Бібліографічний список до семінарського заняття

1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 15, 16

Семінарське заняття № 3 Тема 4. Структурна та інвестиційна політика

Тема 5. Науково-технічна та інноваційна політика

Мета заняття: вивчення теми дасть змогу студентам зрозуміти сутність структури економіки та отримати уявлення про засоби державного регулювання структурних змін в економіці та державної інвестиційної політики, науково-технічного прогресу (НТП) і отримати уявлення про форми, методи та засоби реалізації науково-технічної політики і державного регулювання інноваційних процесів.

План заняття

1. Структура та структурні зрушення в розвитку економіки.

2.Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Державне регулювання інвестиційної діяльності.

3. Необхідність і сутність науково-технічної політики. Форми та методи реалізації науково-технічної політики.

4. Державне регулювання інноваційних процесів.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Економіка будь-якої країни є складною системою, тобто сукупністю якісно визначених підсистем, між якими існує закономірний зв'язок. Структура економіки має велике значення для збалансованого розвитку народного господарства, ефективного та стабільного його зростання.

При розгляді структури економіки треба пам’ятати, що це багатопланове поняття, яке відображає співвідношення різних елементів економічної системи. Тому спочатку необхідно з’ясувати основні види структур та структурних співвідношень: відтворювальні, соціальні, галузеві, регіональні, зовнішньоекономічні тощо.

Регулювання структурних змін в економіці є завданням структурної політики. В даному зв’язку необхідно розглянути два типи структурної політики: пасивна та активна. Розгляді особливостей активної структурної політики необхідно робити в світлі політики пріоритетів.

Найвагомішим фактором структурних змін в економіці є інвестиції. Треба пам’ятати, що розрізняють активну та пасивну інвестиційну політику. Розгляд активної інвестиційної політики потребує ознайомлення з її основними принципами та напрямками державного регулювання, які включають податкове, бюджетне та кредитне регулювання, проведення гнучкої амортизаційної політики, регулювання фондового ринку, експертизу інвестиційних проектів та інші напрямки. Слід приділити увагу також вивченню заходів для підвищення інвестиційної активності.

Вирішальний вплив науково-технічного прогресу на економічний і соціальний розвиток пояснюється тим, що: по-перше, використання у виробництві нової техніки, технології та інформаційних систем стає провідним фактором зростання продуктивності економічних ресурсів; по-друге, НТП позитивно впливає на вдосконалення структури економіки, зменшуючи у складі витрат на виробництво питому вагу живої праці з одночасним збільшенням питомої ваги засобів і предметів праці; по-третє, застосування новітньої техніки і технології виробництва забезпечує підвищення якості продукції (послуг).

В Україні існує розгалужена система державних органів, які здійснюють науково-технічну політику. Досягнення цілей і завдань науково-технічної політики здійснюється державою через застосування конкретних методів як слід розрізняти за формою впливу (методи прямого та методи непрямого регулювання).

Державне регулювання розвитку інноваційної сфери дуже різноманітне. Початковим етапом формування науково-технічної політики є визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки. Важливим моментом в державному регулюванні інноваційної сфери є також державне замовлeння в науково-технічній сфері. Невід’ємним елементом реалізації науково-технічної політики є державна науково-технічна експертиза.

При вивченні особливостей державного регулювання інноваційної сфери слід розглянути також бюджетне фінансування науково-технічної діяльності, податкову та фінансово-кредитну політику в науково-технічної сфері, формування та заохочення науково-технічних кадрів, державну політику у сфері патентів і ліцензій, захист прав інтелектуальної власності на науково-технічну продукцію, підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва.