Огляд ключових категорій і термінів

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану та результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Головна мета фінансового аналізу – вчасно виявляти та усувати недоліки у фінансовій діяльності, знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Фінансовий стан – рівень збалансованості і окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання.

Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов’язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість, платоспроможність і ефективність використання економічного потенціалу підприємства.

Аналіз фінансового стану є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням і використанням ресурсів підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції складно звести до порівняльного вигляду.

Аналіз фінансового стану включає етапи:

- виявлення найважливіших характеристик балансу: оцінку загальної вартості майна, оцінку співвідношення іммобілізованих і мобільних засобів, власних і позикових засобів.

- аналіз змін у динаміці і структурі активів та пасивів;

- аналіз ліквідності балансу;

- аналіз платоспроможності;

- аналіз кредитоспроможності;

- аналіз фінансової стійкості;

- аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості;

- аналіз прибутковості та рентабельності діяльності.

Основним напрямком аналізу фінансового стану підприємства є загальний аналіз економічного потенціалу.

Фінансові ресурси - сукупність грошових коштів, які формуються з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Фінансування – процес вибору напрямків, форм і періодів використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку й зростання ринкової вартості підприємства.

Економічний показник – це кількісна і якісна характеристика явища або процесу.

Кількісні показники відображують розміри аналізованих показників і зміни в них (обсяг реалізації та ін.).

Якісні показники – істотні особливості і властивості окремих об’єктів, сторін і в цілому результатів фінансово-господарської діяльності підприємства (прибуток, собівартість та ін.).

Загальні показники характерні для всіх галузей економіки.

Специфічні – використовуються в окремих галузях.

Абсолютні показники – це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірники.

Відносні – це відношення одного показника до іншого (коефіцієнти, індекси, відсотки й ін.).

Первинні показники формуються безпосередньо за даними обліку, планової інформації.

Похідні – розраховуються на основі первинних.

Синтетичні (інтегральні) – дають узагальнену характеристику складених економічних явищ (прибуток, собівартість та ін.).

Система показників, яка використовується у фінансовому аналізі характеризує:

- джерела формування капіталу;

- склад загального, основного та оборотного капіталу;

- ефективність використання капіталу та його оборотність;

- ліквідність (платоспроможність), рух грошових потоків;

- фінансову стабільність (стійкість);

- фактори формування і зміни фінансового стану підприємства: прибуток, реалізацію, собівартість та ін.;

- індикатори (симптоми) нестабільності фінансового стану – збитки, прострочені позички і позики, дебіторська і кредиторська заборгованості, векселі та ін.

Горизонтальний аналіз характеризує зміни показників за звітний період.

Вертикальний – питому вагу показників у загальному підсумку (валюті) балансу підприємства.

Економічний потенціал підприємства визначається загальною величиною джерел фінансування (власний капітал і зобов’язання) і дорівнює вартості майна, що знаходиться у його розпорядженні (активи).

Активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Загальний аналіз економічного потенціалу ґрунтується на застосуванні методичних прийомів вертикального і горизонтального аналізу і спрямовується на оцінку динаміки активів, власного капіталу і зобов’язань за абсолютною величиною, складом і структурою.

Формалізовані методи фінансового аналізу – це методи аналізу, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залежності.

Предикативні моделі фінансового аналізу – це моделі передбачуваного, прогностичного характеру.

Нормативні моделі фінансового аналізу – це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативами (розрахованими на підставі нормативу).

Дескриптивні моделі фінансового аналізу – це основні моделі, за допомогою яких здійснюється фінансовий аналіз і до яких належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; системний аналіз оцінних коефіцієнтів.

Внутрішній (традиційний) фінансовий аналіз – це аналіз, який здійснюється самим підприємством за даними бухгалтерського обліку та звітності, а також оперативними даними.

Внутрішній фінансовий контроль – процес перевірки досягнення і рівня реалізації управлінських рішень з управління фінансами, який організовується самим підприємством.

Зовнішній фінансовий аналіз – це аналіз, який здійснюється партнерами підприємства та контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності.