривій рівноваги) і газ
виходить з концентрацією Ynp.
В
дійсності процес не йде дo точки Е, а
завершується раніше в кінетичній точці
F, і газ виходить з концентрацією
Відношення
характеризує коефіцієнт
вилучення.
Цe відношення фактичної зміни концентрацій
на тарілці (Yn-Yn+1)
до
максимально можливого теоретичного
(
)
- називається ефективністю
тарілки по Мерфі:
(3.142)
Запишемо рівняння матеріального балансу і масопередачі для всієї колони:
і n-ї тарілки:
перетворюючи останнє співвідношення, отримаємо:
,
(3.143)
де Fтар - поверхня контакту фаз на одній тарілці є довідковою величиною,
Ку – коефіцієнт масопередачі, який визначається за виразом:
,
(3.144)
де у, х – коефіцієнти масовіддачі у фазі G і L.
Запишемо середню рушійну силу на тарілці:
отриманий вираз приведемо до виду:
,
після антилогарифмування одержимо:
,
тобто
Виразимо:
Тоді:
В отриманому співвідношенні в правій частині і чисельник і знаменник розділимо на DE
,
Виконавши
заміну
,
одержимо:
,
звідки
(3.145)
Значення
знаходиться
за рівнянням:
Величина
залежить від конструкції тарілок і
визначається за довідниками:
В
Y
Рис. 3.33. Побудова кінетичної кривої.
Для
цього між робочою лінією і кривою
рівноваги через певні проміжки проводим
вертикальні лінії
і
т.д. і від точки D відкладаємо відрізок
рівний DF=EY
DE.
Знаходимо
положення точки F, а потім F1,F2,F3
і т. д. Через точки F1,
F2...
проводимо кінетичну криву.
В границях концентрацій від Yn до YK будуємо дійсні тарілки між лінією рівноваги і кінетичною кривою, визначаючи число сходинок зміни концентрації або число дійсних тарілок N.д. В нашому випадку Nд=4.
Метод розрахунку за кінетичною кривою може використовуватись і для визначення висоти насадкових масообмінних апаратів.
, (1.146)
де Nд - дійсна кількість сходинок зміни концентрації; hВЕТС - висота насадки, еквівалентна одній теоретичній тарілці, що визначається за емпіричними формулами.