Розділ 3 експериментальна перевірка ефективності підготовки майбутніх учителів технологій до навчання учнів основ техніки

3.1. Обґрунтування критеріїв, показників та рівнів готовності студентів до навчання учнів 5-9 класів основ техніки

У процесі дисертаційного дослідження нами виокремленні педагогічні умови формування технічної підготовки майбутніх учителів технологій, розроблена методика підготовки майбутніх учителів технологій з обслуговуючих видів праці, але для виявлення ефективності впровадження запропонованої методики необхідно визначити критерії оцінювання технічної підготовки студентів. Тобто, визначаючи критерії сформованості технічної підготовки студентів ми маємо змогу прослідкувати динаміку формування готовності майбутніх учителів технологій вивчати з учнями основи техніки в школі.

Аналіз педагогічної діяльності викладачів та студентів дозволяє не тільки розглянути результати дослідження, а й зробити висновки про якість та результативність запропонованої нами методики навчання для удосконалення технічної підготовки студентів.

У ході аналізу процесу технічної підготовки в науково-педагогічній літературі з'ясували, що для визначення ступенів готовності майбутніх учителів технологій до вивчення з учнями основ техніки потрібним стає формулювання критеріїв за якими відбувається оцінювання.

Критерій (в перекладі з грецького – засіб судження) – це мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака взята за основу класифікації [Error: Reference source not found, с. 371].

Показник – це засіб передачі інформації про якусь сутність чи явище, узагальнююча характеристика, за якою можна визначати якість, стан чи розвиток сукупності групи будь-яких об’єктів чи процесів [Error: Reference source not found].

Кожен критерій характеризується показниками, а показник є точною та характерною демонстрацією однієї із суттєвих сторін певної якості, на основі котрих можна з’ясувати наявність певної характеристики та визначити рівень її розвитку. Кожен з визначених критеріїв повинен мати показники, які відображають його змістове наповнення.

Питання про критерії, показники та рівні технічної підготовки та її складових є предметом дослідження великої кількості науковців, вони розглядались в роботах І. Білосевича [Error: Reference source not found], Л. Даннік [Error: Reference source not found], С. Єрмак [Error: Reference source not found], М. Корця [Error: Reference source not found], В. Юрженка [Error: Reference source not found].

Дослідник І. Білосевич розглядав розвиток технічного мислення майбутніх учителів технологій та визначає основним критерієм сформованості технічного мислення вміння вирішувати комплексні технічні задачі різних рівнів складності [Error: Reference source not found, с. 137].

В. Юрженко досліджуючи формування системи знань про основи сучасного виробництва у майбутніх учителів трудового навчання визначає наступні критерії оцінки техніко-технологічної підготовленості педагогічних кадрів [Error: Reference source not found, с. 151]:

• рівень засвоєння техніко-технологічних знань та методики їх застосування;

• рівень сформованості техніко-технологічних вмінь;

• рівень розвитку техніко-технологічного мислення;

• рівень техніко-технологічної поведінки;

• рівень мотивації вивчення техніко-технологічних дисциплін.

С. Єрмак, розглядаючи формування електротехнічних понять та вмінь у процесі трудового навчання в учнів пропонує наступні критерії [Error: Reference source not found]: усвідомлення поняття (здатність до виокремлення суттєвих та несуттєвих ознак, відокремлення їх від інших, вміти давати правильний опис, знаходити об’єкти, наводити приклади, пов’язувати з реальною дійсністю, узагальнювати), динамічність (вміння переносити та оперувати поняттями в різних ситуаціях та при формуванні нових понять), науковість (характеризується тим, що зміст поняття розкривається з одного боку у доступній формі, а з іншого без спрощення науковості його тлумачення).

Розглядаючи формування цілісної системи технічних понять в учнів основної школи на уроках трудового навчання Л. Даннік визначає наступні критерії якості технічних понять: повнота змісту понять (обхвату у знаннях складових предмету технічного знання) та обсягу технічних понять за критеріями їх широти (власне обсягу понять в основному сенсі цього слова) та опису в них принципу дії (природничого закону) технічного об’єкту, способу дії (функціонування), будови (складу) та розвитку об’єкту [Error: Reference source not found, с. 141].

Для перевірки рівня технічної підготовки майбутніх учителів технологій М. Корець пропонує проаналізувати в динаміці (до експерименту, в час пошукового експерименту та на завершення запровадження розробок до навчального процесу) наступні фактори [Error: Reference source not found, с. 413-414]:

• рівень знань з техніко-технологічних навчальних дисциплін;

• рівень умінь з технологічних навчальних дисциплін;

• рівень використання лабораторного обладнання та проведення експерименту;

• технічна ерудиція (вміння роботи узагальнення, аналізувати результати експерименту, проектних розрахунків, на підставі яких робити висновки);

• показники державної атестації, які моделюють квазіпрофесійну ситуацію;

• оцінка комплексних кваліфікаційних завдань, які сформовані у вигляді прикладного застосування отриманих знань у процесі вивчення інтегрованих курсів технічних навчальних дисциплін, які мають застосування в практиці роботи вчителя трудового навчання.

Таким чином, виокремлюючи наступні критерії технічної підготовки майбутніх учителів технологій: знання, вміння, ерудиція, показники державної атестації, результати комплексних кваліфікаційних робіт.

Однак, перш ніж безпосередньо переходити до дослідження критеріїв та показників сформованості технічної підготовки майбутніх учителів технологій, необхідно визначити умови за яких перевірка здійснюватиметься ефективно. На основі визначених умов, що сприяють успішному контролю за розвитком технічного мислення, визначених І. Білосевичем [Error: Reference source not found] та з урахуванням специфіки підготовки майбутніх учителів до вивчення основ техніки в школі нами визначені наступні умови за яких відбувається ефективна перевірка:

1. Достовірність перевірки. Визначена умова за якої відчутна чітка градація визначення ґрунтовності та сформованості технічної підготовки, а саме необхідним стає підбір завдань, які дають змогу визначити на скільки розвинута технічна грамотність майбутнього вчителя.

2. Ґрунтовність перевірки. Ця умова характеризується тим, що перевіряється не тільки окремі складові технічної підготовки, а й вміння використовувати набуте в практичній діяльності та за нестандартних умов праці. Тобто, завдання не мають бути шаблонними, такими, що постійно розв’язувались в навчальній діяльності, а викликати інтерес та посилювати інтелектуальну роботу.

3. Особистісний підхід до дослідження. Умова, за якої відбувається перевірка технічної підготовки кожного студента, але з урахуванням індивідуальності та особистісних особливостей кожного.

4. Системність перевірки. Умова визначається в тому, що необхідним стає забезпечення зворотного зв’язку – результатом експериментальної роботи є вдосконалення навчальної діяльності студентів для формування їх технічної підготовки з урахуванням поправок в діяльності для отримання бажаного результату.

На основі вищезазначених психолого-педагогічних досліджень авторів [Error: Reference source not found; Error: Reference source not found; Error: Reference source not found; Error: Reference source not found; Error: Reference source not found] та з урахуванням особливостей технічної підготовки майбутніх учителів технологій, що вивчають з учнями обслуговуючи види праці нами розроблені критерії технічної підготовки студентів:

• мотивація до технічної діяльності;

• рівень технічних знань;

• рівень технічних вмінь;

• рівень розвитку технічного мислення;

• здатність застосовувати набуті знання та вміння в педагогічній діяльності.

Розглянемо методи дослідження кожного з визначених критеріїв сформованості технічної підготовки майбутнього вчителя технологій до вивчення з учнями 5-9 класів основ техніки:

1. Мотивація до технічної діяльності визначається наявністю інтересу до здійснення технічної діяльності, глибиною усвідомлення значущості технічної діяльності для вчителя, прагнення до вдосконалення технічних знань та вмінь. Для визначення рівня мотивації студентів було використано анкети, проводилися індивідуальні бесіди та здійснювалося спостереження під час роботи.

2. Рівень технічних знань характеризується обсягом, повнотою, системністю, глибиною та міцністю. Для дослідження рівня сформованості знань використовували тестові завдання та письмові контрольні роботи, а для порівняння самооцінки з реальними значеннями застосовували анкетування.

3. Рівень технічних вмінь визначаються дієвістю знань та рівнем розвитку вмінь. Дослідження рівня сформованості вмінь студента можливе при спостереженні за ним в процесі виконання практичних робіт, при самостійному розв’язанні поставлених перед студентом завдань.

4. Рівень розвитку технічного мислення. Найефективнішим способом перевірки рівня сформованості технічного мислення є випробування його в дії, тобто під час виконання студентом певного творчого проекту чи творчого завдання. Специфіка підготовки майбутнього вчителя до роботи з шкільною технікою не має на меті створення нових технічних об’єктів чи вдосконалення вже існуючих, отже доцільніше перевіряти мислення при розв’язанні творчих задач та задач підвищеної складності.

5. Здатність застосовувати набуті знання та вміння в професійній діяльності формулюється дієвістю технічних знань під час проходження студентами педагогічної практики.

Для порівняння рівнів технічної підготовки майбутніх учителів технологій нами визначені наступні показники критеріїв її сформованості (табл. 3.1) та відповідно до них розробили шкалу оцінювання в балах, де 1 бал характеризує низький рівень сформованості критерію, 2 бали – середній рівень, 3 бали – достатній рівень та 4 бали – високий рівень.

Таблиця 3.1