Інструкційна картка

до проведення практичного заняття № 8

з дисципліни «ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Тема заняття: «Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств»

2. Мета проведення заняття: ознайомитись з сутністю, особливостями та етапами здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств , видами цього аналізу, вміти проводити аналіз ефективності експортної діяльності умовного підприємства.

2.1. Після виконаної роботи студент повинен

знати:

• сутність, особливості та етапами здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств

• види аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств

• систему абсолютних та якісних показників аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

вміти:

- проводити аналіз ефективності експортної діяльності умовного підприємства.

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: комп’ютери, інструкційна карта до проведення практичного заняття, лекційний матеріал, Презентації у форматі Microsoft Office PowerPoint.

4. Інструктаж з техніки безпеки: безпечні роботи з використанням комп’ютерної техніки, дотримання техніки безпеки при роботі з ними

5. Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності має важливе значення для оцінки поточного економічного стану підприємства, перспектив його розвитку і попередження фінансових втрат. Він є невід'ємною та визначальною часиною загального аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Комплексний аналіз суб'єкта господарювання, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, передбачає таке: а) дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності підприємства у цілому та його підрозділів; б) з'ясування рівня міжнародної конкурентоспроможності товарів, що експортуються; в) виявлення можливих резервів підвищення результативності зовнішньоекономічної діяльності; г) постановку проблеми щодо стратегії і тактики поведінки на зовнішньому ринку та розробку заходів з реалізації поставлених завдань.

Методика аналізу ефективності зовнішньоекономічних операцій насамперед передбачає: а) загальний аналіз дохідності підприємства за рахунок зовнішньоекономічної діяльності; б) аналіз виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями; в) аналіз ефективності віддачі на кошти, вкладені в експортні операції; г) аналіз ефективності імпортних операцій, зокрема, у випадку їх здійснення на умовах використання кредиту.

Основні положення методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності на рівні суб'єктів господарювання аналогічні методичним підходам, що застосовуються для відповідного аналізу на макрорівні. Способом визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності є обчислення різних показників економічної ефективності на основі зіставлення досягнутих економічних результатів із витратами ресурсів на їх досягнення.

Система показників економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності поділяється на дві групи: - показники ефекту, які визначаються через абсолютні величини, що мають вартісний вимір та обчислюються як різниця між результатами і витратами; -показники ефективності, які визначаються на основі віднесення результатів до витрат і, як правило, визначаються у відносних одиницях (відсотках та індексах).

При обчисленні цих показників важливо забезпечити дотримання таких правил аналітики: -здійснювати найповніший облік усіх складових витрат і чітке визначення результатів, що дозволяє запобігти викривленню висновків стосовно оцінки ефективності проведених заходів; -проводити порівняння з базовим варіантом - з ситуацією, яка мала місце до прийняття рішень, альтернативним підходом, який пропонується до впровадження одночасно з тим, що взятий до розгляду, ринковою ситуацією, станом відповідної діяльності конкурента; -приводити витрати і результати до порівняльного стану за обсягом, якістю, часом та іншими параметрами.

Критерій доступності інформації, яка застосовується для проведення аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності, зумовлює утворення певних підсистем (або рівнів обчислення) показників, а саме: 1. На основі діючої бухгалтерської звітності визначаються сума прибутку, рівень прибутку до загального обсягу продаж за кордоном, рентабельність експорту стосовно витрат на здійснення таких операцій та ін. 2. На основі додаткової інформації у межах управлінського обліку визначаються а) граничні (маржинальні) показники обсягів експорту, змінних витрат та прибутку у розрахунку на одиницю продукції або на одну поставку чи експортну операцію; б) гранична (маржинальна) рентабельність експорту товару (співвідношення граничного прибутку з граничними змінними витратами); в) точка беззбитковості товару, що експортується (відношення постійних витрат до маржинального прибутку); г) точка беззбитковості для порівняння обсягів експорту з наявною виробничою потужністю підприємства та ін. 3. На основі внутрішньої та зовнішньої інформації підприємства про стан реалізації конкретних товарів на міжнародному ринку визначаються показники, які дозволяють обґрунтовувати стратегію зовнішньої діяльності підприємства, а саме: свідчать про наявність нових продуктів, що задовольняють вимогам міжнародного ринку та про можливості започаткування нового напряму в бізнесі.Такий аналіз передбачає визначення альтернатив з позиції оцінки якості товарів, що існують на ринку і пропонуються підприємством, новизни продукції (а отже, ексклюзивності пропозиції), собівартості виробництва і, зокрема, умов доставки (як одного з найбільш значимих елементів у складі витрат), рівня задоволення потреб клієнтів, наявності добре організованої дилерської мережі, висококваліфікованого персоналу тощо.

Існує декілька видів економічного аналізу, які класифікуються за різними ознаками (рис.1). Попередній аналіз, як правило, застосовується на першому етапі управління, коли здійснюється розробка самого рішення (наприклад, зовнішньоторгового плану). Мета попереднього аналізу — підготовка даних для визначення перспектив розвитку економіки, складання проектів плану, розрахунку економічної віддачі від операцій. Тобто, попередній аналіз тісно переплітається із плануванням. Він виступає базою для розробки нормативів, лімітів, складання різних економічних та зовнішньоторгових прогнозів, прогнозування кон'юнктури товарних ринків.

Рис. 1. Види економічного аналізу

Поточний (оперативний) аналіз - моніторинг виконання зовнішньоекономічних контрактів: оцінка раціонального використання ресурсів, аналіз відхилень і корегування процесів тощо. Він спрямований на вивчення: процесів за експортом і імпортом товарів; вжитих заходів і дій під час проведення операції. Ціль поточного аналізу - підготовка даних для прийняття оперативних рішень під час проведення зовнішньоекономічних операцій.

Подальший (підсумковий) аналіз спрямований на підведення підсумків роботи, що є завершальним етапом управління. Мета такого аналізу — оцінка результатів діяльності об'єкту дослідження відповідний період. Така оцінка зумовлює виявлення причин допущення помилок та втрат, пошук наявних резервів та розробку заходів для подальшого покращання ЗЕД підприємства, об'єднання, галузі, регіону або держави.

Комплексний аналіз охоплює всю сукупність взаємопов'язаних показників структурної одиниці, які повністю або частково відображають ЗЕД у плані господарському, виробничо-комерційному, фінансовому.

Тематичний (локальний) аналіз спрямований на вивчення окремих показників діяльності підприємства, об'єднання, галузі, країни (комерційну, валютну, фінансову, виробничу, транспортну т. п.) або на дослідження відповідного кола функціональних питань у межах однієї структурної одиниці (спеціалізованої фірми, валютно-фінансового відділу, бухгалтерії тощо). Тематичний аналіз застосовується за умов вивчення особливо актуальні питань реалізації різних товарів на відповідному ринку або одного товару на різних ринках. Всі види економічного аналізу взаєпов'язані і спрямовані на загальне покращання зовнішньоеконоекономічної діяльності об'єкта.

Абсолютні показники дають можливість оцінити обсяги експорту (реекспорту), імпорту (реімпорту) по кожному виду товару, групі товарів як у натуральних, так і грошових одиницях.

Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг — цс сума їх експорту та імпорту:

В_ЕТО=В_ек + В_ім (1)

Де, В_ЕТО — зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг, тис. грошових од.;

В_ек — обсяги експорту товарів та послуг, тис. грошових од.;

В_ім —обсяги імпорту товарів та послуг, тис. грошових од.

Аналіз зовнішньоторговельного оберту слід здійснювати у динаміці за країнами загалом, групами товарів, у розрізі країн-експортерів та країн-імпортерів товарів і послуг.

При аналізі загального зовнішньоторговельного оберту особливу увагу слід приділити динаміці торгівлі товарами у матеріальній формі та у формі послуг.

Обсяги експорту товарів та/або послуг доцільно аналізувати у динаміці, у розрізі відповідних груп (товарних чи послуг) та у розрізі країн, в які ці товари (послуги) експортуються.

Аналіз обсягів імпорту товарів та/або послуг здійснюється аналогічно до аналізу обсягів експорту.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами характеризує результативність зовнішньої торгівлі країни і визначається як різниця обсягів експорту та імпорту:

С_бал =В_ек. -В_ім (2)

Зовнішньоторговельні відносини будуть ефективними для краї­ні за умови, що сальдо є позитивним (активним). Це можливо, якщо обсяги експорту країни є вищими за обсяги імпорту (В_ек> В_ім).

Для аналізу виділяють п'ять груп показників, а саме: -абсолютні, які можуть визначанні, у натуральному і грошово­му вимірі; -відносні, які визначаються у відсотках, частках; -показники структури дають якісну характеристику зовнішній торгівлі; -показники інтенсивності міжнародної торгівці дають можливість привести аналізовані об'єкти до певної бази, -показники ефекту та ефективності характеризують результативність зовнішньої торгівлі як у відносних, так і у грошових одиницях

Індекс «умов торгівлі» доцільно визначати для характеристи­ки руху експортних та імпортних цін і їх взаємозв'язку на аналогічні види товарів, який розраховується за такою формулою:

, де

– індекс цін на експортний товар;

– індекс цін на імпортний товар.

Умови торгівлі є ефективними, якщо показник є більшим або дорівнює одиниці. При цьому не слід забувати про умови поставок.

Індекс концентрації експорту використовується для визначення Частки експорту певного виду продукції у сукупному виробництві даної продукції і розраховується за наступною формулою:

– обсяг експорту і-го виду продукції, тис. грошових од;

- сукупний обсяг виробництва і-го виду продукції

Чим більше значення цього показника наближатиметься до 1, тим більшою буде частка експорту у сукупному виробництві, а це свідчитиме, що країна є світовим експортером даного виду продукті Якщо частка експорту дорівнюватиме 1, це буде ознакою того, що країна повністю експортує вироблену продукцію.

Індекс імпортної залежності визначається як питома вага імпорту сукупному споживанні і розраховується за наступною формулою:

- обсяг імпорту і- го виду продукції,тис. грошових од.;

- сукупний обсяг споживання і – го виду продукції ,тис грошових од;

Цей показник характеризує рівень задоволення попиту на даний вид продукції за рахунок власних потужностей, тобто завдяки зусиллям вітчизняних виробників, а також за рахунок імпортних поставок. Якщо показник дорівнюватиме 1, це буде свідченням того, що потреба країни у даному виді продукції повністю задовольняєть­ся за рахунок імпорту.

Важливим показником є також рівень самозабезпеченості (self-sufficiency ratio), який розраховується наступним чином:

Даний показник вказує, наскільки виробники досліджуваної країни є спроможними задовольнити потребу споживачів певного виду продукції власної країни. Якщо рівень самозабезпеченості до­рівнюватиме 1, то це означатиме, що вітчизняні виробники повністю задовольняють попит споживачів щодо даного виду продукції. Якщо він буде менше 1, це свідчитиме, що виробничих потужностей даної країни не вистачає для задоволення потреб покупців, а тому дово­диться звертатися до інших джерел. Якщо ж показник буде більше 1, це буде ознакою того, що обсяги виробництва даного виду проду­кції у досліджуваній країні є більшими за обсяги його споживання, а така ситуація може вказувати на те, що або попит на певний вид продукції у країні впав, або ж підприємства-виробники цієї продук­ції націлені на її експорт в інші країни, або ж й те, і друге.

Кількісні показники, зазвичай, визначаються на основі статис­тичних даних щодо споживання товару у досліджуваному періоді. Якщо статистика не наводить таких даних, їх розраховують шляхом складання балансу споживання на основі даних про виробництво, імпорт та експорт даного виду товару. Такий показник отримав назву «очевидний обсяг споживання», тобто можливий (за даного ріння цін) обсяг реалізації товарів, який визначається як розмірами платоспроможного попиту, так і величиною їх пропозиції. Таким чипом, укрупнений розрахунок обсягів споживання можна визначити за формулою:

= - + -

- непрямий обсяг імпорту і-го виду товару, грошових од.;

- непрямий обсяг експорту і-го виду товару, грошових од.

Індекс самодостатності (self-reliance ratio) є одним з варіантів розрахунку самозабезпеченості країни у певному виді товару. Даний індекс розраховується як відношення сальдо торгівлі до ВВП (або обсягів виробництва певного виду продукції, галузі, країни):

Показник застосовується для уникнення спрощеності та похибки при розрахунку рівня споживання країни певного виду товару.

Негативне значення показника свідчить про те, що країна не є самодостатньою у певному виді товару (чи товарної групи). Також важливо досліджувати зміни даного показника у динаміці та порів­нювати його значення за окремими видами товарів по роках.

Структура експорту та імпорту товарів і послуг дає якісну характеристику зовнішньої торгівлі. Структура експорту (імпорту) товарів чи послуг — це питома вага окремих груп товарів (послуг) у загальному обсязі експорту (імпорту). Аналіз її динаміки дозволяє визначити зміни, які відбулися у структурі експорту (імпорту) певного товару (послуги) і зробити відповідні висновки щодо її покращання чи погіршення. Наприклад, збільшення частки експорту сировини та збільшення частки імпорту готової продукції свідчить про погіршення структури зовнішньої торгівлі. Якісна характеристика зовнішньої торгівлі при цьому знижується.

Приналежність товару до певної групи визначається згідно з існуючими правилами класифікації товарів. Так, на Україні класифікація (кодування) товарів проводиться відповідно до вимог Товарної номенклатури (ТН) зовнішньоекономічної діяльності. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності — це систематизований перелік товарів, що дає змогу знаходити у товарній номенклатурі мі­сце кожному товару і після цього надавати йому відповідне умовне позначення, яке має назву «код товару». Код товару — це техніч­ний прийом, який дає змогу ідентифікувати товар у вигляді групи знаків. Важливим при проведенні аналізу структури зовнішньоторговельної діяльності є вивчення тенденцій даного показника на рівні країни, регіону або галузі, оскільки напрямок економічного розвитій у кожної країни, її регіонів та галузей може суттєво відрізнятись.

Для порівняння структури країн застосовують такі показники: • індекс диверсифікації експорту/імпорту, • індекс географічної концентрації експорту/імпорту.

Індекс диверсифікації експорту (імпорту) — це індекс, який характеризує відхилення структури експорту (імпорту) країни від

• структури світового експорту (імпорту). Цей показник може використовуватись і для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт або імпорт яких є достатньо різнобічним.

Індекс диверсифікації експорту (імпорту) розраховується як співвідношення відхилення частки товару в експорті (імпорті) даної краї-від його частки у світовому експорті (імпорті) та/або експорті (Імпорті) країни, з якою здійснюється порівняння.

Для цього використовується наступна формула:

,

ij – індекс диверсифікації експорту (імпорту) країни j;

hij – частка i-го товару у загальному експорті (імпорті) країни j;

hi – частка і-го товару у загальному світовому експорті (імпорті) та / або експорті ( імпорті) країни з якою здійснюється порівняння

У деяких випадках замість світової структури експорту (імпорту) як бази порівняння використовують структуру експорту (імпорту) географічного регіону, до якого належить досліджувана країна.

Значення індексу знаходиться у наступних межах:

Позитивне значення Негативне значення

Структура експорту Структура експорту(імпорту)

(імпорту) країни не країни дуже відрізняється від

відрізняється від світової або світової або тієї, з якою

тієї, з якою порівнюється порівнюється

Визначені таким чином показники не дають можливості стверджувати, що структура експорту (імпорту) однієї країни (регіону) є кращою або гіршою від іншої, оскільки на індекс диверсифікації суттєво впливає як кон'юнктура світових товарних ринків, так і коливання цін на сировинні ресурси, а також міжнародний розподіл праці. Одні країни є промислово розвиненими, інші орієнтовані на продукцію аграрного сектору, треті — традиційно володіють великими сировинними ресурсами. Все це слід враховувати при виборі бази порівняння.

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за наступними ознаками:

• кількість експортерів (імпортерів);

• питома вага основного експортера (імпортера) у загальному обсязі експорту (імпорту).

Даний індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфінделя-Хіршмана, є тим вищим, чим меншою є загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим більшою є питома вага основного експортера (імпортера).

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) розра­ховується за наступною формулою:

,

індекс географічної концентрації експорту(імпорту) і-го товару;

- обсяг експорту(імпорту) і-го товару J- ою країною ,тис. грошових од;

- обсяг світового експорту (імпорту) і- го товару ,тис. грошових од;

n – кількість країн – експортерів (імпортерів) і- го товару.

Аналізуючи структуру експорту країни використовують такі показники: • частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості; • частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту країни.

Згідно з аналітичними даними Світового банку структура експорту країни вважається ефективною, якщо частка високотехнологічної продукції в експорті продукції обробної промисловості є більше 15 %, а частка продукції обробної промисловості у загальному обсязі експорту — не меншою 40 %.

Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямках) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структури експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також за внутрішньою і зовнішньою структурами

Рис.2 Показники регіональної (географічної) структури експорту та імпорту

Аналогічно визначається зовнішня і внутрішня регіональна структура імпорту країни.

Прийняття управлінських рішень щодо співпраці з тими або іншими країнами світу вимагає формування бази даних щодо регіональної структури світового експорту (імпорту): експорту (імпорту) товару, групи країн, товару групою країн тощо.

Регіональні структури експорту (імпорту) розвинутих країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою суттєво відрізняються.

Група індексів структурних зрушень (прояву) застосовується для визначення змін, що відбулись у зовнішній торгівлі країни за певний період, і вважаються достатньо репрезентативними індикатором. Найбільш широко у цій групі індексів застосовується індекс Лоуренса (Lawrence index) та індекс ефективних структурних змін (Beneficial Structural Change Index).

Показники даної групи є динамічними показниками, тобто розглядають зміни, що відбуваються у структурі зовнішньої торгівлі країни у динаміці.

Індекс Лоуренса (L_x) для експортних потоків розраховується наступним чином:

Для визначення змін в імпорті він визначається за формулою:

, – відповідно обсяги експорту і- го виду товару досліджуваної країни (чи регіону) в аналізованому році та році, який є базовим ,тис. грошових од.

, - відповідно обсяги імпорту і- го виду товару досліджуваної країни (чи регіону) в аналізованому році та році, який є базовим ,тис. грошових од.

, - відповідно загальний обсяг експорту країни (чи регіону) в аналізованому році ,який є базовим;

, - відповідно загальний обсяг імпорту країни (чи регіону) в аналізованому році ,який є базовим;

Значення індексу може варіювати від 0 до 1. Радикальні зміни в експорті чи імпорті будуть пов'язані зі значенням показника, що наближатиметься до одиниці. І навпаки, якщо структурні зміни є незначними, тобто спостерігатиметься абсолютна стабільність щодо ці ціанізації у певному виді товару (чи товарній групі), то показник наближатиметься до нуля.

Слід відзначити, що даний індекс вказує на інтенсивність змін у структурі експорту чи імпорту, а не напрямок цих змін.

Індекс, який надає інформацію як про напрямок, так і про структуру змін, що відбулись у зовнішній торгівлі досліджуваної країни, називається динамічним індексом Брулхарта (Aj) (Briilhart dynamic index). Даний показник розраховується за такою формулою:

1 –

Значення індексу, що наближається до одиниці, вказує на схожі тренди в експорті та імпорті певного товару (галузі) і одночасно на те, що переважає внутрігалузева торгівля. І навпаки, значення показ­ника, що наближається до нуля, означає розходження у галузевих зовнішньоторговельних потока

Аналізуючи зовнішньоторговельну діяльність кількох країн, важливо використовувати показники, які приведені до певної бази.

Оскільки обсяги зовнішньої торгівлі кожної з країн є різними і в основному залежать від рівня економічного розвитку країни, то доцільно розраховувати показник експортної (імпортної) квоти, тобто відношення обсягів експорту (імпорту) до обсягів ВВП країни.

Експортна квота (КВ_ек) характеризує не тільки інтенсивність зов­нішньої торгівлі країни, але і рівень відкритості національної економіки.

Розрахунки проводяться за наступними формулами:

– обсяги ВВП,тис.грн.

Слід відмітити, що експортна квота тим більша, чим вищим є рівень розвитку продуктивних сил країни, а саме, чим вище у її галузевій структурі високотехнологічних виробництв, виробництв з поглибленим розподілом праці. У розвинутих країнах, як правило, як експортна квота є нижчою, ніж у країн, що розвиваються. За умов відносно однакового рівня розвитку продуктивних сил експортна квота є тим більшою, чим меншим є економічний потенціал країни.

Імпортна квота (КВ_ІМ) як частка обсягів імпорту у валовому внутрішньому продукті, характеризує залежність країни від імпортних товарів і послуг і визначається за формулою:

Зовнішньоторговельна квота (КВ_зто) визначається за формулою:

,

Важливим з точки зору зовнішньоекономічної діяльності є показник інтенсивності (ІН), який визначається як відношення обсягу експорту, імпорту, зовнішньоторговельного оберту до чисельності населення:

= ,

= ,

= ,

– чисельність населення , тис. осіб.

Як бачимо, даний показник може зростати не тільки в результаті збільшення обсягів експорту та імпорту, але й зменшення чисельності населення країни.

Для дослідження важливості торгівлі певної країни з іншою країною або у межах певних регіональних об'єднань (наприклад, ЄС, НАФТА, АФТА, СНД тощо) використовують індекс інтенсивності торгівлі (ІТ). За допомогою даного індексу порівнюють частку експорту країни до країни (об'єднання країн) призначення в загальному експорті досліджуваної країни відносно частки експорту країни (об'єднання країн) призначення в загальному світовому експорті:

,

В^к_екj — обсяги експорту усіх країн світу до країни (об'єднання країн) призначення к, тис. грошових од.;

В_екj — загальний обсяг експорту країни j, тис. грошових од.;

В^к_{ек.св -} обсяги експорту усіх країн світу до країни (об'єднання країн) призначення к, тис. грошових од

В^к_ек.св — загальний обсяг світового експорту, тис. грошових од.

Індекс вказує наскільки дві країни (або країна і об'єднання кран) торгують більш інтенсивно одна з одною, ніж з рештою світу.

Значення індексу більше одиниці означає, що експорт до країни (об’єднання країн) призначення є більш важливим для досліджуваної країни у порівнянні зі світовими масштабами; і навпаки, значення показника менше за одиницю вказує на меншу важливість країни (об'єднання країн) призначення як торговельного партнера для досліджуваної країни. Зростання індексу в часі означає, що країна к (об'єднання країн) призначення стає більш важливою для досліджуваної країни і як торговельний партнер.

Для дослідження інтенсивності торгівлі використовують також дещо модифіковані показники: індекс інтенсивності експортної торгівлі (ІЕ_інm) та індекс інтенсивності імпортної торгівлі (ІІ_інтm)

= , = ,

– індекс інтенсивності експортної торгівлі країни j з країною k; індекс інтенсивності імпортної торгівлі країни j з країною k; - обсяги експорту країни j з країною K; імпорту країни K; - обсяг імпорту країни j з країною K; експорту країни J; - імпорту країни J; світовий обсяг імпорту; світовий обсяг експорту, де, ІЕ_{інm, jк} – індекс інтенсивності експортної торгівлі j з кривої к

Значення показників, вище за одиницю, свідчить, що експорт до (чи імпорт з) країни j є більш інтенсивним, ніж експорт до (імпорт з) інших країн світу. І навпаки, значення показника, менше за одиницю, свідчить, що країна j є не основним торговельним парт­нером країни k.

Внутрігалузева торгівля (intra-industry trade — ІІТ) має місце за умов одночасних експортних та імпортних потоках певного виду товару, що належить одному галузевому сектору. Вона асоціюється із зовнішньою торгівлею диференційованих товарів. Міжгалузева торгівля (inter-industry trade) пов'язана із обміном товарами, що не належать одному сектору.

Розрахунок показників для оцінки внутрігалузевої (міжгалузевої) торгівлі відображає наявність чи відсутність відносної ефективності зовнішньої торгівлі країни за умови, якщо ці показники розглядаються у контексті порівняння із іншими країнами та товарами (товарними групами).

Вважається, що внутрігалузева торгівля створює додаткові вигоди для країн порівняно з міжгалузевою торгівлею у вигляді зростаючої віддачі за рахунок масштабу.

Рівень внутрігалузевої торгівлі товарами можна виміряти за до­помогою індексу Грубеля-Ллойда (G-L). Значення індексів розраховують для сукупної торгівлі країни, торгівлі з певними регіонами, іншими країнами світу користуючись тризначними та двозначними даними класифікації СКМТ з тим, щоб оцінити ступінь інтеграції країни у різні групи її торгових партнерів.

Індекс розраховується за такою формулою:

де - відповідно обсяги експорту та імпорту сектору і.

Чим вищим є значення показника, тим більшою є частка внутрігалузевої торгівлі. Індекс може набувати значення від 0 (що означає повну відсутність внутрішньогалузевої торгівлі) до 100 (що означає наявність одночасних експортних та імпортних поставок товарів, що належать одній галузі). Емпіричні дослідження вказують на доцільність запровадження обмеження на рівні 10% для перекриття торговельних потоків. Це означає, що якщо мінімальний потік (експорт чи імпорт) представляє її щонайменше 10 % найбільшого потоку (експорт чи імпорт) і таке перекриття вважається внутрішньогалузевою торгівлею. Нижче цієї межі, перекриття торговельних потоків не може вважатись суттєвим і відтак такі потоки вважаються міжгалузевим обміном.

Методологія виміру природи внутрішньогалузевої торгівлі припускає, що різниця цін відображає різницю у якості і ціни можна представити як вартість одиниці товару, розраховану за тонну. Така вартість, одиниці експортного чи імпортного товару розраховується .на одному рівні статистичного агрегування (шестизначний код) для торгівлі аналізованої країни зі всім світом (чи об'єднанням країн), Торгівля товарами вважається горизонтально диференційованою, якщо вартість одиниці експортного та імпортного товарів відрізняється менше, ніж на 15 %, тобто задовольняється наступна умова:

0.85

, – відповідно вартість одиниці експортного та імпортного товару і(за тонну; 6- значний код) країни j,грошових од.

Якщо умова не задовольняється, товари вважають вертикально диференційованими.

Таким чином, внутрігалузева торгівля (ВГТ) може поділятись на торгівлю горизонтально (ГДТ) та вертикально диференційованими (ВДТ) товарами:

ВГТ = ГДТ + ВДТ (3)

Більш того, торгівля вертикально диференційованими товарами поділяється на дві складові: торгівля високоякісними вертикально диференційованими товарами (ВЯВДТц) та низькоякісними вертика­льно диференційованими товарами (НЯВДТц). При цьому, товари відносяться до першої групи, якщо їх відносна вартість за одиницю є більшою за 1,15 . Якщо, ж відносна вартість за одиницю є меншою за 0,85( ), то товари класифікуються як низькоякісні вертикально диференційовані.

Висока частка низькоякісних вертикально диференційова­них товарів означає, що країна спеціалізується на відносно дешевих експортних товарах у вертикально диференційованих секторах. Висока частка високоякісних вертикально диференці­йованих товарів передбачає, що вертикальна внутрігалузева тор­гівля країни формується із експорту товарів із високою доданою вартістю.

Для нормалізації зовнішньоторговельного балансу та уникнен­ня впливу макроекономічних дестабілізуючих факторів розрахову­ють нормалізований баланс зовнішньої торгівлі (normalized trade balance — NTB) за наступною формулою:

= ,

обсяги експорту і – го товару країною j , тис. грошових од.;

- обсяги імпорту і – го товару країною j , тис. грошових од.;

Нормалізований баланс зовнішньої торгівлі (z„) можна визначити також як співвідношення сальдо зовнішньої торгівлі і-м товаром зовнішньоторговельного обороту даного виду товару:

= ,

Для визначення спеціалізації країни у певному виді товарів вико­ристовують індекс Лафея (Lafay index). На практиці, для визначення спеціалізації країни у певному виді товару можна скористатись показ­ником, який визначається як різниця між нормалізованим балансом зовнішньої торгівлі країни певним видом товару та загальним нормалі­зованим балансом зовнішньої торгівлі країни. Індекс Лафея для певного виду товару розраховується враховуючи додатково ще внесок даного товару у загальний зовнішньоторговельний оборот країни (Z_ij):

= ( - )* , = загальний нормалізований баланс зовнішньої торгівлі країни j; = частка зовнішньоторговельного обороту країни jтоваром і у загальному зовнішньо торговельного обороті країни j.

Позитивне значення індексу (більше 0) для певного виду товару означає переваги країни та високий рівень спеціалізації у досліджу­ваному виді товару. Негативне значення навпаки є ознакою відсутно­сті переваг щодо торгівлі досліджуваним видом товару та свідченням низького рівня спеціалізації. Сума показників для усіх товарів краї­ни дорівнюватиме нулю (=0).

Для визначення відносної важливості товару I у термінах зовнішньої торгівлі ним для країни j застосовують індекс Мікаелі (Michaely index):

Значення індексу знаходиться в межах від 0 до 1 і, чим ближче даний індекс наближається до одиниці, тим більш важливим є товар для зовнішньої торгівлі досліджуваної країни. Навпаки, чим ближче показник наближається до нуля, тим менш вагомим є вплив товару на зовнішню торгівлю країни. Сума усіх показників для аналізованої країни дорівнює одиниці (ІМу = 1).

Найбільш розповсюдженим інструментом для емпіричного ана­лізу зовнішньоторговельної спеціалізації країни є індекс виявлених порівняльних переваг (Revealed Comparative Advantage), який називають індексом Баласса:

=

- обсяг експорту і-го товару(або товарної групи) країни j, тис. грошових од.; - загальний обсяг експорту країни j, тис. грошових од.; - обсяг експорту і-го товару(або товарної групи) усіма країнами світу, тис. грошових од.; - загальний обсяг світового експорту країни j, тис. грошових од.

Даний індекс вказує на те, яким є співвідношення частки екс­порту досліджуваного товару (товарної групи) в аналізованій країщ іагальному обсязі експорту країни до частки експорту певного то-іару (товарної групи) в загальному обсязі світового (чи в об'єднанні країн, наприклад, ЄС, СНД тощо) експорту.

Якщо значення індексу є більшим за 1, то тоді порівняльна пер_е. вага вважається виявленою, тобто сектор чи галузь в цілому є віднос­им більш спеціалізованою стосовно експорту. Дослідження показу, що згідно індексу Баласса, порівняльну перевагу країни певному товару (групі товарів) можна поділити на чотири типи Відносна зовнішньоторговельна перевага є різницею відносної експортної та імпортної переваг:

RTA = RXA - RMA.

Відповідно відносна експортна перевага виз_{начається} подібно до індексу Баласса, однак на відміну від попереднього пропонує підхід до уникнення подвійного врахування обсягів екс­порту товару (товарної групи) та досліджуваної країни

RXA =

Відносна імпортна перевага розраховується наступним чином:

RMA =

- обсяг імпорту і-го товару( або товарної групи) країни j, млн. грошових од.; - загальний обсяг імпорту країни j, млн.. грошових од.; - обсяг імпорту і-го товару( або товарної групи) усіма країнами світу, млн. грошових од.; - загальний обсяг світового імпорту, млн. грошових од.

Країна матиме відносні переваги у зовнішній торгівлі певним товаром (або товарною групою), якщо значення RТА буде позитив­ним, тобто більшим нуля; і навпаки, негативне значення показника буде свідченням відсутності переваг у зовнішній торгівлі для країни певним товаром (чи товарною групою).

Для кращої порівнянності та узгодженості результатів розраху­нків запропонованих індексів, показники відносної експортної пере­ваги та імпортної переваги логарифмують:

In RXA =

In RMA =

Якщо для оцінки та аналізу використовувати нелогарифмовані показники експортної та імпортної переваг, то отримані результати розрахунків необхідно порівнювати з одиницею: якщо індекс є біль­шим за одиницю, то країна має відносні переваги щодо експорту (імпорту) певного товару (товарної групи) і навпаки, якщо показник є меншим за одиницю, то країна не має переваг щодо експорту і імпорту)товару (товарної групи).

Логарифмовані показники відносних експортної та імпортної Переваг використовують для розрахунку показника відносної конкурентоспроможності країни при торгівлі певним видом товару (товариш групи):

In RCA= In RXA – In RMA.

Аналогічно до показника відносної зовнішньоторговельної переваги, значення індексу відносної конкурентоспроможності може пуги більшим або меншим нуля. Логарифмування необхідне також при подальшій оцінці впливу різних факторів з використанням під­ходів регресійного аналізу.

5. Зміст і послідовність виконання завдань:

6.1.Вирішення тестових завдань,

6.2.Вказати на поставлені запитання стосовно даної теми (Правильно / Неправильно, Так/Ні)

6.3.Вирішити сутиаційні задачі,

6.4. Розроблення Power Poin презентацій для закріплення теми !!!!