2.2.2. Розрахунок накладних витрат

Накладні витрати - це витрати, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи по організації, управлінню та обслуговуванню виробництва.

Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу (непряма), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг тощо.

Накладні витрати не можна точно розподілити між конкретною продукцією, так як вони поширюються на всю виробничу продукцію. Тому їх пов'язують з конкретною продукцією наближено, розподіляючи всю суму накладних витрат за період між продукцією на основі прийнятної бази (пропорційно до заробітної плати основних робітників, суми прямих витрат, трудомісткості, завантаження обладнання тощо).

Накладні витрати можна поділити на виробничі та невиробничі. До виробничих накладних витрат відносяться загальновиробничі витрати, які розподіляються між продукцією пропорційно до обраної бази.

По відношенню до обсягу виробництва виробничі накладні витрати поділяються на змінні, постійні та умовно-змінні. Прикладами змінних виробничих накладних витрат є витрати на допоміжні матеріали, на дрібне оснащення та інструменти, на опалення, освітлення та споживання електроенергії. Розмір цих витрат зростає або зменшується прямо пропорційно до кількості виготовленої продукції. Частина виробничих накладних витрат, що називаються постійними, запишається практично незмінною протягом звітного періоду незалежно від коливань обсягу випуску продукції. Це, наприклад, страхові внески, орендна плата, заробітна плата майстрів, амортизаційні відрахування на обладнання. До умовно-змінних накладних виробничих витрат варто віднести плату за користування телефоном (основна плата плюс плата за міжміські розмови), за комунальні послуги.

Накладні витрати неможливо обчислити безпосередньо на одиницю продукції (послуги, роботи), їх розподіляють між загальною кількістю продукції (послуги, роботи), відповідно до обраної бази розподілу. В курсовій роботі за базу розподілу приймається основна заробітна плата основних робітників.

Здійснюємо розрахунок накладних витрат згідно формули:

В = ЗПосн. ∙ %В : 100 ; (грн.) (7)

де %В - відсоток накладних витрат.

2.2.2.1 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування (Вуеу.)

До витрат на утримання і експлуатацію устаткування відносяться:

1) витрати на повне відновлення основних виробничих фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів із складу основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.

Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більш як у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не е причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця.

Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності). нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відносяться сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.

Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним включно на повне відновлення орендованої частки основних фондів,

2) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами;

3) витрати на проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування устаткування, у тому числі взятого у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком його реконструкції та модернізації;

4) витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;

5) знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв нецільового призначення;

6) інші витрати, пов'язані із утриманням та експлуатацією устаткування. Розрахувуємо витрати на утримання та експлуатацію устаткування пропорційно сумі основної заробітної плати згідно формули розподілу накладних витрат ( формула 7 ). Витрати на утримання і експлуатацію устаткування складають 80 – 90% від основної заробітної плати основних робітників.

Вуеу = 9,18 · 0,85 = 7,80 (грн.)

2.2.2.2 Розрахунок загально-виробничих витрат (Взв)

Розраховуємо загально-виробничі витрати пропорційно сумі основної заробітної плати згідно формули розподілу накладних витрат ( формула 7 ). Загально-виробничі витрати складають 135 - 185% від основної заробітної плати основних робітників.

Взв. = ЗПосн. · 145 %

Взв. = 9,18 · 1,45 = 13,31 (грн.)

Виробничу собівартість дорівнює сума вище розрахованих статей:

СВвир = Вм.о., к.в. + ЗПосн + ЗПдод + Всз + Веуе + Взв; (грн.) , (8)

СВвир = 43,68 + 2,3 + 9,18 + 4,32 + 7,8 + 13,31= 80,59 (грн.)

де Вм.о., к.в. – витрати на матеріали та комплектуючі вироби

ЗПосн – витрати на оплату основної з/плати

ЗПдод – витрати на оплату додаткової з/плати

Всз - втрати на соціальні потреби

Веуе - витрати на утримання і експлуатацію устаткування

Взв - загальновиробничі витрати