Задачі для самостійного розвитку

Задача 9.1.

Визначити відсоток загальнозаводських витрат, якщо відомо, що сума їх складає 40 тис. грн., а величина основної заробітної плати основних робітників становить 50 тис. грн.

Задача 9.2.

Визначити виробничу собівартість виробу, якщо норма сталі на 1 виріб – 25 кг, ціна тонни сталі 700 грн. відходи становлять 2,5 кг, і реалізуються за ціною 120 грн. затонну. Основна заробітної плати виробничих робітників на одну деталь – 7,42 грн., додаткова з/п – 10 %. Відрахування на соціальне страхування та фонд зайнятості – 37,5 % , ВУЕО – 240 %, ЦВ – 160 %, ЗГ – 180 %.

Задача 9.3.

На виготовлення приладу витрачається матеріалів на суму 960 грн., покупних напівфабрикатів на 182 грн., вартість реалізованих відходів 205 грн. основна заробітної плати складає 280 грн., ЦВ – 180 %, ВУЕО – 210 %. Сума загальногосподарських витрат 180 тис. грн., а сума основної заробітної плати основних робітників цехів підприємства 120 тис. грн. позавиробничі витрати – 2 %, прибуток – 20 %. Визначити оптову ціну виробу.

Задача 9.4.

Визначити повну собівартість пристосування для зварювання, якщо затрати на матеріал – 82,6 грн., на покупні напівфабрикати – 105 грн. основна заробітна плата виробничих робітників однієї штуки за операціями розмітки 1,67 грн., різки – 1,45 грн., згинання – 0,62 грн., складання – 2,94 грн., зварювання – 1,32 грн. витрати на утримання та експлуатацію обладнання – 1,41 грн./шт. цехові витрати становлять 80 %, загальногосподарські – 60 %, позавиробничі витрати – 5 %.

Задача 9.5.

Витрати на виріб № 1 складають (грн.):

• Основні матеріали 46,6

• Звортні відходи 1,2

• Допоміжні матеріали 8,4

• Покупні напівфабрикати 12,0

• Паливо 7,0

• Енергія 6,0

• Основна заробітна плата виробничих робітників 20,0

• Додаткова заробітна плата виробничих робітників 6 %

• Відрахування на соціальне страхування 4 %

• Відрахування на пенсійний фонд, 32 %

• Відрахування на страхування на випадок безробіття, 1,5 %

• Витрати на утримання і експлуатацію устаткування 16,6

• Загальновиробничі витрати 80 %

• Загальногосподарські витрати 180 %

• Позавиробничі витрати 4 %

Визначити виробничу собівартість виробу № 1.

Задача 9.6.

Таблиця 9.3

Показники	Виріб № 1
	Звітний рік	Плановий рік
1	2	3
Витрати на один виріб:
Основні матеріали	3,40	5,80
Зворотні відходи	0,20	0,15
Допоміжні матеріали	0,36	0,42
Покупні напівфабрикати	0,84
паливо	1,20	2,20
енергія	0,75	1,04
Основна зарплата виробничих робітників	1,50	2,00
Додаткова зарплата виробничих робітників	0,26	7 %
Відрахування на соціальне страхування, %	37,5	37,5
Витрати на утримання і експлуатацію устаткування	2,6	2,8
Загальновиробничі витрати, %	210	180

Складіть калькуляцію виробу № 1 за звітний рік і на плановий. Зробіть висновки.

Задача 9.7.

Планова і фактична собівартість виробу характеризується наступними даними:

Таблиця 9.4

Стаття затрат	Собівартість виробу виробу тис. грн			Відхилення від планової собівартість виробу : економія (-), перевитрати (+)
	По плану	фактично	тис. грн		%до результату
1	2	3	4		5
1. Сировина і основні матеріали	210	200
2. Основна заробітна плата і відрахування на соц. Потреби	70	65
3. Паливо і енергія на технологічні потреби	12	15
4. Збитки від браку	5	3
5.Загальновиробничі витрати (180%)	126	117
Виробнича собівартість

Визначити:

1. Планову і фактичну виробничу і собівартість;

2. Відхилення від планових витрат по окремих статтям витрат і в цілому по собівартості.

Заповнити таблицю знайденими даними.

Практичне заняття №2: “Складання зведеного кошторису витрат на виробництво продкції (робіт, послуг) та розрахунок зниження собівартості продукції під впливом техніко-економічних факторів”.

Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:

До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві продукції.

Зведений кошторис витрат на виробництво (із розбивкою за кварталами) складається на основі таких даних:

• витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;

• основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи;

• кошторисів витрат (калькуляцій виробничої собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;

• кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування;

• кошторису загальновиробничих витрат;

• кошторису інших виробничих втрат.

Розрахунок витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основному виробництві здійснюється на підставі даних про обсяг виготовлення окремих виробів і технічно-обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт (норм виходу чи видобутку продукції з вихідної сировини), встановлених для планового року з урахуванням передбачених у плані змін у використанні техніки, технології та організації виробництва.

На основі натуральних норм витрат і цін на матеріальні ресурси, що споживаються, визначаються норми витрат у вартісному виразі ( з урахуванням вартості зворотних відходів).

Витрати електроенергії оцінюються виходячи із середньої вартості відповідних видів енергії, що складається на підприємстві, з діючих тарифів на енергію, придбану у сторонніх підприємств і організацій, та планової собівартості енергії, що виробляється енергоцехами.

Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), здійснюється окремо для робітників, заробітна плата яких оплачується за відрядною оплати праці і робітників, заробітна плата яких оплачується за погодинною формою оплати праці.

Сума основної заробітної плати робітників за відрядною формою оплати праці визначається виходячи з обсягу виробництва відповідних видів продукції, встановленої трудомісткості (норм виробітку), відрядних розцінок і середньоїгодинної (денної) тарифної ставки.

Додаткова заробітна плата планується у розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю, іншими законодавчими актами України, колективними договорами підприємств з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відрахування на соціальні заходи. Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування персоналу підприємства та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюються відповідно до законів України.

Кошториси витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва складаються на основі даних про планові обсяги їх продукції, норм матеріальних та трудових витрат, які знаходять відображення у кошторисах витрат. Для цього загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх продукції (робіт, послуг) за відповідними напрямами.

Кожна стаття кошторису обґрунтовується плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:

• планований склад устаткування і транспортних засобів, що визначаються виходячи з норм їх використання і планованого обсягу виробництва;

• нормативи витрат рухової енергії за окремими видами устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;

• норми витрат купівельних матеріалів для експлуатації устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та обтиральні матеріали;

• норми амортизаційних відрахувань;

• нормативи обслуговування устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;

• розрахунок розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;

• розрахунок потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах.

Для розрахунку кошторису загальновиробничих витрат вихідними даними є:

• структура організації управління цехами, їх штатні розклади;

• норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб;норми амортизаційних відрахувань;розрахунок витрат на охорону праці;

• розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;

• розрахунок витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;

• розрахунок витрат на професійну підготовку та перепідготовку, за профілем підприємства кадрів, що перебувають у трудових відносинах з підприємством;

• норми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Кошторис інших виробничих витрат складається на основі розрахунків витрат, пов'язаних з епізодичними та періодичними випробовуваннями якості виробів, деталей, вузлів за технічними умовами та стандартами.

Сума, одержана після внесення зазначених вище змін, і являє собою виробничу собівартість валової продукції.

Розрахунок зниження собівартість продукції виконують в такій послідовності:

1. Визначають затрати на 1-ну грн. ТП в базовому році;

д е В_{1грнТПб} – витрати на 1 грн. товарної продукції у базовому періоді, коп/1грн.;

С/в_ТПб – собівартість всієї товарної продукції в базовому періоді, грн.;

Q_ТПб – обсяг товарної продукції підприємства, грн.

2. Визначають вихідну собівартість ТП в планованому році

д е Q_{ТП пл} – плановий обсяг товарної продукції підприємства, грн.

Основним шляхом зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

1. Зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягу виробництва при незмінних постійних витратах( ) визначається за формулою:

д е І _ПВ – індекс постійних витрат;

І_ОВ – індекс збільшення обсягу виробництва;

Ч_ПВ – частка постійних витрат в структурі с/в;

2. Зниження собівартісті продукції за рахунок економії матеріалів і зниження цін на них( ) визначається за формулою:

= (1 – І_Н · І_Ц) · Ч_М ,%,

де І_Н – індекс норм розходу матеріалів;

І_Ц – індекс цін;

Ч_М – частка матеріальних витрат в структурі собівартості продукції, %.

3 . Зниження собівартісті за рахунок росту продуктивності праці, що перевищує ріст заробітної плати( ) визначається за формулою:

де І_З/П – індекс зміни заробітної плати;

І_ПП – індекс зміни продуктивності праці;

Ч_З/П – частка заробітної плати в структурі собівартості продукції, %.