VI. Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками

Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних та помітних місцях, в яких виключається пряме попадання сонячних променів і безпосередній вплив опалювальних та нагрівальних приладів, їх слід встановлювати у ко­ридорах, біля входів або виходів з приміщень, а також у пожежонебезпечних місцях, безпосередньо на технологічному обладнанні, транспортних за­собах.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

• навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відкривання;

• встановлення в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеці­альні тумби, а також на пожежні щити (стенди).

При цьому розміщення вогнегасників повинно здійснюватися таким чи­ном, щоб забезпечувалась можливість читання маркування на їх корпусах.

Експлуатація та технічне обслуговування (ТО) вогнегасників здійсню­ються відповідно до вимог, викладених у технічних паспортах заводів-виготівників, а також регламентах ТО.

Введені в експлуатацію вогнегасники повинні мати:

• інвентарні номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

• пломби на пристроях ручного пуску;

• бирки та маркування на корпусі;

• червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

Кнопка пуску має чітко виділятися на фоні інших деталей вогнегасника.

У вогнегасниках повинні бути запобіжні пристрої чи інші засоби для убезпечення на випадок перевищення тиску в корпусі понад допустимий.

Зарядно-пускові пристрої вогнегасників повинні бути оснащені при­строєм блокування для запобігання випадковому приведенню до дії від вібрацій, струшування, випадкового натискання на елементи керування.

Вогнегасники, розміщені поза приміщеннями або в неопалювальних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, необхідно знімати на холодний період року. У таких випадках на пожеж­них щитах та стендах уміщується інформація про місце розташування найближчих вогнегасників.

Вогнегасники, які встановлюються на транспортних засобах, повинні комплектуватись спеціальними кронштейнами для розміщення та опера­тивного виймання.

Повна маса вогнегасників, призначених для доставки до місця по­жежі вручну, повинна бути не більше 20кг. Якщо повна маса вогнегасни­ка перевищує 20 кг, він обов'язково встановлюється на візку. Конструктивне виконання пересувних вогнегасників приведено на рис.7 на прикладі вуглекислотного вогнегасника ОУ-80 .

Ручні вогнегасники місткістю 5 л і більше та пересувні вогнегасники повинні бути обладнані гнучким шлангом.

Після використання, а також у випадку, коли у вогнегасників зірвані пломби, їх треба негайно направляти на перезарядження або перевірку.

Вогнегасники, відправлені на перезарядження, обов'язково замінюють­ся відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

Зарядження й перезарядження вогнегасників усіх типів виконуються відповідно до інструкцій з експлуатації.

Вибір типу вогнегасника (переносний чи пересувний) зумовлений роз­мірами можливих осередків пожеж. При значних масштабах потенційної небезпеки слід використовувати пересувні вогнегасники. Для гасіння вели­ких площ горіння, коли застосування вогнегасників є недостатнім, на підприємстві мають бути передбачені більш ефективні додаткові засоби пожежогасіння.

У табл. 3. та 4. знаком «+ +» позначені вогнегасники, ре­комендовані для оснащення об'єктів; знаком « + » - вогнегасники, застосу­вання яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та за наявності відповідного обґрунтування; знаком «-» - вогнегасники, що не допускаються для оснащення об'єктів.

Під граничною площею приміщень слід розуміти максимальну пло­щу, захищувану одним або групою вогнегасників.

Обов'язково треба враховувати кліматичні умови експлуатації буді­вель та споруд, вибираючи вогнегасники з відповідними діапазонами тем­ператур експлуатації.

Технологічне устаткування комплектується вогнегасниками згідно з вимогами технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки. Імпортне устаткування комплектуєть­ся вогнегасниками за договірними умовами.

Окремі пожежонебезпечні виробничі установки (фарбувальні та су­шильні камери, установки для миття та знежирювання деталей, випробу­вальні стенди тощо) обладнуються не менше ніж двома вогнегасниками або однією стаціонарною установкою пожежогасіння.

Громадські будівлі та споруди промислових підприємств повинні мати на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників. При захисті при­міщень, в яких знаходяться електронно-обчислювальні машини, копіювальна та інша оргтехніка, а також телефонних станцій, архівів тощо необхідно врахо­вувати властивість окремих вогнегасних речовин, що знаходяться у вогнегасни­ках, щоб не викликати під час гасіння пожежі псування обладнання. Такі при­міщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з ураху­ванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути:

20 м - для громадських будівель та споруд;

30 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);

40 м - для приміщень категорій В і Г;

70 м - для приміщень категорії Д.

Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять него­рючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 м². Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначається керівництвом підприємств.

У місцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість вогнегасників та інших первинних засобів пожежогасіння може бути збільшена.

Приміщення, обладнані стаціонарними установками автоматичного пожежогасіння, оснащуються вогнегасниками на 50% їхньої розрахункової кількості.

Окремо розташовані відкриті ректифікаційні, адсорбційні колони та інші технологічні установки мають забезпечуватись вогнегасниками, покривалами, ящиками з піском, паровими шлангами. Кількість цих засобів визначається адміністрацією об'єкта залежно від продуктивності установок і кількості горю­чих та легкозаймистих рідин і газів, які містяться в апаратах.