3. Особисте страхування.

Особисте страхування є однією із галузей страхування. Воно пов'язане із особливою сферою процесу відтворення — з відтворенням робочої сили та зумовлене ризиковим характером діяльності людей різних професій, підвищеним ступенем ризику, пов'язаним із погіршенням довкілля, зростанням питомої ваги людей похилого віку в загальній кількості населення тощо.

Особисте страхування проводиться з метою організації страхового захисту окремих громадян і членів їх родин на випадок виникнення різних подій, що відображаються на житті, здоров'ї та працездатності цих громадян.

Сучасне визначення особистого страхування міститься в Законі України "Про страхування" (2001), відповідно до ст. 4 якого особисте страхування можна визначити як страхування майнових інтересів, що не суперечать законодавству України і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи.

В особистому страхуванні виділяють такі групи ризиків, на випадок яких проводиться страхування: смерть страхувальника (застрахованого); тимчасова втрата працездатності; постійна втрата працездатності; закінчення активної трудової діяльності (працездатності) у зв'язку з виходом на пенсію за віком; дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення строку дії договору страхування.

Як галузь страхування особисте страхування поділяється на такі підгалузі:

— страхування життя та пенсій;

— пенсійне страхування;

— страхування від нещасних випадків;

— медичне страхування.

Основний принцип виділення підгалузей пов'язаний з накопиченням страхової суми. Так, страхування життя об'єднує довгострокові види особистого страхування, які пов'язані з накопиченням страхової суми протягом усього строку страхування. Тому їх ще називають накопичувальними видами. Страхові виплати мають становити повну страхову суму, яка виплачується при настанні таких подій: дожиття до закінчення строку дії договору страхування; смерть застрахованого в період дії договору страхування; досягнення застрахованим певного віку (пенсійного або визначеного договором страхування).

Страхування від нещасних випадків об'єднує короткострокові види особистого страхування, за якими обсяг відповідальності передбачає виплату страхової суми або її частини в разі настання таких подій: смерті застрахованого; тимчасової втрати працездатності; встановлення інвалідності. Умовою настання відповідальності є те, щоб ці події були наслідком нещасного випадку.

Медичне страхування об'єднує види особистого страхування, основним призначенням яких є соціальний захист інтересів громадян у разі втрати здоров'я. Воно пов'язане з компенсацією витрат на оплату медичної допомоги (відвідування лікарів, придбання медикаментів, лікування у стаціонарі тощо).

Страхування від нещасних випадків та медичне страхування ще називають ризиковим. Особливістю їх є те, що страхові платежі не повертаються після закінчення дії договору страхування.

За формами проведення особисте страхування буває обов'язкове та добровільне. Перелік обов'язкових і добровільних видів страхування подано в Законі України "Про страхування" (2001).

Класифікація особистого страхування здійснюється ще за такими критеріями:

За обсягом ризику:

— страхування на випадок дожиття до певного віку або смерті;

— страхування на випадок інвалідності або недієздатності;

— страхування медичних витрат.

За видом об'єктів особистого страхування:

— страхування життя, яке передбачає обов'язок страховика здійснити страхові виплати у випадку смерті застрахованого, а також за дожиття застрахованого до певного віку чи до закінчення строку дії договору страхування;

— страхування здоров'я, яке передбачає обов'язок страховика здійснити страхові виплати в обумовлених розмірах у разі заподіяння шкоди здоров'ю застрахованої особи внаслідок нещасного випадку або хвороби.

За кількістю осіб, зазначених у договорі(за характером сплати страхових внесків):

— індивідуальне страхування, за яким страхувальник виступає одночасно і застрахованим;

— колективне страхування, за яким страхувальниками і застрахованими виступає група фізичних осіб, зокрема, страхувальником виступає юридична особа, яка укладає договір страхування на користь застрахованих.

За тривалістю страхового покриття:

— короткострокове (менше одного року);

— середньострокове (1—5 років);

— довгострокове (б—15 років).

За формою виплати страхового забезпечення:

— з одночасною виплатою страхової суми;

— із виплатою страхової суми у формі ренти.

За формою сплати страхових премій:

— страхування з виплатою одночасної премії;

— страхування з довічною виплатою премії;

— страхування зі щомісячною виплатою премії.

Наведемо узагальнену порівняльну характеристику довгострокового (накопичувального) та ризикового особистого страхування:

1. а) накопичувальне: після закінчення строку страхування страхувальник одержує всю суму, сплачену за період дії договору страхування з бонусом (нарахованими відсотками) або без нього;

б)ризикове: після закінчення строку страхування сума страхового внеску не повертається.

2. в) накопичувальне: договір страхування має довгостроковий характер (від 3-х до 20-ти років);

б)ризикове: договори страхування є короткостроковими (від 1-го місяця до 3-х років).

3. а) накопичувальне: страхові внески сплачуються протягом дії договору страхування;

б) ризикове: страхові внески сплачуються одноразово.

4. а) накопичувальне: обсяг страхової відповідальності охоплює широке коло ризиків;

б)ризикове: обсяг відповідальності обмежений одним або двома ризиками.

5. а) накопичувальне: тарифи внесків є достатньо високими; б)ризикове: тарифи внесків є досить низькими.

6. а) накопичувальне: страхова сума може бути будь-якого розміру;

б)ризикове: при визначенні страхової суми встановлюється верхня та нижня межа відповідальності страховика.