5

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 4

Тема: Оцінювання інвестиційної привабливості галузей та регіонів

Мета: закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практичні навички з оцінювання інвестиційної привабливості регіонів та галузей, яке є підґрунтям для прийняття рішень про започаткування бізнесу та здійснення інвестицій.

Теоретична частина

Складовою частиною підприємницької діяльності є так звана інвестиційна діяльність. Інвестиційна діяльність – це сукупність дій громадян, юридичних осіб, держави щодо здійснення інвестицій. Об’єктами інвестиційної діяльності є основні фонди, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності тощо. Суб'єктами інвестиційної діяльності є держава, юридичні особи, громадяни. При започаткуванні бізнесу та в ході його здійснення у підприємців постійно виникають питання про доцільність, ефективність, вигідність здійснення інвестицій в будь-яку галузь народного господарства, регіон, проект тощо. Для отримання відповіді на ці питання підприємець повинен проаналізувати чинне законодавство, яке регулює інвестиційну діяльність в країні, визначитись із джерелами інвестування, оцінити інвестиційну привабливість економіки в цілому, галузей народного господарства, регіонів тощо. Важливим питанням є визначення джерел інвестування. В загальному вигляді всі інвестиційні ресурси поділяються на власні, позичкові та залучені. Складовою частиною аналізу доцільності здійснення інвестицій є оцінювання інвестиційної привабливості галузей та регіонів. Для оцінювання інвестиційної привабливості певної галузі можна використати інтегральний показник інвестиційної привабливості І_г галузі, який розраховується за формулою:

(1)

де П_і – узагальнені показники, які характеризують певні сторони інвестиційної привабливості тієї чи іншої галузі, %.

Такими узагальненими показниками є:

П₁ – узагальнений показник прибутковості діяльності;П₂ – узагальнений показник перспективності розвитку галузі; П₃ – узагальнений показник інвестиційних ризиків;

α_і – вагомість кожного із узагальнених показників, в %.

Рекомендується приймати: α₁ =65 %, α ₂ = 20 %, α ₃= 15 %. Узагальнений показник прибутковості галузі П₁ розраховується за формулою:

(2)

де р_і – одиничні показники прибутковості;

β_і – вагомість кожного із одиничних показників, %.

Рекомендується приймати: β₁ = 40 %, β₂ = 35 %, β₃=15 % та β₄=10%.

До одиничних показників прибутковості відносяться:

прибутковість власного капіталу підприємств галузі – р₁, прибутковість активів підприємств галузі – р₂, рівень операційних витрат – р₃, прибутковість реалізованої продукції – р₄.

Прибутковість власного капіталу р₁ підприємств галузі розраховується за формулою:

(3)

де П – чистий прибуток, який отримують підприємства галузі за рік, грн.;

ВК – власний капітал підприємств галузі, грн.

Прибутковість активів р₂ підприємств галузі розраховується за формулою:

(4)

де А – активи всіх підприємств галузі, грн.

Рівень витрат р₃ від операційної діяльності всіх підприємств галузі розраховується за формулою:

(5)

де В_о – витрати від операційної діяльності всіх підприємств даної галузі, грн.;

Р – обсяг реалізованої продукції всіма підприємствами даної галузі, грн.

Прибутковість реалізованої продукції р₄ розраховується за формулою:

(6)

Чим вищими будуть значення одиничних показників р1, р2, і р4 та чим меншим буде значення показника р3, тим привабливішою для здійснення інвестицій буде дана галузь.

Узагальнений показник перспективності розвитку галузі П₂ розраховується за формулою:

(7)

де n_і – одиничні показники перспективності розвитку галузі;

δ_і – вагомість кожного із одиничних показників перспективності розвитку галузі, %.

Рекомендується приймати: δ_1-4 = 25 %.

До одиничних показників перспективності розвитку галузі відносяться:

питома вага галузі в економіці країни – n₁;

соціальне значення галузі – n₂;

можливість забезпечення перспективного зростання галузі власними фінансовими ресурсами – n₃;

ступінь державної підтримки галузі – n₄.

Питома вага галузі в економіці країни щ розраховується за формулою:

(8)

де Р – обсяг реалізованої продукції всіма підприємствами даної галузі, грн.;

ВВП – обсяг валового внутрішнього продукту країни за рік, грн.

Соціальне значення галузі n₂ розраховується за формулою:

(9)

де N_Г – середньорічна кількість працюючих в даній галузі, осіб;

N_ЗАГ – загальна кількість працюючих в народному господарстві, осіб.

Можливість забезпечення перспективного зростання галузі власними фінансовими ресурсами n₃ розраховується за формулою:

(10)

де Ф_В – власні фінансові ресурси галузі, які можуть бути використані на її розвиток, грн.;

Ф_П – потрібні фінансові ресурси на розвиток галузі, грн.

Ступінь державної підтримки галузі що визначається експертами і може теоретично коливатись в межах від 0% до 100%. Значення n₄ = 0 % означає, що держава взагалі не підтримує галузь; значення n₄ =100 % означає, що держава здійснює 100 % фінансування інвестиційного розвитку галузі, що практично не реально.

Чим вищими будуть значення одиничних показників n1, n2, n3, n4, тим привабливішою для здійснення інвестицій буде дана галузь.

Узагальнений показник інвестиційних ризиків у галузі П₃ розраховується за формулою:

(11)

де m_і – одиничні показники інвестиційних ризиків у галузі;

λ_i – вагомість кожного із одиничних показників інвестиційних ризиків, %.

Рекомендується приймати: λ_1-3 =33,3%.

До одиничних показників інвестиційних ризиків у галузі відносяться:

рівень конкуренції в галузі – m₁;

рівень інфляційної стійкості продукції галузі – m₂;

рівень соціальної напруги в галузі – m_3..

Рівень конкуренції в галузі m₁ визначається експертами та може коливатись в межах від 0 % до 100 %.

Рівень m₁= 0% означає, що конкуренції в галузі немає, тобто галузь абсолютно монополізована; рівень m₁=100 % означає, що в даній галузі панує досконала конкуренція.

Рівень інфляційної стійкості продукції галузі m₂ розраховується за формулою:

(12)

де Ц_Г – індекс цін на основні види продукції галузі за рік;

Ц_ЗАГ – загальний індекс цін в країні за рік.

Рівень соціальної напруги в галузі m₃ розраховується за формулою:

(13)

де З_С – середня заробітна плата в галузі, грн./місяць;

ПМ – прожитковий мінімум, грн./місяць.

Значення теоретично може знаходитись в межах від 0% до 100%. Значення m₃ = 0 % означає наявність катастрофічної соціальної напруги в галузі, хоча практично таке не можливо. Значення m₃ > 100% означає, що в галузі соціальної напруги не повинно бути.

Чим вищими будуть значення одиничних показників m₁, m₂, m₃, тим привабливішою для здійснення інвестицій буде дана галузь.

Після розрахунку всіх одиничних показників інвестиційної привабливості галузі розраховують узагальнені показники, а вже після цього – розраховують інтегральний показник інвестиційної привабливості галузі І_г.

Чим більшим буде показник І_г, тим більш інвестиційно привабливою для здійснення інвестицій є дана галузь.

Окрім визначення інвестиційної привабливості галузі потрібно визначити й інвестиційно привабливий регіон, в якому доцільно здійснювати інвестиції. Для оцінювання інвестиційної привабливості регіону можна використати методику, аналогічну тій, що була наведена вище. Так, інтегральний показник інвестиційної привабливості регіону І_р можна розрахувати за формулою:

(14)

де К_і – узагальнені показники, які характеризують певні сторони інвестиційної привабливості того чи іншого регіону, %. Такими узагальненими показниками є:

К₁ – рівень загальноекономічного розвитку регіону, К₂ – рівень розвитку інвестиційної структури регіону, К₃ – демографічна характеристика регіону, К₄ – рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону, К₅ – рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків;

γ_і – вагомість кожного із узагальнених показників, в %.

Рекомендується приймати: γ₁ = 35%, γ₂ = 15 %, γ₃ = 15 %, γ₄ = 25 % та γ ₅= 10 %.

З точки зору інвестиційної привабливості кращим буде той регіон, який буде мати найвищий узагальнений інтегральний показник інвестиційної привабливості І_р.

Завдання для самостійного виконання

В табл. 1 наведені дані щодо окремих одиничних показників інвестиційної привабливості галузей. Примітка. Значення показників П, А_к, ВК, Р, В_о, ВВП, Ф_В та Ф_П наведені в млн. грн. Значення показників N_Г та N_ЗАГ наведені в млн. осіб. Значення показників З_С та ПМ наведені в грн. Значення одиничних показників m₁ та m₂ наведені в процентах.

Таблиця 1