Результати самооцінки сформованості технічних знань та умінь студентів

Рівень технічних знань	Контрольна група, %	Експериментальна група, %	Узагальнений результат, %
Низький	20,3	13,9	17,1
Середній	32,8	42,6	37,7
Достатній	40,5	34,7	37,6
Високий	6,4	8,8	7,6

Таблиця 3.8

Результати дослідження рівня технічних знань, умінь та мислення за результатами тестових та контрольних робіт (до експерименту)

Рівень технічних знань	Контрольна група, %	Експеримен­тальна група, %	Узагальнений результат, %
Низький	31,6	28,1	29,9
Середній	32,9	36,1	34,5
Достатній	32,7	34,1	33,4
Високий	2,8	1,3	2,1

Якщо порівняти результати самооцінки та реальні показники сформованості технічної підготовки майбутнього вчителя, то помітно, що справжні результати значно нижчі: високий рівень на 5,5 %, достатній на 4,2 %. За період проведення експерименту, в процесі вивчення спеціального курсу "Основи сучасної техніки" та після проходження студентами педагогічної практики значно підвищився рівень технічних знань, умінь та мислення (табл. 3.9).

Наочне відображення динаміки сформованості у майбутніх учителів технологій експериментальної і контрольної груп технічних знань та умінь відображено на рис. 3.2.

Таблиця 3.9

Результати дослідження рівня технічних знань, умінь та мислення за результатами тестових та контрольних робіт (після експерименту)

Рівень технічних знань	Контрольна група (167 осіб)		Експериментальна група (169 осіб)
	%	осіб	%	осіб
Низький	20,8	35	9,5	16
Середній	38,8	65	27,8	47
Достатній	37,2	62	54,4	92
Високий	3,2	5	8,3	14

Рис. 3.2. Рівні розвитку діяльнісного компоненту майбутніх учителів технологій до навчання учнів основ техніки.

Результати зміни співвідношення студентів контрольної та експериментальної групи при визначенні мотивації студентів до технічної діяльності з учнями та при визначенні рівня технічних знань, умінь та мислення дозволяють стверджувати, про ефективність запропонованої методики підготовки майбутніх учителів технологій. Проте для визначення рівнів підготовки майбутніх учителів технологій до навчання учнів 5-9 класів основ техніки необхідним стає визначення узагальненого результату, це дозволяє нам зробити використання методу експертних оцінок.

Методи експертних оцінок – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі прогнозів фахівців. При застосуванні методу експертних оцінок проводиться опитування спеціальної групи експертів (5-7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання [Error: Reference source not found].

Якість проведення експертизи залежить від якісного складу експертної комісії, тому для формування важливості показників технічної підготовки майбутніх учителів технологій нами обрані професійні викладачі, що мають педагогічний стаж роботи у вищих навчальних закладах більше десяти років, мають наукові знання та вчені ступені, спеціалізуються на вивченні з учнями кулінарного та швейного обладнання та мають науково-методичні роботи з проблеми дослідження.

Експертна комісія складалась з 11 викладачів, яким було запропоновано присвоїти ранги (від 1 до 5) визначеним показникам: мотивація студентів до вивчення технічних дисциплін, наявність глибоких технічних знань, технічних умінь, технічного мислення. Результати ранжування експертами об’єктів експертизи наведені у табл. 3.15.

Узгодженість думок експертів визначаємо за величиною коефіцієнту конкордації [Error: Reference source not found]:

(3.2)

де 12 – постійна величина в формулі розрахунку коефіцієнта конкордації, запропонована Кендаллом, m – число показників, n – число експертів; R_i –сума балів i-го показника; R_сер – середня сума балів всіх показників.

Величина коефіцієнту конкордації змінюється в діапазоні від 0 до 1, при чому 0 – повна неузгодженість, 1 – повна узгодженість думок експертів, якщо W < 0,2 – 0,4 говорять про слабку узгодженість експертів, а при W > 0,6 – 0,8 можна говорити про високу узгодженість експертів.

Результати роботи з групою експертів та вищезазначені обрахування (табл. 3.10) є основою для обчислення коефіцієнта конкордації за формулою (3.2):

Коефіцієнт конкордації W = 0,72 > 0,6, що дозволяє стверджувати про узгодженість міркувань експертів та перейти до визначення вагових коефіцієнтів відповідно до виставлених експертами рангів (табл. 3.11).

Таблиця 3.10