Задчі для самостійного розв’язку

Задача 4.24

Бригада складальників із 3-х чоловік за місяць відрядно заробила 1300 гр.од. Визначити місячний заробіток кожного члена бригади, якщо складальник 4-го розряду відпрацював 170 годин, 3-го – 175 годин, 2-го – 165 годин. Годинні тарифні ставки: С₂ = 1,0 гр.од, С₃ = 1,5 гр.од, С₄ = 2,0 гр.од.

Задача 4.25

Визначити заробітну плату кожного члена бригади, яка за місяць заробила 860 грн. Робітник IV розряду відпрацював 150 год; решта V i III по 170 і 168 год відповідно

Коефіцієнт трудової участі робітника IV розряду – 1,2; V розряду – 0,7; ІІІ розряду – 1,1.

Задача 4.26

Визначити заробітну плату кожного члена бригади, яка за місяць заробила 986 грн. Всі члени бригади працюють у нормальних умовах праці. Тарифна ставка І розряду - 1,2 грн. Робітник V розряду відпрацював 170 год., IV розряду - 150 год , III розряду- 170 год.

Задача 4.27

Бригада робітників виконала акордне завдання за 21 день замість 24 днів за завданням. Відрядний заробіток бригади склав 1135 грн При цьому було зекономлено матеріалів на суму 120 грн. Розрахувати загальний заробіток бригади, якщо за умовами преміювання за 100% виконання завдання передбачалась премія в розмірі 10%, а за кожен процент перевиконання - по 0,5% відрядного заробітку. За економію матеріалів виплачується 30% фактичної економії.

Задача 4.28

До проведення заходу по суміщенню функцій бригада електрослюсарів складалась із 5 чоловік: V розряду - 2; IV розряду - 2; III розряду - 1. Вирішено вивільнити робітника III розряду і розподілити його обов'язки між членами бригади. Розрахувати заробіток кожного із електрослюсарів (в розрахунку на 173,1 год. за місяць) із врахуванням того, що за дотримання графіка профілактичних робіт їм виплачується премія в розмірі 25% погодинної заробітної плати, а доплата за суміщення функцій п'ятого робітника розподіляється пропорційно до тарифних ставок між робітниками, що залишились. Умови праці - нормальні, оплата праці - погодинна.

Задача 4.29

За діючими нормами і розцінками оплата за акордне завдання становить 280 грн , термін виконання - 15 днів. Згідно з положенням за кожен процент скорочення терміну виконання акордного завдання виплачується премія в розмірі 1,5% заробітку за акордним нарядом. Визначити загальну суму заробітку при акордно-преміальній системі оплати праці.

Практична робота № 5 з теми 8. „ Виробничий процес і його організація”

Практичне заняття 1: “Визначення тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій деталей”

Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:

Такт потокової лінії (r) – це інтервал часу на протязі якого сходять з лінії вироби , що пересуваються один за одним

де r – такт потокової лінії,хв.;

Фд – дійсний фонд часу роботи потокової лінії за розрахунковий період хв.

Фд =(Дк – Дсв) ×Тзм × nзм × R, год

де Дк – дні календарні, днів;

Дсв – святкові і вихідні дні, днів;

Тзм – тривалівалість зміни , год.;

nзм – кількість змін роботи лінії;

R – коефіцієнт втрат часу;

N – обсяг виробництва продукції за той самий період у натуральному вимірі.

Темп потокової лінії (Т): показує скільки за одну годину виробляється виробів на потоковій лінії.

Оскільки предмети праці передаються на обробку не поштучно, а транспортними партіями, то вони сходять з лінії через певний інтервал часу, що називається ритмом лінії (R).

R = r × n , хв.,

де n – кількість виробів в транспортній партії, шт.

Кількість робочих місць (Ср) розраховується за формулою:

.,

де Тшт – трудомісткість виробництва одного виробу, (год., н-год., хв)

Кількість робочих місць округлюється до більшого числа після чого визначається коефіцієнт завантаження робочих місць для кожної операції.

Коефіцієнт завантаження (використання) обладнання (Кз) розраховується за формулою:

Швидкість руху конвеєрної стрічки (V) залежить від її такту та відстані між виробами:

м/хв.,

де – крок конвеєра, тобто відстань між центрами двох суміжних виробів на на конвеєрі , м.

Наприклад:

50 cм 50 см

150 см

200 см

= 150 + (25 + 25) = 200 см

На робочому конвеєрі з безперервним рухом для виконання операції робітник пересувається за ходом конвеєра в межах відведеної йому робочої зони. Після закінчення операції робітник повертається до початку зони і виконує операцію над наступним виробом , який на цей момент має підійти на обробку.

Довжина робочої зони (α) обчислюється за формулою:

Довжина конвеєра (L) розраховується за формулою:

L = × Спр, м