Лекція 4. Міжнародна стандартизація

План

1. Завдання міжнародного співробітництва в галузі стандартизації.

2. Міжнародні організації зі стандартизації.

3. Регіональні організації зі стандартизації.

4. Міжнародні стандарти та їх використання.

Література: 5, 7, 13, 14, 20, 25, 26

Ключові слова: міжнародні та регіональні організації зі стандартизації, завдання міжнародного співробітництва; міжнародний, германізований та регіональний стандарт

1. Завдання міжнародного співробітництва в галузі стандартизації

Розвиток міжнародної торгівлі міжнародних науково-технічних і економічних зв’яків вимагають єдиного підходу до оцінки якості продукції, її взаємозамінності, технічної сумісності, вимог до маркування, пакування, збереження і транспортування, безпеки і охрони навколишнього середовища.

Діяльність міжнародної стандартизації спрямована на розробку погоджених стандартів, вимоги яких будуть виконувати різні країни світу.

14 Жовтня - Міжнародний день стандартизації Завдання міжнародного співробітництва :

1. Підвищення якості вітчизняної v продукції та її конкуренто­спроможність.

2. Покращення нормативного забезпечення співробітництва України із зарубіжними країнами.

3. Гармонізація державної системи стандартизації міжнародною, регіональними та прогресивними національними системами зарубіжних країн з метою підвищення рівня вітчизняних стандартів та формування оптимального фонду на основі широкого застосування міжнародних та регіональних стандартів.

2. Міжнародні організації зі стандартизації

В галузі міжнародної стандартизації функціонують:

• Міжнародна організація зі стандартизації (ISO)

• Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС);

• Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML);

• Міжнародне агентство з атомної енергії;

• Міжнародна організація громадської авіації та ін.

ISO - ключовий компонент системи світової стандартизації

Основні напрямки діяльності ISO:

• підвищення відповідності ISO вимогам ринку;

• скорочення витрат та часу поставок;

• створення міжнародних стандартів;

• розвиток нових видів діяльності;

• допомога країнам, що розвиваються.

Коротка характеристика ISO:

• Заснована на конференції національних організацій по стандартизації в Лондоні в 1946 році.

• Чйсло членів - близько 160. .

• Членство може бути в якості повноправного члена, члена- кореспондента та члена-абонента.

• Грошові фонди складаються з внесків країн-членів, від продажу стандартів та інших видань, пожертвувань.

• Органами ISO є: Генеральна асамблея (вищий орган), Рада, Центральний секретаріат, технічні комітети.

• Діяльність здійснюють шість комітетів при раді ISO:

COPOLCO - з питань споживчої політики;

CASKO -з питань оцінки відповідності, який виробляє міжнародні рекомендації для країн з усіх аспектів сертифікації;

DEVCO - у справах країн, що розвиваються;

ISONET - комітет з інформаційних мереж;

INFCO - комітет з інформації;

REMCO - комітет зі стандартних зразків.

• Щорічно ISO публікує приблизно 1000 міжнародних стандартів.

• Розроблені та активно впроваджуються стандарти серії 9000, 14000.

• Світова організація торгівлі активно підтримує цілі ISO.

• Особливо широко застосовують стандарти ISO країни, економіка яких значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі. Це Голландія, Бельгія, Австрія, Данія, які намагаються не створювати національні стандарти в тих галузях, в яких діють відповідні міжнародні стандарти.

• Україна є повноправним членом ISO з 1993 року.

• Міжнародні стандарти ISO не є обов'язковими. Кожна країна має право застосовувати їх цілком, окремими розділами та взагалі не використовувати.