Релаксація
Людина живе в шаленому ритмі сучасного життя, відчуваючи на собі все негативне, тому психофізична напруга стала для багатьох звичним станом. За це доводиться платити роздратуванням, безсонням, зіпсованими стосунками з близькими людьми, своїм здоров'ям.
Розслаблення допомагає людині відпочити після стресу, відновити душевну рівновагу, посилити опору організму різним стресових ситуацій, сприяє хорошому самопочуттю, просто підвищує настрій.
Релаксація (у перекладі з англійської «ге1ах» означає розслаблення) – загальний стан спокою, розслабленості перед сном, після сильних переживань або фізичних зусиль, а також повне або часткове м'язове розслаблення, що є наслідком довільних зусиль.
Традиційно вважається, що релаксація – прекрасний засіб проти стресу.
Важливо пам'ятати: володіння будь – якою з технік релаксації посприяє у десятки разів швидше впоратися з наслідками стресу, але не допоможе не випробовувати стресу зовсім. Релаксація сприяє зняттю м'язових затисків. Постійна несвідома напруга певних груп м'язів призводить до створення "м'язового панцира": гіпертонусу рук або ніг, кривизни обличчя, голови, втягнутою в плечі.
Прийоми релаксації застосовуються в спорті, для гіпнозу, аутотренінгу, частково і медицини – наприклад, часткова релаксація використовується в логопедичних вправах і психотерапії. Так само прийоми релаксації працюють в будь – яких стресових ситуаціях.
Техніки релаксації:
1. Прогресивна релаксація
Найпростіша техніка, з якої виникло безліч більш складних методик розслаблення, – система прогресивної релаксації Джекобсон, названа по імені гарвардського фізіолога. Вона базується на тому, що після сильного почуття напруги м'яз автоматично розслабляється. Для розслаблення за Джекобсону необхідно лягти на спину на тверду рівну поверхню, закрити очі і вибрати об'єкт: для початку невелику групу м'язів – наприклад, ікри, черевний прес, кисті рук. Цю групу необхідно спочатку сильно напружити (для того, щоб відчути їх), після чого різко розслабити – і повністю відчути це розслаблення.
2. Диференціальна релаксація
Цей метод вже більше наближений до реальних життєвих умов. Для диференціальної релаксації не потрібно шукати тихе відокремлене місце, щоб прилягти. Необхідно всього лише усвідомити, які м'язи задіяні в даний момент для підтримки вашої пози, а які – затиснуті автоматично.
3. Синтетичний метод
Популярний метод, що дозволяє поєднати елементи прогресивної і диференціальної релаксації. З однією умовою: таку релаксацію потрібно освоювати поетапно.
1. Перший етап – типова прогресивна релаксація в тиші і спокої: потрібно навчитися в положенні лежачи послідовно розслабляти всі м'язи тіла. Зрозуміти, що ви знаєте, можна по скороченню часу, який потрібен для повного розслаблення тіла.
2. Другий етап – час диференціальної релаксації. При чому про неї треба згадувати кілька разів в день в різних ситуаціях: висячи на поручні в метро, читаючи електронну пошту, при сварці з колегами, готуючи вечерю.
3. Третій етап – аналітичний: потрібно поспостерігати за собою і оцінити, при яких емоціях які групи м'язів стають затиснутими.