Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36]

Змістовий модуль 3. Соціальна статистика

Тема 7. Населення та домогосподарство як об’єкти соціальної статистики, їх характеристики

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо статистичного вивчення чисельності та складу динаміки населення, сім’ї та домогосподарства як елементів структури населення.

План вивчення теми

1. Статистичне вивчення населення. Показники чисельності та складу населення

2. Оцінка середньої чисельності населення, методи її обчислення

3. Методи вивчення динаміки складу населення

4. Сім’я та домогосподарство як елементи структури населення

Методичні рекомендації

Вивчаючи тему, необхідно чітко зрозуміти, що населення в цілому, його різні соціально – демографічні групи та окремі особи є неодмінними учасниками будь-якого соціального процесу. Виробити ефективну соціальну політику без глибоких знань про її об’єкт, яким є населення, неможливо. Необхідно зрозуміти, в чому полягають особливості збору інформації щодо чисельності, складу та руху населення, його динаміки. Інформація про населення потрібна для вирішення будь-якої соціальної проблеми або врегулювання будь-якого соціального аспекту життя суспільства. Студенти повинні познайомитися із основними джерелами інформації, якими є: перепис населення, офіційна статистична звітність, вибіркові обстеження. Слід зрозуміти принципи організації, особливості збору інформації та забезпечення якості на різних рівнях її отримання [28, 30, 31].

Студенти повинні зрозуміти відмінності між основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність (наявне та постійне населення), навчитися визначати зв’язок між цими категоріями населення при побудові балансу категорій населення.

Виходячи з того, що населення є категорією, яка в ході статистичного спостереження реєструється як моментна величина, необхідно зрозуміти, як можна перейти до інтервального показника – середньої чисельності населення. Слід пригадати і при необхідності використовувати у розрахунках відповідну методику визначення середньої чисельності населення, бо вона може визначатися як арифметична проста, хронологічна, арифметична зважена або скоригована на середню геометричну (дивіться [14], формула 7.1).

Склад населення визначається за напрямками:

• статево - віковий склад;

• шлюбний стан;

• соціальні ознаки (національність, рідна мова, громадянство, освіта, суспільна група, соціальний статус та ін.).

Необхідно зрозуміти в чому полягає відмінність екстенсивного та інтенсивного аналізу складу, руху та процесів відтворення чисельності населення.

Віковий склад населення вивчається за допомогою групувань, результати яких подаються у вигляді ряду розподілу, статистичних таблиць або графічно, наприклад – у вигляді статево-вікової піраміди. Типові угруповання населення виокремлюються за їх соціальним змістом – контингенти населення, за демографічним призначенням – демографічні покоління або за участю в економічних процесах – за віком працездатності (дивіться [14], таблиця 7.1).

Визначаються частки окремих вікових груп, контингентів, демографічних поколінь у загальній чисельності населення, у межах окремої статі та за місцем проживання. Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які розраховують у ‰. На підставі вікового розподілу населення визначають його середній, модальний і медіанний вік (дивіться [14], формули 7.3 – 7.6).

Значну увагу слід приділити розгляду методів визначення показників відтворення населення.

Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст ∆е та механічний приріст ∆м. Природний рух – це процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух –за рахунок його територіального переміщення.

Процес зміни лише складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку називається соціальним рухом.

Інтенсивність природного руху та відтворення населення оцінюють відносними величинами - коефіцієнтами інтенсивності, які найчастіше представляють у проміле (‰): загальними (відносно всього населення регіону або виду поселення); спеціальними (відносно сукупності населення, яка продукує процес – чоловіки та жінки); частковими (відносно окремої вікової групи чи вікового контингенту); сумарними (використовуються при досліджені плідності, шлюбності та розлученості). При цьому обчислюються коефіцієнти інтенсивності - смертності, народжуваності, шлюбності, розлученості та природного приросту (дивіться [14], формули 7.7 – 7.24).

Також необхідно звернути увагу на визначення показників міграції населення. Механічний рух пов’язаний з процесом зміни чисельності населення за рахунок зміни його місця проживання. Необхідно розібратися із видами міграції залежно від часу та перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Ступінь поширення міграційних процесів оцінюють показники інтенсивності міграції, що розраховуються по відношенню до середньорічної чисельності наявного населення і подаються в проміле (дивіться [14], формула 7.28, таблиця 7.6).

Вивчаючи питання теми щодо сім’ї та домогосподарства, необхідно зрозуміти, чому сім’я та домогосподарство розглядаються як елементи структури населення. Необхідно вивчити сімейну структуру населення, вирізняючи типи сімей за демографічними, соціальними та економічними ознаками. Таке вивчення дуже важливе, оскільки саме у сім’ї відбуваються найважливіші соціальні процеси, пов’язані з відтворенням населення, організацією побуту і вихованням дітей, споживанням матеріальних благ і послуг, із піклуванням про літніх людей, інвалідів і непрацездатних членів суспільства.

Сім’ю можна визначити як засноване на шлюбі або кровному спорідненні об’єднання людей, пов’язане спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Поряд із поняттям «сім’я» у статистиці розглядають поняття «домогосподарство». Домогосподарство – це соціально-економічний осередок суспільства, який складається із однієї особи або групи осіб, які мешкають в одному й тому самому житловому приміщенні й ведуть спільне господарство (мають спільні витрати з утримання житла, харчування і т. ін.). Із цього визначення випливає, що поняття «домогосподарство» ширше за обсягом, ніж поняття «сім’я», бо воно охоплює й тих осіб, які можуть не перебувати у родинних стосунках. Одна особа, яка проживає окремо (так званий «одинак») і веде домашнє господарство, теж становить домогосподарство.

У системі національних рахунків сектор домашніх господарств розглядається як один із найважливіших суб’єктів національної економіки. У СНР домогосподарство є інституційною економічною одиницею, тобто такою, що може володіти активами й брати на себе зобов’язання; є центром прийняття рішень щодо своєї участі в економічному житті суспільства. Вся сукупність домогосподарств являє собою відповідний інституційний сектор.

Джерело інформації для вивчення домогосподарств становлять вибіркові обстеження. З 1 січня 1999 р. Держкомстатом впроваджена нова методологія проведення вибіркових обстежень домогосподарств, яка відповідає міжнародним рекомендаціям і має назву «Вибіркове обстеження умов життя домогосподарств». Принципи формування вибіркової сукупності детально викладені у [14, 30, 31]. Процедура формування вибірки являє собою багатоступінчастий розшарований відбір домогосподарств.

Дуже важливо розглянути класифікацію за типами, складом і розмірами сімей і домогосподарств, виконати порівняльний їх аналіз. Слід пригадати показники, за допомогою яких можна на підставі класифікації за складом сім’ї обчислювати частки домогосподарств із повними і неповними сім’ями, із простими і складними сім’ями, із однієї, двох, трьох осіб і т.д., аналізувати структуру домогосподарств за різними ознаками. Структура домогосподарств не стабільна, вона безперервно змінюється під впливом демографічних, соціальних, економічних, політичних та інших факторів. Тому аналізуючи структуру домогосподарств, вивчають її динаміку (дивіться [14], формули 7.29 – 7.33).

Динаміка структури викликає зміну внутрішнього змісту досліджуваних об’єктів і їх економічну інтерпретацію, приводить до змін встановлених причинно-наслідкових зв’язків. Тому вивчення структури і структурних зрушень займає дуже важливе місце в аналізі домогосподарств. Студенти повинні пригадати, що у статистиці під структурою розуміють сукупність одиниць, яким притаманна певна стійкість внутрішньо групових зв’язків при збереженні основних ознак, які характеризують цю сукупність як ціле. Основні напрямки вивчення структури:

• характеристика структурних зрушень окремих частин сукупності за два або більше періодів часу;

• узагальнююча характеристика структурних зрушень в цілому по сукупності.