4.1 Вступ
У вступі висвітлюються основні тенденції розвитку відповідної сфери фінансів, дається оцінка актуальності обраної теми курсової роботи та сучасного стану розробки та впровадження статистичних методів і моделей, обґрунтовується необхідність їх використання в аналізі складних соціально-економічних явищ, зокрема фінансів.
Зміст і обсяг основної частини курсової роботи повинен відповідати таким вимогам:
4.2 Статистична інформація та її узагальнення
Відповідності до теми курсової роботи необхідно зібрати статистичну інформацію про певну ділянку сфери фінансів за три останні роки, систематизувати і узагальнити її у формі текстів, таблиць і графіків. Для цього рекомендується використати матеріали Державного комітету статистики про економіку України, які можна взяти зі статистичних збірників, зокрема зі збірників «Статистичний щорічник України», «Україна в цифрах», а також можна скористатися даними, що розміщені на сайті Державного комітету статистики України, щорічні публікації газети „Урядовий кур’єр” та журналу „Статистика України”, а також публікації спеціалізованих періодичних видань про розвиток сфери фінансів.
.
4.3 Платіжна матриця
Виходячи з теми курсової роботи описується ситуація, яка може виникнути в сфері діяльності підприємця, члена домогосподарства, менеджера відділу зовнішніх відносин компанії, державного службовця фінансового управління органу місцевого самоврядування, страхового агента страхової компанії, кредитного експерта комерційного банку, бухгалтера операційно-облікового відділу, дилера фондової біржі, фінансового аналітика підприємства, яка супроводжується невизначеністю і ризиком щодо майбутніх результатів (доходів, витрат або прибутку) і вимагає прийняття рішення на основі використання платіжних матриць (матриць цінностей альтернатив).
Платіж представляє собою грошову винагороду або корисність, яка є наслідком конкретної стратегії (варіанту) у поєднанні з конкретними обставинами.
Будується матриця цінностей (табл. 4.1) і починається порівняння альтернатив за умови невизначеності, коли немає ніякої інформації про імовірності виникнення кожного з можливих станів навколишнього середовища і за умови ризику, коли імовірності виникнення кожного з можливих майбутніх станів навколишнього середовища можна вважати відомими.
Таблиця 4.1 Матриця цінностей
Стратегії (альтернативи) |
Обставини (стани природи) |
||||
1 |
|
j |
|
n |
|
1 |
U11 |
|
U1j |
|
U1n |
|
|
|
|
|
|
і |
Ui1 |
|
Uij |
|
Uin |
|
|
|
|
|
|
m |
Um1 |
|
Umj |
|
Umn |
Якщо немає можливості оцінити імовірність виникнення кожного з можливих станів навколишнього середовища, то вибір альтернативних рішень здійснюється за допомогою:
„песимістичного” критерію Вальда
Згідно з цим критерієм обирають ту з альтернатив, песимістична оцінка якої є найкращою.
„оптимістичного” критерію Вальда.
Згідно з цим критерієм обирають альтернатиу з найбільш оптимістичною оцінкою.
критерію Гурвіца, який являє собою комбінацію позицій крайнього песимізму та крайнього оптимізму рекомендується обирати таку альтернативу, якій відповідає найбільш зважена песимістично-оптимістична оцінка:
,
де - параметр, який рекомендують брати в проміжку [0,2; 0,7].
- критерію Лапласа, який ґрунтується на принципі недостатньої підстави, коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окремий стан природи більш імовірний у порівнянні з іншими і використовують припущення про те, що імовірність виникнення кожного з можливих станів навколишнього середовища однакова, оцінку середньої цінності кожної альтернативи дають на основі середньої арифметичної простої:
.
Обирають ту з альтернатив, яка має стабільнішу середню оцінку.
Якщо ж, спираючись на минулі тенденції або суб’єктивну оцінку керівника, який виходить з власного досвіду дій у подібних ситуаціях, є можливість оцінити ймовірність виникнення кожної з обставин, то тоді вибір альтернативних рішень здійснюється за:
критерієм Байєса-Лапласа, за яким розглядають зважену середню арифметичну оцінку кожної альтернативи:
,
де Pj – імовірність того, що природа опиниться саме в її j-ому стані (j=1, n).
Принцип Байєса-Лапласа рекомендує обирати ту з альтернатив, оцінка зваженої середньої арифметичної цінності якої найбільша.
- критерієм Ходжеса-Лемана, згідно якого оцінку визначають за формулою:
,
де - параметр, що характеризує ступінь довіри до імовірнісного розподілу виникнення можливих станів природи ([0; 1]);
Ui0 – песимістична оцінка і-ої альтернативи,
-
оцінка альтернативи за Байесом-Лапласом.
Відповідно до принципу Ходжеса-Лемана, слід орієнтуватись на ту з альтернатив, що має найбільшу оцінку Ходжеса-Лемана.
В якості орієнтира для побудови платіжних матриць рекомендовано використати ситуації, які представлені в Ддодатку Д. Розмір вказаних в додатку платежів необхідно змінювати, додаючи до величини платежів дві останні цифри шифру (№ залікової книжки).