Практичне заняття 2: “Матеріально-технічне забезпечення підприємства” Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:
Загальна матеріаломісткість (Мм), тобто вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або 1 грн виготовленої продукції:
, грн/1грн випуску продукції,
або
,
грн/одиницю
виробу,
де Мз – загальна сума матеріальних затрат, грн
ВП, N – відповідно обсяг виготовленої продукції в вартісному і натуральному виразі.
Оберненим показником матеріаломісткості є показник матеріаловіддачі (Мв) який визначається :
В практичній роботі підприємства важливе значення мають показники:
1.Коефіцієнт використання матеріалів він може бути:
плановим (
)
– відношення чистої ваги виробу до
норми витрат сировини або матеріалів;
,
де
-
чиста вага (площа) виробу, нат. одиниць;
-
норма витрат сировини або матеріалів
на один виріб, нат. одиниць;
фактичний (
) – відношення чистої ваги виробу до
фактичних витрат матеріалів
,
де
-
фактичні витрати сировини або матеріалів
на один виріб, нат. одиниць.
К
оефіцієнт
використання окремих видів матеріалів(
)може
визначатися не лише щодо певних видів
продукції, а й по підприємству в цілому
де т – кількість видів продукції;
Ni – обсяг випуску і-го виду продукції в натуральних одиницях;
– чиста
вага (площа) одиниці і-го виду готової
продукції, нат. одиниць;
– загальні
витрати матеріалу, нат. одиниць.
Потреба підприємства в матеріалах (Q) для виконання плану випуску продукції визначається за формулою:
Q осн = × N , нат. одиниць,
де N – програма випуску продукції в натуральних одиниць шт;
– норма витрат основного матеріалу на 1 виріб, нат. одиниць:
= + qвід ,нат.одиниць
де - чиста вага (площа) виробу, натуральних одиниць
qвід -- вага відходів(площа) виробу, нат. одиниць.
2. Розмір відходів характеризується коєфіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу:
,
де
-
вага (площа) відходів, нат. одиниць;
- норма витрат матеріалу на один виріб, нат. одиниць.
3. Коєфіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини. Цей коєфіцієнт має певну межу – вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.
Відносна економія матеріальних затрат (Ематер.) обчислюється:
,грн.,
де
,
-
відповідно
сума матеріальних затрат в базовому і
плановому періодах, грн.
Норму запасу матеріальних ресурсів в днях включає транспортний, підготовчий, технологічний, поточний і страховий запаси, що вимірюються в днях.
Максимальний потоковий запас основних матеріалів на складі (Z max.пот.) визначається:
Z max.пот. = а × Т, нат. одиниць,
де а – середньодобові витрати основних матеріалів, нат. одиниць;
Т – період часу між двома черговими поставками матеріалів в днях.
Страховий (гарантований) запас основних матеріалів на складі (Z стр.) визначаються за формулою:
Z стр. = а × Т , нат. одиниць,
де Т – середній час затримання чергових поставок матеріалів в днях
Максимальний складський запас основних матеріалів (Z max.скл.) визначається:
Z max.скл. = Z max пот + Z стр