Література: [9, 10, 14, 15; 19; 20, 24, 39, 40, 41]

Змістовий модуль 2. Економічна статистика

Тема 3. Статистика національного багатства

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо поняття і складу національного багатства у СНР, натуральної та вартісної форми обліку національного майна і природних ресурсів, визначення показників стану, руху та використання окремих елементів національного багатства.

План вивчення теми

1. Поняття національного багатства, значення і завдання його вивчення.

2. Склад національного багатства, класифікації і групування, що використовуються при його вивченні.

3. Поняття і склад економічних активів у СНР, баланс активів і пасивів.

4. Натуральна та вартісна форми обліку національного майна і природних ресурсів.

5. Показники стану, руху та використання окремих елементів національного багатства.

Методичні рекомендації

Вивчаючи цю тему необхідно чітко з’ясувати поняття та склад національного багатства у СНР. У системі національного рахівництва національне багатство - це сума нагромаджених у країні нефінансових і чистих фінансових активів за станом на певний момент часу (як правило, на початок і кінець року).

Необхідно добре зрозуміти визначення активів, зокрема нефінансових і фінансових. Потрібно з'ясувати склад фінансових і нефінансових активів. Важливо також знати їхні основні форми. Основні класифікації і групування національного багатства, що використовуються при його вивченні наведено у курсі лекцій [14, табл. 3.1].

Необхідно докладно розглянути такий елемент нефінансових активів, як цінності, з'ясувати, що являють собою невідтворювані матеріальні активи. Слід вивчити методи оцінювання окремих складових національного багатства на підставі даних балансу активів і пасивів СНР, а також скласти чітке уявлення про те, які відносні показники можна обчислити за даними цих балансів і які аспекти стану та розвитку економіки країни вони характеризують (дивіться [14, табл. 3.3, формули 3.1, 3.3 та 3.4]).

Розрахунок НБ та чистої вартості власного капіталу для кожної господарюючої одиниці та сектора економіки відображається в спеціальній таблиці – балансі активів і пасивів (на початок і кінець року).

Важливим елементом національного багатства є основний капітал. Матеріальною частиною основного капіталу є основні фонди (основні засоби).

Облік основних засобів здійснюється у вартісному виразі, що дає можливість визначати загальні обсяги, натуральну (речову) структуру, аналізувати процес відтворення та рівень зносу різних складових частин основних засобів.

Необхідно пригадати із вивчених курсів „Економіки підприємств”, „Бухгалтерського обліку” та інших дисциплін:

– який натурально-речовий склад основних засобів згідно з Єдиною типовою класифікацією?

– яка структура основних засобів, виходячи з ролі, що вони виконують у виробничому процесі?

– як в залежності від віку основних засобів та терміну їх функціонування визначається вартість будь-якого засобу праці?

– як визначається вартісне вираження зносу основних засобів (амортизація), які існують методи нарахування амортизації і в чому їх особливості?

– коли визначають вартість основних засобів у поточних (відновних) цінах?

– що таке амортизаційні відрахування?

Для всебічного оцінювання основних засобів використовують систему показників, які можуть бути об’єднані в чотири групи, що характеризують:

1) забезпеченість основними засобами ;

2) стан основних засобів;

3) рух основних засобів;

4) ефективність використання основних засобів.

Згідно з класифікацією основних фондів вивчають їх структуру (частка окремих груп у загальній вартості основних фондів). Зміни у структурі основних фондів за ряд років аналізують за допомогою показників структурних зрушень (дивіться приклад 1 до даної теми).

Вартість будь-якого засобу праці змінюється з часом і залежить від віку основних засобів. (ОЗ) та терміну їх функціонування. Відповідно до цих ознак необхідно чітко розуміти поняття: повна первісна вартість ОЗ; повна відновна вартість; залишкову вартість ОЗ; відновну вартість з урахуванням зносу.

Аналіз динаміки вартості основного (чи оборотного) капіталу виконують за допомогою основних базисних або ланцюгових характеристик рядів динаміки, а прогнозування вартості на майбутні періоди часу – методом екстраполяції із використанням побудованих трендових рівнянь (дивіться приклади 2 та 3 до даної теми").

На основі даних балансів як за повною , так і за залишковою вартістю обчислюють показники руху та стану основних засобів. Для характеристики процесу оновлення основних засобів визначають коефіцієнти надходження, оновлення та вибуття.

На основі відповідних вартісних оцінок розраховують якісні характеристики стану основних фондів: коефіцієнт придатності (розраховують на початок і на кінець року); коефіцієнт зносу (розраховують на початок і на кінець року) (дивіться [14, формули 3.5 – 3.6]).

Ступінь використання основних засобів залежить від множини взаємопов’язаних факторів організаційно-технічного характеру: технічного стану основного капіталу, рівня механізації та автоматизації виробничого процесу, ступеня завантаження обладнання, кваліфікації робітників і т.д.

Узагальнюючими показниками використання основних виробничих засобів є фондовіддача (капіталовіддача); фондоємність (капіталоємність) продукції, на рівень яких значною мірою впливає ступінь фондоозброєності (капіталоозброєності) праці (дивіться [14, формули 3.7 – 3.10]).

У практиці економіко-статистичного аналізу важливими є не лише значення показників, але і їх динаміка. Підвищення ефективності виробництва передбачає випереджаюче зростання обсягів виробництва порівняно зі збільшенням основного капіталу, або зростання продуктивності праці порівняне зі зростанням його фондоємності.

Динаміку рівня фондовіддачі по сукупності підприємств (галузей) вивчають за допомогою системи індексів середніх величин. Індексний метод аналізу також дає можливість визначити вплив факторів на зміну обсягу виробленої продукції (дивіться [14, формули 3.11 – 3.16])

Аналогічні питання необхідно розглянути і стосовно статистичного аналізу оборотних активів: їх склад, методи обліку та врахування змін в обсязі оборотних активів, основні напрямки аналізу запасів для прийняття управлінських рішень. Розглядаючи визначення показників ефективності використання оборотних активів студенти повинні пригадати із вивчених курсів “Економіки підприємств”, “Бухгалтерського обліку” та інших дисциплін:

• що собою являють оборотні активи?

• як поділяються оборотні активи в залежності від місця в процесі кругообігу?

• які складові частини включають оборотні засоби, безпосередньо пов’язані з виробничим циклом?

Статистика оборотних активів використовує показники: наявності та складу, поповнення і вибуття, оборотності активів та забезпеченості ними процесу виробництва.

На макрорівні ефективність використання ресурсів оцінюють показниками матеріалоємності (матеріаломісткості) т та матеріаловіддачі 1/т виробництва. На макрорівні матеріаломісткість визначається як питомі витрати матеріальних ресурсів (у вартісному виразі) на одиницю вартості валового внутрішнього продукту (чи ЧНД) (дивіться [14, формули 3.17 – 3.22]).

Оскільки динаміка витрат обігових коштів на сировину залежить від трьох чинників:

• матеріаломісткості продукції;

• цін на сировину;

• кількості виготовленої продукції,

то розглядають мультиплікативну систему трьох взаємопов'язаних індексів І_т І_р І_q = І_трq (дивіться [14, формули 3.23 – 3.31]), (дивіться приклад 8 до даної теми).

Прискорення оборотності оборотних засобів є одним з важливих факторів нарощування економічного потенціалу виробництва. Вивчення оборотності проводять за допомогою показників швидкості обертання (число оборотів), середньої тривалості одного обороту в днях, коефіцієнта закріплення (завантаження) оборотних засобів. На основі цих показників визначають додаткову потребу в оборотних засобах залежно від зміни обсягу реалізованої продукції (Q_дод ) (дивіться [14, формули 3.32 – 3.36]), (дивіться приклад 6 до даної теми).

Варто чітко усвідомити, яке тлумачення поняття національного багатства використовувала статистика колишнього Радянського Союзу і як воно відрізняється від визначення національного багатства у СНР України.