Самостійна робота № 3 Тема. Робота вентилятора

Робота вентилятора. (мал. 1.8.) В своїй основі аналогічна роботі центробіжного насосу. При обертанні робочого колеса 2 за рахунок центробіжної сили повітря або газ відкидається до периферії корпусу 1 і виходить через нагнітальний патрубок 4.

За рахунок розрідження, яке виникає в центрі камери вентилятора, через всмоктуючий патрубок 3 поступають нові порції повітря. Вентилятори поділяють на вентилятори низького тиску (р=10³ Па) і високого тиску (р=3×10³±10, Па).

Мал.1.7 Струменевий насос:

1 – сопло;

2 – камера всмоктування;

3 – конфузор;

4 – дифузор;

5 – всмоктуючий патрубок.

Відмінність газодувки (мал. 1.9) від вентилятора полягає в тому, що вона має так званий направляючий апарат, в якому відбувається перетворення кінетичної енергії газу в потенціальну енергію тиску.

Мал. 1.8. Схема вентилятора:

1 - корпус

2 – робоче колесо;

3 – всмоктуючий патрубок;

4 – нагнітаючий патрубок.

Мал. 1.9. Схема газодувки:

1 – корпус; 2 – робоче колесо; 3 – всмоктуючий патрубок;

4 – направляючий апарата; 5 –нагнітаючий патрубок

Самостійна робота №4 Тема. Процеси перемішування

Процеси перемішування на виробництві харчуванні застосовують для : перемішування з метою одержання однорідної або неоднорідної рідинної системи.

При цьому можливо:

• перемішування рідини з рідиною, рідини з твердою речовиною, рідини з газом;

• перемішування з метою збереження гетерогенної системи і запобігання розшарування, випадання осаду або спливання легких фракцій;

• перемішування з метою інтенсифікації тепло і масообмінних процесів.

Яке би цільове призначення не мав процес перемішування, загальні закономірності його існування залишаються однаковими.

У сі процеси перемішування поділяються на чотири типи:

• перемішування механічне;

• перемішування пневматичне;

• перемішування циркуляційне;

• перемішування в потоці шляхом створення

штучної турбулізації.

Мал. 3.1 Схема роботи механічної мішалки: .

1 – ємність; 2 – мішалка

М еханічне перемішування грунтується на застосуванні мішалок, що розташовані у ємностях і здійснюють обертальний рух і перемішування компонентів, які містяться в ємності за рахунок циркуляції рідини (мал. 3.1). Існує багато типів конструкцій мішалок, причому кожний з цих типів мають різновиди. З метою систематизації типів мішалок основними з них є: однолопатеві, багатолопатеві, пропелерні, якірні, турбінні, рамні, шнекові (мал. 3.2).

Кожний з типів мішалок маєпевні області застосування.

Так, лопатеві і рамні мішалки застосовують для перемішування малов’язких рідин, пропелерні -для рідин помірної в'язкості, турбінні - для нев'язких і в’язких систем, якірні і шнекові-для високов'язких і пластичних систем.

Мал. 3.2 Основні типи механічних мішалок:

1 – однолопатева; 2 – багатолопатева; 3 – пропелерна;

4 – якірна; 5 – турбінна; 6 – рамна; 7 – шнекова.

Пневматичне перемішування полягає тому, що через рідинну систему або її суміш з іншими компонентами пропускають( барботують) повітря або газ (мал. 3.3).

В’язкі рідини перемішувати методом барботування повітря або газу важко. Не можна також застосовувати перемішування повітрям рідинних систем, що утримують жир або інші речовини, які вступають у реакцію з киснем.

Пневматичне перемішування застосовують, коли перемішування є супутнім процесом або процесом, що інтенсифікує теплообмінні процеси. Наприклад, перемішування за рахунок барботування повітря ефективно при замочуванні або митті зерна, круп.

Циркуляційне перемішування полягає тому, що рідинну систему багаторазово пропускають через насос по замкнутому циклі "насос – ємність"

(мал. 3.4).Використовують насоси відцентрові і струменеві .

Ц ей вид перемішування застосовують, коли необхідно одержати стійкі емульсії або суспензії. Він використовується для сатурації рідини з метою одержання газованих напоїв.

Циркуляційне перемішування для одержання емульсій і суспензій проводять за періодичним циклом. Сатурацію здійснюють за періодичним циклом і безперервно.

Мал. 3.3 Схема пневматичного перемішування:

1 – резервуар; 2 – перфорована труба.

Перемішування в потоці шляхом створення штучної турбулізації застосовують, коли одна рідина добре розчиняється в іншій. При цьому необхідно підтримувати в камері змішування швидкість і рідини не повинні бути в’язкими.

У змішувачі (мал. 3.5, а) рідини, що перемішуються, рухаються в поступальному потоці, переріз якого залишається постійним. Перемішування відбувається за рахунок багаторазової зміни напряму руху, що приводить до виникнення інтенсивної турбулізації потоку.

У змішувача (мал. 3.5, б) перемішування досягається за рахунок того, що рідини рухаються в потоці, що радіально розширюються і в тому, що радіально сходяться. При цьому переріз потоку змінюється. Над перегородками, що не мають отворів, рідини рухаються від центру до периферії камери змішування. Переріз потоку в цьому випадку збільшується. При русі рідин над перегородками з отворами відбувається переміщення від периферії до центру. Переріз потоку тут зменшується.

Мал. 3.4 Схема циркуляційного перемішування: а – з використанням центробіжного насосу; б – з використанням струминного насосу; 1 – резервуар; 2 – насос.		Мал. 3.5 Схеми пристроїв для перемішування в потоці: а, б – змішувачі з перегородками; в – струминний змішувач; 1,2 – патрубок для входу компонентів; 3 – камера змішування; 4 – перегородки-турбулізатори; 5 – вихідний патрубок; 6 – дифузор;7 – конфузор.

Струминний змішувач (мал.3.5,в) застосовується для перемішування рідини з рідиною і рідини з газом. Для інтенсивного перемішування компонентів як перегородки (турбулізаторів) у ньому використовується нерухомий шнек.