5

Міністерство охорони здоров’я україни

Одеський національний медичний університет

Кафедра загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки

Методична розробка

практичного заняття для студентів з теми №3:

“ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ В УКРАЇНІ. НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ ВІД 16.09.2011 Р. №595. КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ. ВАКЦИННІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ. ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПРОТИПОКАЗАНЬ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ”

(3 курс, медичний факультет)

для студентів за напрямком підготовки 1101 «Медицина»

вищих медичних навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації

курсу за спеціальностями 7.110101 - «Лікувальна справа»,

7.110104 - «Педіатрія», 7.110105 - «Медико-профілактична справа»

циклу «Епідеміологія»

(III курс, медичний факультет)

ЗАТВЕРДЖЕНО на методичній нараді кафедри “ 25 ” травня 2012 р. Протокол №1 Завідувач кафедри доцент, к.мед.н. ______________М.І.ГОЛУБЯТНИКОВ

Одеса – 2012

Методична розробка практичного заняття для студентів з теми №3:

«Профілактичні щеплення в Україні. Наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. №595. Календар профілактичних щеплень. Вакцинні препарати, що застосовуються. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.»

І. Актуальність теми.

В Україні щорічно вакцинується близько десяти мільйонів людей і, в першу чергу, діти. Завдяки щепленням показники захворюваності та смертності знизилися в сотні разів.

У 1977 році розпочалась активна реалізація розширеної програми імунізації у світі, що має за мету імунізувати кожну дитину і забезпечити зниження захворюваності і дитячої смертності від дифтерії, туберкульозу, поліомієліту, правцю, кору, кашлюку, збільшення тривалості життя людей, забезпечення активного довголіття і ерадикації деяких інфекцій. 1988 року Всесвітньою ассамблеєю ВООЗ прийнято резолюцію щодо ліквідації поліомієліту до 2000 року.

Вітчизняний Календар профілактичних щеплень не відрізняється істотно від схем імунізації, запропонованих в таких розвинених Європейських країнах, як Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Великобританія, Латвія, а також США.

На сьогодні в Україні існує профілактичний захист від 10 інфекцій: це дифтерія, правець, коклюш, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, кір, паротит, краснуха і ХИБ-інфекція.

У нашій державі, діє Національний Календар профілактичних щеплень, який за останні два десятиліття переглядався п'ять разів. Календар є основою основ для проведення ефективної рутинної вакцинації. Україна залишається серед тих держав, які налічують найменше інфекцій, а саме 10, профілактика яких підлягає обов'язковій імунізації (дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція). Тоді як, наприклад, у США до Національного календаря щеплень включено 16 інфекцій, У Швейцарії - 14, Німеччині - 13, у Австрії - 17 інфекційних недуг. Такі календарі переглядаються країнами за потребою (епідситуація в країні, рекомендація ВООЗ) та ґрунтуються на основі доказової медицини та висновками науковців.

Так, в США до переліку додається щеплення від вітряної віспи, пневмококової інфекції і папіломавіруса, проте в ньому немає щеплення від туберкульозу.

У Італії страхують ще і від менінгококової інфекції, в Австрії - від ротавирусної.

За данними завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О.О.Богомольця, головного позаштатного дитячого інфекціоніста МОЗ Сергій Крамарьов, щороку від інфекцій в Україні помирає 300-350 дітей, з яких 130-200 дітей віком до 1 року. Всього за період від 2005 р. до 2011 р. від інфекційних хвороб в Україні померло 2274 дитини. Більшість цих дітей можна було б врятувати завдяки вчасно проведеній вакцинації.

В Україні за період 2011-2012 рр.. на кір захворіло більше 12 тис. людей, що у майже у 80 разів більше в порівнянні з попередніми роками. За останній рік захворюваність на коклюш зросла майже у 3 рази. За останні 3 роки померло від коклюшу 3 дитини у віці до 1 року.

Після введення HIB-вакцинації знизилися показники смертності дітей від гнійного менінгіту в 2 рази і від пневмоній в 1, 5 разу, однак захворюваність залишається доволі високою. Наприклад, у 2011 році від гнійного менінгіту померло 57 дітей, від пневмонії - 95 дітей у віці 0-17 років.

З літератури відомо, що 15% гнійних менінгітів та 60% пневмоній викликається пневмококом, вакцина від якого зареєстрована в Україні і поступово впроваджується для застосування у групах ризику.

У Європейських країнах захворюваність на вірусний "гепатит В" в 10-15 разів нижче, ніж в Україні. Згідно із рекомендаціями ВООЗ, стратегія захисту проти окремих інфекцій, зокрема й гепатиту В, передбачає проведення обов'язкової імунізації дітей ще на першому році життя. До 2011 року більшість країн світу, а саме 171 країна, включили вакцинацію проти гепатиту В до Національних календарів щеплення. Відомо, що в 10% вірусний гепатит В переходить в хронічний, але у дітей до 1 року - в 70%-90% випадків. Хронічний вірусний гепатит В переходить в 350 разів підвищує ризик життєво небезпечних уражень печінки (цироз та рак печінки) через 10-15 років. Усім цим хворобам, як зауважив Сергій Крамарьов, можна запобігти саме завдяки вакцинації. Тож, антивакцинальні настрої в суспільстві, що впливають на рівень охоплення, є надзвичайно небезпечними.

За даними МОЗ України, рівень охоплення дітей вакцинацією за останній рік зріс в середньому на 20%. Так цифри по імунізації проти туберкульозу становлять близько 95%, проти дифтерії та правцю - 86%, кору, краснухи, паротиту - 79%, гепатиту В - 83%, поліомієліту до 1 року - 84% [http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20130214_1.html].

Показники захворюваності на гемофільну інфекцію типу b в тисячі разів вищі у дітей ранньої вікової групи (75-85% в віці до 24 міс., пік захворюваності припадає на дітей в віці 6-12 міс). До введення обвязкової вкцнації проти Hib інфекції в США (до 1990р) щорічно реєструвалося біля 20000 випадків захворювання та біля 1000 летальних; неврологічні ускладнення в 25-35% випадках.

II. Навчальна мета

Студент повинен знати (а = 2):

- основи законодавства про охорону здоров'я, основні директивні;

- документи (накази, інструкції) з організації та проведення

-специфічної імунопрофілактики.

- календар профілактичних щеплень;

- принципи планування щеплень;

- клінічну ефективність імунопрофілактики;

- імунологічну ефективність імунопрофілактики;

- епідеміологічну ефективність імунопрофілактики;

- покази до термінової імунопрофілактики;

- препарати для проведення термінової імунопрофілактики;

- порядок відпуску імунобіологічних препаратів через аптечну меежу;

- способи введення препаратів для термінової імунопрофілактики.

Студент повинен вміти (а= 3):

- організувати проведення профілактичних щеплень відповідно до Календаря щеплень та діючих схем імунізації;

- скласти обсяг профілактичних щеплень на рік;

- заповнити журнал і карту профілактичних щеплень;

- оцінити клінічну ефективність специфічної імунопрофілактики;

- оцінити імунологічну ефективність специфічної імунопрофілактики;

- оцінити епідеміологічну ефективність специфічної імунопрофілактики.

- вести журнал обліку та використання вакцин та анатоксинів.

- оцінити правильність отримання МІБП через аптечну мережу;

III. Виховна мета.

На занятті необхідно:

- володіти вміннями встановлювати психологічний контакт з батьками дітей та дорослими, які підлягають терміновій профілактиці.

- вміти відбирати дітей для вакцинації.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні: мікробіологія	Фази імуногенезу та імунну відповідь організму. Види імунітету та їх характеристику. Способи отримання вакцин, імунних сироваток і гамаглобулінів. Види вакцин. Бактеріофаги, їх застосування.	Правильно підібрати препарат для специфічної профілактики інфекційних захворювань. Визначати придатність імунопрепарату до застосування.
Наступні: Інфекційні хвороби	Інфекційні хвороби, які керуються імунопрепаратами. Терміни та методи введення їх, можливі реакції та ускладнення. Значення щеплень для попередження виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб.	Провести термінову імунопрофілактику.

V. Зміст теми заняття.

1. Загальні положення Наказу МОЗ України від 16.09.2011 р. №595.

2. Визначення термінів: вакцинація, ревакцинація, первинний вакцинальний комплекс.

3. Порядок щеплень за віком.

4. Перлкі вакцин дозволеих до застосуванн в Україні.

5. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.

6. Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через аптечну мережу.

7. Організація щеплення за віком та епідемічним показами.

VI. План і організаційна структура заняття

№ гі/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Мета в рівнях засвоє ння	Методи навчання та контролю	Матеріали та методичне забезпечення	Розподіл часу
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
1.	Організаційні заходи.				2 хв.
2.	Постановка навчальної мети та мотивація.				3 хв.
3.	Контроль вихідного рівня знань: - види імунітету - препарати для створення пасивного імунітету - умови зберігання імунопрепаратів - обліково-звітну документацію з імунопрофілактики - поняття клінічної, імунологічнох та епідеміологічної ефективності проведення імунопрофілактики.	а-II	тестовий контроль II рівня	тести II рівня	10 хв.

Основний етап

1	2	3	4	5	6
4.	Формування професійних навичок та вмінь: - організувати проведення імунопрофілактики актики; скласти план проведення щеплень; - заповнити обліково- звітну документацію з імунопрофілактики; оволодіти методикою оцінки клінічної, імунологічної і епідеміологічної ефективності імунізації	а-III	Методи формування навичок - практичний тренінг. Вміння - професійний тренінг у вирішенні задач з організації та проведення активної та пасивної імунопрофілак­тики	Професійний алгоритм Інструктивно- методичні матеріали, задачі III рівня, біопрепарати	45 хв.
ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
5.	Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь.	а - III	Індивідуальний контроль практичних навичок	Опитування, перевірка протоколів заняття.	20 хв.
6.	Підведення підсумків, оголошення оцінок.				5 хв.
7.	Домашнє завдання.			Орієнтовна карта для самостійної роботи 3 літературою.	5 хв.
Всього:					90 хв.

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття

7.1 Матеріали контролю для заключного етапу заняття