Приклади розв’язку типових задач Задача 1

Визначити квартальну потребу в сталі, максимальний потокоовий, страховий запаси за умов, що програма випуску в квартал 10000 виробів, норма розходу сталі на один виріб – 15 кг. Поставки сталі здійснюються через кожних 10 днів. Середня тривалість затримки поставки сталі – 5 днів. В кварталі 90 днів.

Розв’язок:

1. Визначаємо квартальну потребу в сталі :

Q = N * q = 10000 * 15 = 150000 (кг)

2 . Визначаємо середньодобові витрати смалі:

3. Визначаємо максимальний потоковий запас:

Z пот = а * Т = 10 днів * 1666,7 кг = 16667 (кг)

4. Визначаємо максимальний страховий запас :

Z страх = а * Т ‘ = 5 днів * 1666,7 кг = 8333,5 (кг)

Відповідь: Q = 150тон; Z пот = 16667кг; Z страх = 8333,5 кг

Задачі для самостійногго розв’язку

Задача 8.8

В 1997 році на виготовлення комплексу хімічного устаткування було витрачено 32,6 т. металу. При цьому відходи склали 12 %

Визначити коефіцієнт використання металу.

Задача 8.9

Програма випуску виробів на рік – 24000 шт (рівномірно кожний місяць). Норма розходу чавунку 0,6 кг на один виріб. Із 1 серпня планового року норма розходу чавуну зменшиться на 5 %. Визначити розходи чавуну на весь випуск. .

Задача 8.10

Річна програма випуску деталей 6 тис. шт. Норма витрат чавуну на одну деталь 0,35 кг., сталі 0,6 кг. З 1 липня плануємого року внаслідок удосконалення заготівельних операцій, норми витрат чавуну і сталі зменшаться на 10 %. Програма випуску деталей на кожен місяць однакова. Визначити витрати чавуну і сталі для виконання річної програми.

Задача 8.11

Визначити загальну квартальну потребу в матеріалах, загальний максимальний потоковий та гарантований запас, максимальний загальний складський запас, якщо: програма випуску деталей за квартал 100 шт, норма витрат матеріалів на одну деталь в кг: сталі 70; міді – 6; бронзи – 10. Сталь поставляють через кожних 20 днів, мідь та бронзу один раз в місяць. Середній час затримання поставки: сталі – 5 днів, міді і бронзи 10 днів. Кількість днів в місяці 30, в кварталі – 90.

Практична робота №9 з теми 14. „Витрати і ціни на продукцію” Практичне заняття 1: “Обчислення собівартості окремих видів продукції” Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:

Витрати на виробництво продукції у вартісному виразі формують її виробничу собівартість. Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, у якому дістають відображення зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний прогрес.

Собівартість продукції – це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість одиниці продукції визначається шляхом складання калькуляції.Типова калькуляція одиниці продукції.

Таблиця 9.1

Шифр ряд-ка	Найменування статей калькуляції	Методика розрахунку	Сума
1	2	3	4
01	Сировина та матеріали
02	Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій
03	Паливо та енергія на технологічні цілі
04	Зворотні відходи (вираховуються)
05	Основна заробітна плата робітників
06	Додаткова заробітна плата	%× рядок 05
07	Відрахування на соціальне страхування	%× рядок 05+06
08	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	%× рядок 05
09	Загальновиробничі витрати	%× рядок 05
10	Втрати від браку
11	Інші виробничі витрати
12	Попутна продукція (вираховується)
13	Виробнича собівартість	Сума рядків [((01 + 02 + 03) - 04) + (05 + +11)] - 12