Тема 3. „Сукупність і зміст основних теорій мотивації”

1. Згідно з теорією потреб Маслоу мотивована соціальними потребами людина розглядає свою працю як:

а) частинку діяльності всього колективу;

б) гарантію отримання з/п;

в) гарантію соціального захисту.

2. Згідно з теорією потреб Альдерфера, чим повніше задоволені соціальні потреби, тим:

а) більше посилюється їх дія;

б) сильніше актуалізуються потреби особистого зростання;

в) сильніше вони виявляються.

3. Яка потреба, згідно з теорією Мак Клелланда, виникає на основі 3-х потреб вищого рівня (влади, успіху, приналежності):

а) побудова ієрархії даних трьох потреб;

б) поєднання реалізації даних потреб;

в) уникнення неприємностей, перешкод і протидії в реалізації 3-х потреб вищого рівня.

4. Які групи потреб виділяє Маслоу:

а) фізіологічні потреби;

б) потреби в безпеці;

в) економічні потреби;

г) соціальні потреби;

д) політичні потреби;

е) потреби в пошані;

ж) потреби в самореалізації.

5. Які групи чинників, що впливають на мотивацію праці, виділяє Герцберг:

а) чинники гігієни;

б) соціальні чинники;

в) мотиватори;

г) моральні чинники.

6. Які три потреби вищого рівня виділяє Мак Клелланд:

а) власті;

б) самовираження;

в) успіху;

г) приналежності;

д) пошани.

7. На поведінку людини відповідно до теорії Аткінсона впливають такі ситуативні змінні:

а) мотив успіху;

б) привабливість успіху;

в) мотив що спонукує уникати невдач;

г) імовірність успіху;

д) усе перераховане неправильно.

8. Укажіть правильну формулу привабливості успіху:

а) Пу = Му × Ву × Пу;

б) Пу = 1 + Ву;

в) Пу = 1 – Ву;

г) Пу = Му × Ву;

д) Пу = Му × Мн.

9. Укажіть формулу, що виражає силу мотивації:

а) Су = Му × Ву × Пу;

б) Пу = Му × Ву × Су;

в) Пу = 1 – Ву;

г) Су = 1 – Ву;

д) Су = Му × Ву.

10. Механізм поведінки за Скіннером:

а) мотиви  стимули поведінка результат;

б) стимули реакції поведінка майбутня поведінка;

в) стимули поведінка наслідок майбутня поведінка;

г) стимули поведінка результат майбутня поведінка.

11. Теорія Скінера:

а) розглядає мотивацію як процес управління вибором;

б) ґрунтується на розподільній справедливості;

в) розглядає залежність мотивації від минулого досвіду;

г) виходить з того, що поведінка працівника є результатом взаємодії індивідуальних якостей особистості та ситуації.

12. Вказати неправільний варіант:

а) усіх співробітників необхідно винагородити однаково;

б) при винагороді співробітників будьте чесні і справедливі;

в) винагорода є чинником впливу на підлеглих;

г) працівників необхідно заохочувати не орієнтуючи на конкретні дії;

д) не карайте підлеглих у присутності інших співробітників.

13. Головним критерієм оцінки рівноваги, балансу витрат і доходів (за теорією Адамса) є порівняння цих показників з:

а) нормативними показниками;

б) із середніми величинами цих показників для даної організації;

в) з показниками інших працівників, що виконують аналогічну роботу.

14. Відповідно до теорії справедливості Адамса винагорода розподіляється між співробітниками:

винагорода покарання

а) ------------------------------ = ------------------------- ;

внесок співробітника А провина співробітника Б

винагорода винагорода

б) ------------------------ = --------------------------------- ;

внесок співробітника А внесок співробітника Б

внесок співробітника А внесок співробітника Б

в) --------------------------------- = --------------------------------- .

винагорода винагорода

15. Вплив недоплати на відрядну форму оплати праці:

а) підвищення кількості при гіршій якості;

б) зниження кількості при гіршій якості;

в) підвищення якості при меншій кількості.

16. Врум одним з перших запропонував розглянути мотивацію як процес:

а) задоволення потреби;

б) досягнення мети;

в) керування вибором;

г) керування очікуванням.

17. Формула валентності Р1 дорівнює:

а) очікування (Д1  Р1) × валентність Р2;

б) очікування (Д1  Р1) × інструментальність (Р2  Р1) × валентність Р2;

в ) інструментальність (Р1 Р2) × валентність Р2;

г) очікування (Д1  Р1) × інструментальність.

18. Формула зусиль (і сила мотивації) (У) дорівнює:

а) інструментальність (Р1  Р2) × валентність Р2;

б) очікування (Д1  Р1) × інструментальність (Р1  Р2) × валентність Р2;

в) очікування (Д1  Р1) × валентність Р2;

г) очікування (Р1  Д1) × валентність Р1.

19. Ідеї чиїх теорій з'єднала в собі модель Лоулера-Потера:

а) Маслоу;

б) Макгрегора;

в) Альдерфера;

г) Герцберга;

д) Макклелланда;

е) Врума;

ж) Адамса;

з) Скінера.

20. Що впливає на досягнення мети (за теорією Портера-Лоулера):

а) індивідуальні здібності працівника;

б) внутрішня винагорода;

в) задоволеність роботою;

г) зовнішня винагорода;

д) рольові вимоги.

21. У відповідності до теорії Маслоу поведінка людини в організації визначається його:

а) ціннісними орієнтаціями;

б) прагненням до влади;

в) психологічним станом;

г) найбільш сильною потребою;

д) очікуванням винагороди.

22. Які теорії мотивації аналізують структуру потреб і мотивів особистості та їх прояв:

а) процесуальні;

б) традиційні;

в) змістовні.

23. У якій послідовності задовольняються потреби робітника відносно до теорії Маслоу?

(визначте порядкові номери)

а) потреби у безпеці;

б) потреби у повазі;

в) потреби у самореалізації;

г) фізіологічні потреби;

д) потреби у приналежності.

24. Змістовні теорії мотивації – це теорії, які:

а) виходять за межі окремого робітника і вивчають вплив на мотивацію різних факторів середовища;

б) виходять з визначеного образу робітника як економічної істоти;

в) аналізують структуру потреб і мотивів особистості та їх прояв;

г) пояснюють процес, що надає поштовх процесу мотивації, який відбувається усередині людини.

25. Які з вказаних нижче теорій відносяться до процесуальних?

а) теорія мотиваційних потреб Макклеланда?

б) теорія трудової мотивації Аткінсона;

в) теорія двох факторів Герцберга;

г) теорія посилення мотивації Скінера;

д) теорія мотивації Врума;

е) теорія потреб Альдерфера.

26. Які потреби вищого рівня виокремлює Мак Клелланд?

а) приналежності;

б) успіху;

в) самовираження;

г) у повазі;

д) у владі.

27 Процесуальні теорії мотивації – це теорії, які:

а) роблять наголос на дослідження того, що мотивує людину і які мотиви визначеної поведінки;

б) аналізують структуру потреб та мотивів особистості та їх прояв;

в) виходять за межі окремого робітника і вивчають вплив на мотивацію різних факторів середовища;

г) виходять з визначеного образу робітника як економічної істоти.

28 Які з вказаних нижче положень відносяться до теорії “Х”:

а) за умови сприятливого, успішного досвіду робітники намагаються брати на себе відповідальність;

б) для досягнення цілей підприємства треба спонукати робітників працювати під загрозою санкцій, при цьому не треба забувати і про винагороду;

в) суворе керівництво і контроль є головними засобами управління;

г) трудовий потенціал робітників вище, ніж прийнято вважати.

29. Відповідно з теорією трудової мотивації Аткінсона привабливість успіху можна визначити за формулою

а) Пу = 1 – Ву;

б) Пу = Му х Ву х Пн;

в) Пу = 1 + Ву

30. Допишіть потрібне слово у визначених залежностях (принципах) теорії Альдерфера:

а) Чим менше задоволені потреби існування, тим _____________ вони проявляються;

б) Чим повніше задоволені потреби існування, тим більш активно заявляють про себе _____________ потреби;

в) Чим повніше задоволені соціальні потреби, тим більш сильно актуалізуються потреби ____________.

31. Які групи чинників, що впливають на мотивацію праці, виокремлює Герцберг?.

а) соціальні чинники;

б) чинники-мотиватори;

в) чинники гігієни;

г) чинники успіху.

32. Відповідно до теорії Герцберга до гігієнічних факторів належать:

а) цікавий зміст праці;

б) винагороди (у випадку фіксованої заробітної плати);

в) посадовий ріст;

г) відношення з колегами;

д) стабільність робочого місця;

е) самостійність і відповідальність.

33. Відповідно до теорії Аткінсона, особи, які в більшій мірі орієнтовані на успіх, віддають перевагу завданням:

а) з високим ступенем ризику;

б) середньої складності;

в) екстремальним;

г) невеликої складності.

34. Відповідно до теорії трудової мотивації Аткінсона всіляка конкретна ситуація активізує:

а) мотив успіху і мотив, що спонукає уникати невдач;

б) тільки мотив успіху;

в) тільки мотив, що спонукає уникати невдач.

35. Який аспект мотивації відображає теорія Скінера?

а) мінімізація трудових витрат задля обмеженості можливостей прояву відчуття несправедливості;

б) критерії вимірювання внеску підлеглих в загальну роботу мають бути викладені ще до початку роботи;

в) поведінка людей зумовлена наслідками їх дій в подібній ситуації у минулому;

г) нормальні трудові відносини працівника і роботодавця встановлюються лише у випадку, коли існує розподільча справедливість.

36. Відповідно до теорії Альдерфера чим повніше задоволені соціальні потреби, тим:

а) більше посилюється їх дія;

б) сильніше актуалізуються потреби особистого росту;

в) сильніше вони проявляються.

37. Згідно теорії Врума мотивація – це:

а) процес виявлення залежності поведінки людей в залежності від минулого досвіду;

б) використання у поведінці людини привабливості та вірогідності успіху;

в) процес управління вибором;

г) процес встановлення розподільчої справедливості між робітником і роботодавцем.

38. Відповідно з теорією Скінера поведінка людей обумовлюється:

а) результатом взаємодії індивідуальних якостей людей та ситуації;

б) прогнозуванням ситуації на основі досвіду інших співробітників;

в) наслідками їх дій у подібній ситуації у минулому

39. Які засади впливу на людей розглядає теорія підкріплення (вплив стимулів на поточну поведінку робітника):

а) позитивне підкріплення;

б) негативне підкріплення;

в) нейтральне підкріплення;

г) гасіння;

д) покарання.

40. Побічна економічна мотивація – це:

а) мотивація з виконанням колективних систем розподілу прибутку;

б) система додаткових виплат (за прикладом Японії);

в) мотивація вільним часом;

г) система надання робітникам можливості самостійно планувати обсяги робіт.

41. Автор теорії мотивації, яка не мотивує на тому, що поведінка працівника є результатом взаємодії індивідуальних якостей особи, а також сприйняття ситуації:

а) С.Адамс;

б) Б.Скиннер;

в) Д.Аткінсон.

42. Згідно з теорією потреб Маслоу мотивована потребами людина щодо поваги орієнтується на:

а) завоювання й одержання суспільного визнання, репутації, статусу в середині групи;

б) самовираження.

43. Які групи потреб виділяє Д. Альдерфер?

а) потреби існування;

б) соціальні потреби;

в) економічні потреби;

г) потреби особистісного росту;

д) психологічні потреби;

е) фізіологічні потреби.

44. Виберіть вид класифікації, за якою потреби поділяються на первинні та вторинні:

а) за природою;

б) за суб’єктами прояву;

в) за кількісною визначеністю і можливостями задоволення;

г) за характером, причиною виникнення.

45. Чи вірне ствердження: „Потреби – це відчуття фізіологічного, соціологічного або психологічного дискомфорту, нестача чогось, що потрібне для створення та підтримки моральних умов життя і функціонування людини”:

а) так;

б) ні.

46. Інтереси за рівнем дієвості розрізняють:

а) психічних якостей людини;

б) здібностей та характеру;

в) освітнього і культурного рівня;

г) соціального досвіду;

д) усі відповіді вірні.

47. Що виступає реальною причиною соціальних дій:

а) інтереси;

б) потреби;

в) мотиви.

48. Який з нижче перерахованих інструментів не можна віднести до матеріальної мотивації:

а) заробітна плата;

б) соціальний пакет;

в) кар'єрний ріст;

г) бонуси (премії).

49. Що з нижче перерахованого не можна віднести до морально-психологічної мотивації:

а) участь у прийнятті розв'язків;

б) оплачувана відпустка;

в) делегування повноважень;

г) участь у новому проекті компанії.

50. Основні п'ять типів потреб, що становлять ієрархічну структуру по Маслоу – це наступні (відзначити правильний варіант):

а) потреба в самовираженні, повазі, приналежності, безпеці й фізіологічні; б) потреба в участі ,повазі, приналежності, безпеці й фізіологічні; в) потреба в самовираженні ,лідерстві, приналежності, безпеці й фізіологічні; г) потреба в самовираженні, повазі, приналежності, і біологічні й функціональні.

51. Відповідно до раціоналістичної позиції, людина:

а) не має нічого загального з тваринами і джерелом його мотиваційного поводження є тільки розум;

б) має багато загального з тваринами і джерелом його поводження полягає у фізіологічних потребах.

52. Відповідно до мотиваційної теорії Ф.Тейлора, необхідно:

а) оплачувати працю працівників пропорційно їхнього трудового внеску;

б) максимально винагороджувати працівників за умови їхньої максимальної віддачі;

в) забезпечувати, насамперед, нематеріальну винагороду працівників.

53. Колективи за ступенем мотивації до праці можна поділити на:

1. група “Х” – немотивована на роботу, група “У” – частково мотивована на роботу, група “Z” – повністю мотивована на працю;

2. група “Х” – висококваліфікована, група “У” – низько кваліфікована, група “Z” – працівники як з високою, так і з низькою кваліфікацією;

3. група “Х” – трудолюбива, дружня група, група “У” – низькокваліфікована з наявністю частих трудових конфліктів, група “Z” – висококваліфікована група;

4. немає правильної відповіді.

54. Люди, які мало цікавляться змістом роботи чи задоволенням вторинних потреб, котрі перебувають ближче до вершини «піраміди» віддають перевагу потребам:

1. фізіологічним;

2. безпеки;

3. належності і причетності;

4. визнання і самоствердження.

55. Люди, які концентрують свою увагу на оплаті та умовах праці, віддають перевагу потребам:

1. фізіологічним;

2. належності і причетності;

3. визнання і самоствердження;

4. самовираження.

56. Потреби пов’язані з прагненням і бажанням людей досягти стабільного й безпечного способу життя, - це:

1. безпеки;

2. фізіологічні;

3. належності і причетності;

4. визнання і самоствердження.

57. Потреби в захисті від фізіологічних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу й упевненість у тому, що фізіологічні та інші пріоритетні потреби людини задовольнятимуться належною мірою і в майбутньому, - це:

1. потреби безпеки;

2. потреби належності і причетності;

3. потреби визнання і самоствердження;

4. потреби самовираження;

5. фізіологічні потреби.

58. Люди, які намагаються уникнути хвилювань, полюбляють порядок, розмірений ритм роботи, чіткі правила, віддають перевагу потребам:

1. безпеки;

2. фізіологічним;

3. належності і причетності;

4. самовираження.

59. Для тих людей, для яких важливими є гарантії зайнятості, медичного обслуговування, пенсійного забезпечення, найважливішими є потреби:

1. безпеки;

2. належності і причетності;

3. визнання і самоствердження;

4. самовираження.

60. Прагнення людини до участі у спільних з іншими діях, входження в певні об’єднання людей, - це потреби:

1. належності і причетності;

2. фізіологічні;

3. визнання і самоствердження;

4. самовираження.

61. Якщо людина розглядає свою роботу, по-перше, як належність до певного колективу і, по-друге, як можливість установити добрі, дружні стосунки зі своїми колегами та безпосередніми керівниками, першочерговими для неї є:

1. потреби належності і причетності;

2. потреби безпеки;

3. потреби самовираження;

4. фізіологічні потреби.

62. Запровадження партнерських відносин між керівниками і підлеглими, групових форм організації праці, колективних заходів, що виходять за рамки роботи передбачено для управління людьми, для яких пріоритетними є:

1. потреби належності і причетності;

2. потреби безпеки;

3. потреби визнання і самоствердження;

4. фізіологічні потреби.

63. Бажання людей бути впевненими в собі, компетентними, мати високу конкурентоспроможність, визнання і повагу оточення, відображають потреби:

1. визнання і самоствердження;

2. належності і причетності;

3. фізіологічні;

4. самовираження.

64. Для людей, які тяжіють до лідерства, визнання авторитету в колективі пріоритетними є:

1. визнання і самоствердження;

2. потреби безпеки;

3. потреби належності і причетності;

4. фізіологічні потреби.

65. Використання різноманітних форм визнання заслуг працівників, внеску в діяльність організації передбачено для управління людьми, для яких пріоритетними є:

1. потреби визнання і самоствердження;

2. потреби належності і причетності;

3. потреби безпеки;

4. потреби самовираження.

66. Прагнення людини до якнайповнішого використання своїх знань, умінь, здібностей, навичок, особистого потенціалу. відображають потреби:

1. самовираження;

2. фізіологічні;

3. безпеки;

4. визнання і самоствердження.

67. Потреби людини в творчості в найширшому розумінні цього слова, - це:

1. потреби самовираження;

2. потреби безпеки;

3. потреби визнання і самоствердження;

4. потреби належності і причетності.

68. Для творчих й незалежних людей, відкритих до сприйняття самих себе і оточення, що перебувають у постійному пошуку пріоритетними є:

1. потреби самовираження;

2. потреби безпеки;

3. потреби належності і причетності;

4. фізіологічні потреби.

69. Доручення роботу творчого характеру, оригінальні завдання, давати якомога більше свободи у виборі засобів, способів виконання завдань варто для людей з потребами:

1. самовираження;

2. фізіологічні;

3. безпеки;

4. належності і причетності.

70. Основний недолік теорії Маслоу:

1. жорстка ієрархічність потреб і недостатнє врахування індивідуальних відмінностей людей;

2. замала кількість груп потреб;

3. відсутність альтруїстичних потреб;

4. відсутність статевих потреб.

71. Теорія К. Альдерфера отримала назву:

1. «Теорії ERG»;

2. Теорії наукового управління;

3. Теорія «людських відносин»;

4. Теорія двох факторів.

72. Теорія К. Альдерфера побудована на:

1. класифікації та аналізі потреб;

2. виявленні основних чинників мотивації;

3. сприйнятті та очікуванні;

4. колективних формах мотивації.

73. З якими потребами в піраміді Маслоу кореспондуються потреби існування в теорії Альдерфера:

1. фізіологічними потребами і потребами безпеки;

2. потребами належності і причетності;

3. потребами визнання і самоствердження;

4. потребами самовираження.

74. З якими потребами в піраміді Маслоу кореспондуються потреби зв’язку в теорії Альдерфера:

1. потребами належності і причетності;

2. фізіологічними потребами і потребами безпеки;

3. потребами визнання і самоствердження;

4. потребами самовираження.

75. З якими потребами в піраміді Маслоу кореспондуються потреби зростання в теорії Альдерфера:

1. потребами визнання і самоствердження і потребами самовираження;

2. потребами належності і причетності;

3. фізіологічними потребами;

4. потребами безпеки.

76. Процесом фрустрації за рівнями потреб Альдерфер називає:

1. рух вниз;

2. рух вгору;

3. рух повздовж;

4. рух по горизонталі.

77. Процес «є задоволення — нема задоволення», за Герцбергом, в основному перебуває під впливом факторів, пов’язаних з:

1. змістом роботи;

2. оточенням;

3. обидвома факторами;

4. немає правильної відповіді.

78. Процес «є невдоволення — нема невдоволення», за Герцбергом, в основному перебуває під впливом факторів, пов’язаних з:

1. оточенням;

2. змістом роботи;

3. обидвома факторами;

4. немає правильної відповіді.

79. До мотиваційних факторів за Герцбергом належать:

1. усі відповіді вірні;

2. визнання;

3. досягнення;

4. просування по службі.

80. До мотиваційних факторів за Герцбергом належать:

1. досягнення;

2. безпека на робочому місці;

3. умови праці;

4. розпорядок і режим роботи.

81. До мотиваційних факторів за Герцбергом належать:

1. просування по службі;

2. безпека на робочому місці;

3. умови праці;

4. розпорядок і режим роботи.

82. До гігієнічних факторів за Герцбергом належить:

1. безпека на робочому місці;

2. визнання;

3. досягнення;

4. просування по службі.

83. До гігієнічних факторів за Герцбергом належить:

1. умови праці;

2. визнання;

3. досягнення;

4. просування по службі.

84. До гігієнічних факторів за Герцбергом належить:

1. розпорядок і режим роботи;

2. визнання;

3. досягнення;

4. просування по службі.

85. Яку групу потреб виділяв Г. Мак-Клелланд і не виділяли інші дослідники?

1. владарювання;

2. зв’язку;

3. самовираження;

4. існування.

86. Для управління людьми з якими потребами слід застосовувати чіткі правила регулювання їхньої діяльності, систему планування кар’єри:

1. безпеки;

2. фізіологічні;

3. належності і причетності;

4. самовираження.

87. Теорія очікувань підкреслює важливість взаємозв’язків:

1. усі відповіді вірні;

2. затрати праці — результати;

3. результати — винагорода;

4. валентність.

88. З якої теорії мотивації випливає висновок про те, що керівництво організації має постійно порівнювати заплановані обсяг і структуру винагород з фактичними очікуваннями працівників:

1. теорії очікувань;

2. теорії справедливості;

3. двох факторної теорії;

4. теорії постановки цілей.

89. Теорію справедливості започаткував:

1. Дж. Адамс;

2. В. Врум;

3. К. Левін;

4. Ф. Герцберг.

90. Зі теорією справедливості сприйнята винагорода індивіда, - це:

1. суб’єктивна оцінка індивідом загальної суми винагород, отриманих ним за результатами діяльності;

2. суб’єктивна оцінка суми всіх винагород, які, на думку індивіда, отримали окремі люди і групи людей, з якими індивід себе порівнює;

3. оцінка людиною того, яких зусиль вона докладала для виконання певних дій і отримання результатів;

4. уявлення індивіда про сукупну величину зусиль, докладених особами, з якими він себе порівнює.