
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Опис дисципліни
- •1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.3. Зміст навчальної дисципліни "Соціально-економічна статистика " Модуль 1. Макроекономічна та соціальна статистика
- •Тема 1. Методологічні засади економічної та соціальної статистики
- •Тема 2. Система національних рахунків (снр) як інструмент оцінювання та аналізу економічних явищ і процесів
- •Тема 3. Статистика національного багатства
- •Тема 4. Статистичне вивчення зайнятості населення
- •Тема 5. Статистика результатів виробництва продукції та послуг
- •Тема 6. Статистика цін і тарифів
- •Тема 7. Населення та домогосподарство як об’єкти соціальної статистики, їх характеристики
- •Тема 8. Статистика рівня життя населення
- •Тема 9. Статистика умов життя і соціального обслуговування населення
- •Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи Модуль 1. Макроекономічна та соціальна статистика
- •Тема 1. Методологічні засади економічної та соціальної статистики
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [2, 3; 4; 10, 14, 15, 16, 27, 30, 31]
- •Тема 2. Система національних рахунків як інструмент оцінювання та аналізу економічних явищ і процесів
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Роль класифікацій в соціально-економічній статистиці.
- •Тестові завдання
- •Література: [9, 10, 14, 15; 19; 20, 24, 39, 40, 41]
- •Тема 3. Статистика національного багатства
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •24. У поточному році порівняно з базисним кількість оборотів запасів зросла на 3,5%, розмір запасів зменшився на 8%.
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Аналіз структури та структурних зрушень у вартості основних засобів регіону
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32]
- •Тема 4. Статистичне вивчення зайнятості населення
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •20. Загальний рівень безробіття становить 37 %, це означає:
- •23. Рівень інтенсивності очікуваного вивільнення робочої сили на підприємстві, де працює 1200 осіб, становить 8 %. Визначте чисельність очікуваного вивільнення працівників на підприємстві.
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Література: [1, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36, 37, 39, 40]
- •Тема 5. Статистика результатів виробництва продукції та послуг
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32]
- •Тема 6. Статистика цін і тарифів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36]
- •Тема 7. Населення та домогосподарство як об’єкти соціальної статистики, їх характеристики
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Література: [14, 15, 25, 26, 28, 30, 31]
- •Тема 8. Статистика рівня життя населення
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Література: [8, 11, 13, 14, 15, 28, 30, 31, 38, 42, 44]
- •Тема 9. Статистика умов життя і соціального обслуговування населення
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [5, 6, 7, 14, 15, 19, 22, 25, 26, 28, 30, 31]
- •3. Методичні рекомендації і завдання для домашньої контрольної роботи
- •3.1. Загальні методичні рекомендації до виконання дкр
- •3.2. Вимоги до оформлення дкр
- •Розподіл номерів варіантів
- •3.3. Завдання до варіантів дкр завдання 1
- •Завдання 2 (Завдання до теми № 4 " Статистичне вивчення зайнятості населення")
- •Завдання 3 (Завдання до теми № 5 "Статистика результатів виробництва продукції та послуг")
- •Завдання 4 (Завдання до теми № 6 "Статистика цін і тарифів")
- •1) Зведені індекси споживчих цін і номінальної заробітної плати за рік;
- •2) Зведений індекс реальної заробітної плати;
- •3) Середньомісячні темпи приросту споживчих цін, номінальної та реальної заробітної плати.
- •Завдання 5
- •4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •4.1. Основні положення щодо організації та виконання індивідуальних завдань
- •4.2. Основні етапи виконання індз
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику“: Закон України від 13.07.2000 р. № 1922-ііі (із змінами і доповненнями).
- •Додаткова література
- •Internet-ресурси
- •Додатки
- •Державні класифікатори України
- •Розділи Класифікації видів економічної діяльності
- •Значення критерію Стьюдента
- •Волошина Наталія Анатоліївна
- •Розрахункова таблиця до прикладу 3
Питання для самоконтролю
Що є предметом економічної статистики?
Що є предметом соціальної статистики?
Що є об’єктом економічної статистики на макро- та мікрорівнях?
Що є об’єктом соціальної статистики?
Основні напрями розвитку економічної статистики.
Основні напрями розвитку соціальної статистики.
Література: [2, 3; 4; 10, 14, 15, 16, 27, 30, 31]
Тема 2. Система національних рахунків як інструмент оцінювання та аналізу економічних явищ і процесів
Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо методології розробки та принципів побудови системи національних рахунків (СНР), їх узгодження з іншими інструментами економічної статистики.
План вивчення теми
Роль класифікацій у економічній статистиці
Принципи побудови національних статистичних класифікацій в Україні
Загальна характеристика СНР. Основні концепції та поняття СНР
Принципи побудови національних рахунків
Основні типи та класи рахунків СНР України
Методичні рекомендації
Вивчаючи цю тему, необхідно ознайомитись із переліком основних класифікацій в економічній статистиці України.
В економічній статистиці класифікації - це поділ економічних об’єктів за певною ознакою чи кількома ознаками. На відміну від групувань, класифікації розглядаються як стандарт та затверджуються Держкомстатом України. Класифікація – це систематизований поділ об’єктів на групи та класи за принципом їх подібності або розбіжності (див. Додаток А). Класифікатор – це систематизований перелік об’єктів, кожному із яких присвоюється код.
Створення статистичних класифікацій проходить в три етапи [15, 18]:
визначення одиниць спостереження;
визначення усіх рівнів спостереження;
встановлення взаємозв’язків між ними.
Необхідно з’ясувати, які ознаки покладено в основу класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), знати, що є об’єктом класифікації у КВЕД, а також зрозуміти, як класифікуються інституційні одиниці за критеріями діяльності. Одним з основних показників стратифікації статистичної інформації при організації суцільних та вибіркових обстежень є код виду економічної діяльності суб'єкта, який зазначається за КВЕД. КВЕД побудована за ієрархічною структурою, має 5 рівнів класифікації, для кодування яких використовується літерно-цифровий код. На першому рівні однорідні за видами економічної діяльності одиниці об’єднуються у 17 секцій (розділів), які позначені латинськими літерами від А до Q (див. Додаток Б). Необхідно познайомитися із етапами визначення основного виду діяльності щодо багатопрофільного господарюючого суб’єкта, які базуються на методі послідовного визначення класифікаційної групи, починаючи з верхнього рівня (метод ТОР DOWN).
Класифікація інституційних секторів економіки (КІСЕ) призначена для використання в рахунках СНР під час вивчення та аналізу потоків доходів і витрат, зміни активів і пасивів. Інституційні сектори – класифікація суб’єктів на сектори з метою складання рахунків доходів і витрат, фінансування капітальних витрат та балансових рахунків активів і пасивів.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України №326 «Про концепцію побудови національної статистики» та Державною програмою переходу на міжнародну систему обліку і статистики, прийнятою 04.05.1993 р., в Україні розроблено національні статистичні класифікації (див. Додаток А).
СНР розглядають як багатоцільову систему, призначену для комплексного аналізу економіки. Аналізуючи СНР, мають на меті схарактеризувати найзагальніші закономірності, взаємозв’язки та пропорції в економічному розвитку країни, виявити основні тенденції перебігу економічних процесів, що відображаються на окремих рахунках. Результати такого аналізу дають змогу приймати обґрунтовані рішення на різних рівнях управління, виробляти економічну політику.
Вивчаючи цю тему, необхідно усвідомити, які завдання розв’язуються в процесі досягнення зазначеної мети. З’ясувати аналітичні можливості СНР залежно від конкретних цілей та завдань, що спонукають звертатися до цієї системи. Система національних рахунків - це система розрахунку макроекономічних показників, побудована у вигляді взаємопов’язаних рахунків та балансових таблиць [15, 18, 20, 26].
Основне завдання СНР - дати у спрощеній формі, але разом з тим повний за змістом, опис явищ і процесів, що характеризують економічне життя країни (виробництво, утворення й розподіл доходів, споживання, накопичення, наявність і рух національного багатства), а також простежити взаємозв’язок між ними.
СНР на макрорівні в межах держави забезпечує органи державного управління систематизованою певним чином інформацією, що дозволяє формувати соціально-економічну політику, розробляти напрями регулювання економіки, приймати соціальні програми, прогнозувати виробництво, споживання, рівень зайнятості населення і т. ін.
СНР в узагальненому вигляді вміщує інформацію:
про всі господарюючі суб’єкти, що приймають участь у процесі господарювання;
про всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і використанням доходів;
про всі активи й пасиви, що формують національне багатство.
Вивчаючи тему, необхідно, в першу чергу, чітко усвідомити основні концепції, поняття та класифікації СНР. Такими основними поняттями та категоріями є:
економічна потреба → економічне благо → корисність → вартість;
економічна та неекономічна діяльність;
внутрішня та національна економіка;
резидент, нерезидент;
операції (на компенсаційній основі та трансферти) → економічні операції, а саме:
операції з продуктами і послугами,
розподільчі операції,
фінансові операції;
інституційні одиниці → сектори.
Інституційні одиниці з резидентським статусом відповідно до функцій, які вони виконують в економічному процесі, та джерел формування доходів, об’єднуються в сектори.
Метою СНР є фіксування економічних потоків і запасів. Потоки та запаси фіксуються в рахунках, кожний рахунок стосується певного аспекту економічного життя. Рахунок в СНР будується за принципом подвійного запису, тобто кожна операція реєструється двічі: як ресурс або зміна в зобов’язаннях і як використання або зміна в активах. Підсумок за операціями, що зафіксовані як ресурси або зміни в зобов’язаннях, і підсумок за операціями, що зафіксовані як використання або зміни в активах, мають збігатися, чим підтверджується правильність складання всіх рахунків. СНР містить такі рахунки:
- внутрішньої економіки (продуктів та послуг, утворення, використання доходів, капітальних витрат, фінансовий рахунок);
- „зовнішньоекономічних зв’язків” або ”решта країн світу” (поточних операцій, капітальних витрат, фінансовий рахунок).
Рахунки групуються за трьома категоріями: поточні рахунки, рахунки нагромадження та баланси. Сукупність всіх рахунків утворює зведені (консолідовані) рахунки і відбиває відносини між національною економікою й економікою інших країн, а також відношення між різними показниками системи. Рахунки поділяють на три класи. Детальніше всі питання теми розглянуто в [14, тема 2]
Принциповим питанням теми є статистичне моделювання макроекономічних показників. Потрібно навчитись застосувати індексний метод, розкладати абсолютні зміни обсягів явищ за факторами, оволодіти кореляційними методами макроекономічного моделювання.