Експорт продукції хімічної промисловості, 2005-2009рр.»

Період	Експорт, млн.дол.	Частка в загальному експорті України, %
2005 г.	2782.029	8.5
2006 г.	2990.247	8.7
2007 г.	3387.259	8.8
2008 г.	4047.218	7.9
2009 г.	3576.106	7.4

Хімічна промисловість України належить до найбільш експортабельним і в галузевій структурі експорту займає друге місце. За період с 2005 по 2009 р. середня частка хімічної промисловості в загальному експорті України склала 8,3 %.

Хімічна промисловість є однією з найважливіших ланок господарства України. Галузь має достатню сировинну базу і складну структуру. Значна частина продукції хімічної промисловості використовується підприємствами інших галузей як сировину і напівфабрикати.

У ціновій конкуренції продукції вітчизняного хімпрома визначальним фактором є енерго- та ресурсомісткість діючих виробництв. Через не завантаженість або зменшену завантаженість виробничих потужностей, часті простої та неритмічність роботи збільшення енергоспоживання спостерігається у виробництві більшості видів хімічної продукції. Згідно з дослідженнями Всесвітнього Банку реконструкції та розвитку, українські підприємства мають найбільшу енергомісткість у світі.

Ціновий чинник буде і надалі відігравати виключно важливу роль у формуванні динаміки багатьох процесів та економічних показників, особливо, якщо врахувати подальше зростання цін на енергоносії та нез’ясованість цінової політики у цій сфері. Тому поступова ліквідація структурних диспропорцій в галузі, реформування її структури у

відповідності до потреб внутрішнього та світового товарного ринку за рахунок реалізації виробництва з замкненими технологічними циклами і безвідходних процесів з низькими енергетичними та сировинними витратами дозволять вирішити завдання щодо відновлення місткості ринку хімічної продукції та її конкурентоспроможності.

Окрім цінової конкурентноздатності існують організаційно-технічні фактори, що впливають на розвиток хімічної промисловості. Перелічені фактори пов’язані зі структурною деформованістю виробництв, не вирішенням питань диверсифікації джерел постачання та альтернативних енергоносіїв, а також неспрогнозованістю кон’юнктурних коливань на світовому ринку. Тим часом цінова динаміка є основним фактором, що вирішує конкурентоспроможність продукції на споживчому ринку.

Динаміка інвестиційних вкладень в основний капітал значно відстає від динаміки зростання обсягів валового та чистого прибутку. Основним джерелом залишаються власні кошти підприємств, що реінвестуються: 30– 35% чистого прибутку та 40–45% амортизаційних накопичень.

Через це підприємства відчувають недостатність обігових коштів і примушені перерозподіляти амортизаційний фонд на поточні потреби, перш за все – оплату праці, вилучаючи їх з інвестиційного процесу. Затухання інвестицій з державних фондів (менше 0,1%) спостерігається через те, що держава розраховувала на активність акціонерного або приватного капіталу. Частка прямих закордонних інвестицій в хімічну промисловість України в загальних прямих закордонних інвестиціях н евелика і складає 5,6%. Однак, висока ресурсоємність всіх етапів хімічних виробництв не виправдали очікування на їх збільшення.

Для стратегічних інвесторів перепоною виступають нерозвиненість бізнесової інфраструктури України, невідповідність форм ведення бізнесу міжнародній практиці, неадекватність коливань кон‘юнктури на внутрішньому ринку хімічної продукції, його постійне звуження, зниження конкурентноздатності компаній та їх продукції. Портфельних інвесторів стримує низька активність акціонерного капіталу, низьке котирування акцій та відсутність достовірної інформації на фондовому ринку. Обмеженою можливістю для українських хімічних підприємств є залучення банківських кредитів у інвестиційний процес, оскільки кредитні ставки у більшості випадків перевищують показники рентабельності активів галузі.

3) На економічні показники діяльності підприємств у хімічній промисловості впливають різні чинники. Багато в чому це пов'язано і з умовами їх акціонування, і з формуванням власного капіталу. Проаналізуємо основні результати діяльності хімічних підприємств за період 2005-2009рр . Перш за все слід відзначити спад обсягу промислового виробництва. Рівень виробництва в хімічному комплексі в 2009 р. склав 58% від рівня 2000р. При цьому коефіцієнт використання виробничих потужностей у виробництвах різної хімічної продукції коливався в межах 22% (хімічні волокна і нитки) і 54% (мінеральні добрива). Падає рентабельність продукції хімічних підприємств. У табл. 5 наведено дані по рентабельності продукції галузей хімічного комплексу.

Таблиця 5