Семінарське заняття № 3 політичні партії. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

План заняття:

1. Політичні партії та партійні системи.

   1. Сутність, ґенеза і функції політичних партій.

   2. Типологія політичних партій. Політичні партії України.

   3. Поняття партійної системи. Типи партійних систем.

2. Вибори та виборчі системи.

   1. Основні типи виборчих систем.

   2. Взаємозв’язок форм правління, партійних і виборчих систем.

   3. Партійна і виборча система в Україні.

3. Поняття і функції груп інтересів.

   1. Типологія груп інтересів.

   2. Політичне представництво груп інтересів.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

• Етапи історичного розвитку партій;

• Функції партій у недемократичних та постколоніальних державах;

• Парламентські та урядові партії;

• Класифікація партійних систем Дж. Сарторі;

• Інституціоналізація виборчої системи в Україні;

• Групи інтересів в українському політикумі.

Обов'язкова література:

1. Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 201-239.

2. Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 325-377.

Рекомендована література:

3. Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. - М.: Академический Проект, 2000. - 538 с. – Режим доступу до запропонованої інформації : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Duverg/index.php

4. Кіс Т. Виборчі системи та їхні політичні наслідки // Нова політика. – 1996р. – № 2. – С. 22-33.

5. Мельниченко В. Виборчі системи у світовій політичній практиці // Віче. – 1997 р. – № 3. – С. 74-88.

6. Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика. – Львів : ЦПД – Астролябія, 2005. – 366 с.

7. Сарторі Д. Порівняльна конституційна інженерія : Дослідження структур, мотивів і результатів / Джовані Сарторі. – К : АртЕк, 2001. – 224 с.

8. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник. – Львів : Тріада плюс, 2004. – 528 с.

Система оцінювання успішності студентів: критерії оцінювання знань і вмінь студентів

З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової і усної самопрезентації використовуємо поточну, проміжну та підсумкову форми контролю.

Поточний контроль успішності студентів

Здійснюється за трьома напрямами:

• контроль за відвідуванням студентами лекційних занять (а викладач періодично перевіряє успішність відвідування студентами лекцій);

• контроль за систематичністю та активністю роботи студентів під час проведення лекційних і семінарських занять;

• контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання.

Оцінювання відбувається протягом семестру із метою контролю рівня засвоювання та творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань, а теж термінологічних диктантів, написання творчої роботи (реферату, доповіді або ж есе) із проблем курсу. Передбачено проведення модульного контролю у вигляді письмових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (окрім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 – це найвища, а 0 – це найнижча оцінка. Есе оцінюється в 3 бали, реферат/доповідь – 5 балів. Усі отримані оцінки сумують. Потім до отриманого цілого числа додаються результати модульного контролю, який оцінюються від 0 до 20 балів. Таким чином формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів. Сума балів, поза модульним контролем, не може перевищувати 30.

Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на семестр у формі заліку. Студент допускається щодо підсумкового контролю за наступних умов:

• відвідання більше половини лекційних занять (кожне невідвідане заняття понад встановлену мінімальну норму без поважної причини призводить до втрати балів і/або до відпрацювання);

• виконання модульного завдання із позитивною оцінкою (за сумою модуля потрібно отримати не менше 10 балів);

• здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.

Залік проводиться в тестовій формі, і покриває собою навчальний матеріал семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере щодо уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, котру студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (залік) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).

ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

Нац. шкала (іспит)	Нац. шкала (залік)	Рейтингова шкала	Оцінка за шкалою ЕСТS	Пояснення
5 (відмінно)	зарах.	90-100	А	Відмінно (відмінні знання з предмету)
4 (добре)		81-89	В	Дуже добре (рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок)
		71-80	С	Добре (загалом добра робота, але є ряд помилок)
3 (задовільно)		61-70	D	Задовільно (задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки)
		51-60	Е	Достатньо (знання з предмету відповідають мінімальним вимогам)
2 (незадовільно)	незарах.	25-50	FХ	Незадовільно (для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту/заліку зберігається за студентом))
		1-24	F	Незадовільно (потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту/заліку студент повинен здати проміжні форми контролю))