Практичне заняття 2: “Розподіл колективного заробітку в бригаді” Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:
Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні найкращих кінцевих результатів праці зацікавлена як бригада в цілому, так і кожен її член зокрема. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і почасової форм заробітної плати.
Розраховуючи загальний заробіток за відрядної форми оплати, важливо визначити бригадні розцінки.
Колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
де
- сума тарифних ставок членів бригади,
грн.;
Нбр - бригадна норма виробітку, грн.
Другий варіант розрахунку колективної відрядної розцінки заснований на калькуляції трудомісткості виконуваної роботи. У даному разі колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
де
— сума тарифних ставок, які відповідають
розряду робіт, грн.;
— сума
трудових затрат за нормами по кожному
розряду, грн.
Колективна система оплати праці (бригадна). Використовується в тому випадку, коли характер обладнання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної кваліфікації.
При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:
1) Метод коефіцієнта виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах. Послідовність розподілу бригадного заробітку така:
• визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (Збр 100 %) за формулою:
грн.
де Сгі- годинна тарифна ставка і-го робітника, грн./год.;
знаходять коефіцієнт виконання норм (Квн):
заробітну плату і-го робітника обчислюють:
,
2) Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.
Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:
визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-К6р), відпрацьованих бригадою, за формулою:
де Тф, - фактична кількість годин, відпрацьована і-тим робітником, год./міс.;
Кі - тарифний коефіцієнт за розрядом і-го робітника;
m - кількість членів бригади, чол.;
знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (З1г-к):
грн.;
заробіток і-го робітника (члена бригади) (Зі) обчислюють:
Зі=Тфі×Сгі×З1г-к, грн.
Акордна система. Передбачає встановлення розцінку працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується при ремонтних роботах, ліквідації наслідків аварій тощо.
Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).
Під час розподілу заробітку бригади між її членами необхідно забезпечити безпосередню залежність заробітку кожного робітника від його індивідуального внеску в загальні результати роботи. У зв'язку з цим прийнятнішим і досконалішим є метод розподілу колективного заробітку між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами і відпрацьованим часом з коригуванням на коефіцієнт трудової участі (КТУ).
Сутність цього коефіцієнта полягає в тому, що кожному робітникові бригади установлюється коефіцієнт, який характеризує ступінь його участі у виконанні загального завдання. Присвоєний кожному члену бригади КТУ чинний тільки на той період часу, за результатами роботи якого він був установлений.
На підприємствах КТУ застосовується для розподілу відрядного приробітку, всіх видів премій, доплат та інших видів колективної оплати.
Під час розподілу із застосуванням КТУ колективної премії та відрядного приробітку КТУ може коливатися від 0 до 2.
Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації. КТУ також виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.
Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:
1. Визначається кількість балів (Б,), зароблена кожним і-тим працівником (або групою працівників одного рівня):
Б, = К × Тф × КТУ,
де Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.
2. Визначається загальна сума балів (Бсум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:
де т - кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.
3. Визначається частка (доля) d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:
Обчислюється заробітна плата і-го працівника (Зі):
Для управлінського персоналу безтарифна система оплати праці передбачає коригування їхнього заробітку залежно від обсягу реалізації продукції.
Контрактна система оплати праці ґрунтується на укладанні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).
Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових ви плат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства.
Фактичний заробіток члена бригади розраховується множенням його тарифного заробітку за фактично відпрацьований час на коефіцієнт заробітку.
За методом з урахуванням коефіцієнто-годин розподіл бригадного заробітку між членами бригади здійснюється множенням тарифного коефіцієнта на кількість відпрацьованих годин. Вартість 1 коефіцієнто-години визначається діленням загальної суми бригадного заробітку на загальну кількість коефіцієнто-годин. Сума заробітку кожного члена бригади розраховується множенням кількості його коефіцієнто-годин на вартість 1 коефіцієнто-години.