29

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки

Методична розробка

практичного заняття для студентів з теми №2:

«ІМУНОПРОФІЛАКТИКА. ПОНЯТТЯ ВАКЦИНИ. КЛАСИФІКАЦІЯ. ОСНОВНІ ПРЕДСТАВНИКИ. ВИМОГИ ДО ВАКЦИН. ШЛЯХИ ЇХ ВВЕДЕННЯ. ПЕРІОДИ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ПО ТИТРУ АНТИТІЛ. ІМУНОЛОГІЧНА ПАМ’ЯТЬ»

для студентів за напрямком підготовки 1101 «Медицина»

вищих медичних навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації

курсу за спеціальностями 7.110101 - «Лікувальна справа»,

7.110104 - «Педіатрія», 7.110105 - «Медико-профілактична справа»

циклу «Епідеміологія»

(III курс, медичний факультет)

ЗАТВЕРДЖЕНО на методичній нараді кафедри “ __ ” травня 201__ р. Протокол №__ Завідувач кафедри доцент, к.мед.н. ______________М.І.ГОЛУБЯТНИКОВ

Одеса – 2013

І. Актуальність теми

Імунопрофілактика інфекційних хвороб - система заходів, здійснюваних в цілях попередження, обмеження поширення і ліквідації інфекційних хвороб шляхом проведення профілактичних щеплень.

Вакцинація (імунізація)- цей найефективніший і економічно вигідніший засіб захисту проти інфекційних хвороб, який відомий в сучасній медицині.

Поняття «вакцинація» і «імунізація» дуже подібні, але не ідентичні. Імунізація населення з метою створення імунітету проти інфекцій дозволила попередити їх розвиток у багатьох людей. У зв'язку з цим вивчення методів вакцинації є важливим завданням клінічного імунолога. Вакцинація - спосіб створення активного імунітету за допомогою вакцин. Імунізація передбачає можливість створення не тільки активного, але й пасивного імунітету, який може бути створений за допомогою введення готових антитіл або перенесення імунокомпетнтних клітин.

З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, для яких є медичні імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні, можуть зробити щеплення за направленням лікаря.

Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

У нашій державі, діє Національний Календар профілактичних щеплень, який за останні два десятиліття переглядався п'ять разів. Календар є основою основ для проведення ефективної рутинної вакцинації. Україна залишається серед тих держав, які налічують найменше інфекцій, а саме 10, профілактика яких підлягає обов'язковій імунізації (дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція). Тоді як, наприклад, у США до Національного календаря щеплень включено 16 інфекцій, У Швейцарії - 14, Німеччині - 13, у Австрії - 17 інфекційних недуг. Такі календарі переглядаються країнами за потребою (епідситуація в країні, рекомендація ВООЗ) та ґрунтуються на основі доказової медицини та висновками науковців.

II. Навчальна мета.

Студент повинен знати, що таке (а-2):

2.1. Імунопрофілактика, мета імунізації.

2.2. Поняття вакцини.

2.3. Класифікація вакцин та наводити приклади.

2.4. Вимоги до вакцин. Шляхи їх введення.

2.5. Показання для вакцинації (планова, по епідемічними показанням), мандрівників .

2.6. Періоди імунної відповіді по титру антитіл.

2.7.Імунологічна пам’ять.

2.8. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні.

2.9. Керівні документи.

Студент повинен вміти (а = 3):

Аналізувати термін введення імунологічних препаратів, оцінювати ефективність проведеної імунізації, забезпечувати та оцінювати правила збереження, транспортування вакцин»

III. Виховна мета.

На занятті необхідно:

3.1. Оволодіти вміннями встановлювати психологічний контакт з батьками дітей, які підля­гають щепленням.

3.2. Визначити відповідальність лікаря за правильне і своєчасне проведення щеплень.

3.3. Визначити відповідальність лікаря за правильну тактику в підготовці дітей з “груп ри­зику” до профілактичних щеплень.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні - мікробіологія	Фази імуногенезу та імунну від­повідь організму. Види імунітету та їх характерис­тику. Способи отримання вакцин, іму­нних сироваток і гамаглобулінів. Види вакцин.	Правильно підібрати препа­рат для специфічної профілак­тики інфекційних захворю­вань. Визначати придатність іму- нопрепарату до застосування.
Наступні: Інфекційні хвороби	Інфекційні хвороби, які керують­ся імунопрепаратами. Терміни та методи введення їх, можливі реакції та ускладнення. Значення щеплень для попере­дження виникнення і розповсю­дження інфекційних хвороб.	Провести термінову імуно­профілактику.

V. Зміст теми заняття

VI. План і організаційна структура заняття

	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Мета в рівнях засвоє ння	Методи навчання та контролю	Матеріали та ме­тодичне забезпе­чення	Розподіл часу
I. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
1.1.	Організаційні заходи.				2 хв.
1.2.	Постановка навчальної мети та мотивація.				3 хв.
1.3.	Контроль вихідного рівня знань: - види імунітету, типи вакцин і принципи їх отримання, - препарати для створення активного імунітету - умови зберігання імунопрепаратів - способи введення вакцин, показання до проведення імунопрофілактики	а-II	тестовий контроль II рівня	тести II рівня	10 хв.
	II. ОСНОВНИЙ ЕТАП
2.1.	Формування професійних на­вичок та вмінь: Засвоїти механізм формування імунної відповіді на введення вакцинних препаратів. Вміти адекватно призначати вакцинні препарати відповідно до шляхів введення.	а-III	Методи форму­вання навичок - практичний тренінг. Вміння - професійний тренінг у вирішен­ні задач з органі­зації та проведен­ня активної та пасивної імуно­профілактики	Професійний ал­горитм Інструктивно- методичні матеріали задачі III рівня, біопрепарати.	45 хв.
	III. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
3.1.	Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь.	а-III	Індивідуальний контроль прак­тичних навичок	Опитування, перевірка протоколів занят­тя.	20 хв.
3.2.	Підведення підсумків, оголо­шення оцінок.				5 хв.
3.3.	Домашнє завдання.			Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.	5 хв.
4.	Всього:				90 хв.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу

7.1. Інструктивно-методичні матеріали:

а) Постанова Кабінету Міністрів України №288 від 21.03.93 р. Про затвердження Національної програми імунопрофілактики населення на 1993-2000 рр.

7.2. Табличне забезпечення:

1. Види імунітету

2. Види щеплень

3. Класифікація вакцин

7.3. Матеріали контролю забезпечення основного етапу

Тести (а = 2).

1. Імунопрофілактика це:

А. метод індивідуального чи масового захисту населення від інфекційних хвороб шляхом створення або підсилення імунітету;

В. метод виключно індивідуального захисту людини від інфекційних хвороб шляхом створення або підсилення імунітету;

С. метод тільки масового захисту населення від інфекційних хвороб, бо інфекційні хвороби мають тенденцію до розповсюдження.

2. Вакцини це:

А. препарати, які отримують з ослаблених або інактивованих збудників інфекційних хвороб, а також з їх окремих фрагментів;

В. препарати, які отримують з ослаблених або інактивованих збудників інфекційних хвороб;

С. препарати, які отримують з ослаблених збудників інфекційних хвороб

3. Анатоксини це:

А. імунобіологічні препарати, які містять токсини найпоширеніших збудників інфекційних хвороб;

В. імунобіологічні препарати, які містять токсини та живі атенуйовані збудники інфекційних хвороб;

С. вакцини, що містять інактивований токсин, який продукують бактерії.

4. Векторні (рекомбінантні) вакцини - це:

А. вакцини, отримані методом генної інженерії;

В. вакцини, дія яких векторно направлена на окремий вид збудника;

С. імунобіологічні препарати специфічно направленої дії.

5. Вакцини зазвичай уводять:

А. тільки парентерально, щоб підвищити імуногенність;

В. підшкірно чи внутрішньом’язово;

С. парентерально, пeрорально, з використанням аерозолів.