2.6. Які існують особливі стани свідомості

До особливого стану свідомості можна віднести:

Гіпноз (грец. hypnos – сон) – особливий стан свідомості, який характеризується трансом, сонливістю, неконтрольованим залученням, архаїчними інстинктами, релаксацією, яскравими образами уяви, абсорбцією, доступом до змісту несвідомого.

Абсорбція (лат. absorptio – поглинання) – здатність індивіда до переживання особливих станів свідомості (гіпноз, наркотичне сп'яніння, стан медитації). У звичайних ситуаціях проявляється в підвищенні рівня фантазування.

1. Екстаз (грец. extasis – захоплення) – термін, зафіксований ще в античній літературі, для позначення особливого стану свідомості, в якому губляться кордони між зовнішнім і внутрішнім. Цей стан супроводжується відчуттям захопленості, сп'яніння, відчуженості від дійсності, ігноруванням реальних зовнішніх відчуттів. За характером відчуттів і по динаміці процесу знаходиться близько до сфери сексу. У свідомості спливають картини і образи, зазвичай йому недоступні. Може супроводжуватися як позитивними емоціями (щастя, блаженство), так і негативними (страх, жах). Фізична активність може редукувати до стану заціпеніння, або зростати до шаленства.

2. Обумовлення. Досягається при використанні певних психотехнічних засобів (пост, молитва, недіяння, танець), завдяки сексу або розвивається ендогенно. Наприклад, характерний для алкогольного або наркотичного сп'яніння, також для шизофренії і генуїнної епілепсії.

3. Медитація (лат. medіtatіo – міркування) – змінений стан свідомості, який може бути викликаний різними причинами, як зовнішніми (прийом наркотиків, порушення обміну речовин, гіпоксія, гіпоглікемія), так і внутрішніми (сенсорна депривація, спеціальними вправами). При цьому надходження сигналів через тілесну організацію індивіда блокується або направлено звужується, і свідомість звільняється від думок, образів і почуттів, які пов'язані із зовнішнім світом. Відбувається розширення свідомості до „космічного“.

4. Трансперсональні переживання (англ. transpersonal experience) – суб'єктивні переживання під час особливих станів свідомості (зокрема, в стані трансу). Виділяють три області, важливі для досягнення таких переживань:

- особисті умови, що сприяють або перешкоджають „зануренню“, до яких відносяться позитивні або негативні афекти, агресивність, здатність до самопонурення, рівень соціальної включеності;

- операціональні умови, до яких можна віднести стреси, емоційні шоки, особливі дії, спрямовані на самопонурення;

- феноменологічні процеси, які характеризуються особливими формами переживань.

5. Альфа – тренінг (грец. alpha – перша літера грецького алфавіту) – метод тілесно – орієнтованої психотерапії, який заснований на біологічному зворотньому зв'язку і полягає в навчанні (за схемою інструментального обумовлення) регулювання таких психофізіологічних процесів, які раніше вважалися недоступними контролю з боку свідомості.

2. Ключові поняття по темі:

Абсорбція – здатність індивіда до переживання особливих станів свідомості (гіпноз, наркотичне сп'яніння, стан медитації), у звичайних ситуаціях проявляється в підвищенні рівня фантазування.

Аутогенне тренування – активний метод психотерапії, психопрофілактики і психогігієни, спрямований на відновлення динамічної рівноваги системи гомеостатичних саморегулюючих механізмів організму людини, порушеного в результаті стресового впливу.

Вольова регуляція – це механізм тонкого регулювання активності людини, об'єктом її є організація психічних функції в екстремальних умовах з метою зберегти або відновити необхідну організацію фізіологічних і психологічних функцій.

Гіпноз – особливий стан свідомості, який характеризується трансом, сонливістю, неконтрольованим залученням, архаїчними інстинктами, релаксацією, яскравими образами уяви, абсорбцією, доступом до змісту несвідомого.

Екстаз – термін для позначення особливого стану свідомості, в якому губляться кордони між зовнішнім і внутрішнім.

Медитація – це уміння на деякий час звільнити свою свідомість від проблем, планування, спогадів та зупинити нескінченний потік думок.

Психічна саморегуляція – один з рівнів регуляції активності живих систем, який виражає специфіку психічних ресурсів відображення та моделювання дійсності, що її реалізують в тому числі і рефлексії суб'єкта.

Психологічна саморегуляція – свідомі дії людини на властиві їй психічні явища (процеси, стани, властивості), діяльність, яку вона виконує, власну поведінку для підтримки або зміни характеру її протікання.

Релаксація – загальний стан спокою, розслабленості перед сном, після сильних переживань або фізичних зусиль, а також повне або часткове м'язове розслаблення, що є наслідком довільних зусиль.

Самоаналіз – аналіз індивідом власних суджень, переживань, потреб і вчинків. 

Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Самовиховання – усвiдомлена, цiлеспрямована дiяльнiсть особистостi з метою вдосконалення своїх якостей (або створення нових) у вiдповiдностi до власних оцiнних уявлень й соцiальних орієнтацій.

Самооцінка – елемент самосвідомості, що характеризується емоційно насиченими оцінками самого себе як особи, власних здібностей, етичних якостей і вчинків; важливий регулятор поведінки.

Самооцінка – це своєрідні когнітивні схеми, котрі узагальнюють минулий досвід особистості і організують нову інформацію відносно даного аспекту „Я".

Трансперсональні переживання – суб'єктивні переживання під час особливих станів свідомості (зокрема, в стані трансу).