
- •Загальні положення
- •Завдання курсового проекту
- •Зміст завдання
- •Зміст й обсяг курсового проекту
- •Зміст пояснювальної записки
- •Зміст й обсяг графічної документації
- •ОфоРформлення курсового проекту
- •Оформлення графічної документації і основних написів
- •Оформлення пояснювальної записки
- •Основні вимоги до конструкції науково-дослідної установки
- •Опис конструкції й методика розрахунку установки
- •Принципова схема установки
- •Методика розрахунку теплового балансу установки
- •Розрахунок температур теплоносія в циркуляційному контурі експериментальної установки
- •Розрахунок теплообмінника
- •Розрахунок електронагрівача
- •Вибір джерела живлення електронагрівача
- •Розрахунок на міцність і визначення конструктивних розмірів елементів циркуляційного контуру
- •6.7.3. Розрахунок демпферної ємності
- •Розрахунок роз’ємних з'єднань
- •6.8.2. Розрахунок фланцевого з'єднання.
- •Розрахунок гідравлічного опору циркуляційного контуру. Вибір насоса
- •Розрахунок гідравлічного опору
- •Опис конструкції й методика розрахунку рд
- •Опис рд та де. Вимоги, які висувають до них
- •Розрахунок де
- •Визначення товщини стінки де c нерівномірним теплопідводом
- •Вибір джерела живлення рд
- •Розрахунок електричних шин
- •Визначення розмірів вхідної й вихідної камер рд
- •Методика дослідження
- •Обробка даних експерименту
- •Розрахунок похибки непрямих вимірів
6.7.3. Розрахунок демпферної ємності
Рисунок 6.10 – Демпферна ємність
Як
корпус ДЄ можна використати товстостінну
трубу із хромонікелевої сталі із
внутрішнім діаметром d=100…200 мм. Практичним
досвідом установлено, що об’єм
ДЄ
повинен бути в 100…200 разів більше об’єму
теплоносія, що заповнює ДЕ. Висота
робочого об’єму
ДЄ, м:
(6.46)
Розміри a = 20...60 мм, b = (2...3)a
Товщину стінки ДЄ та привареного днища визначають із розрахунку на міцність.
Розрахунок роз’ємних з'єднань
Теплообмінники, ЕН і РУ приєднують до циркуляційного контуру за допомогою фланцевих або ніпельних роз’ємів. Ці роз’єми герметизуються точно стичними поверхнями. Призначення ущільнення - виключити виток теплоносія через з'єднання при збереженні можливості його швидкого розбирання.
6.8.2. Розрахунок фланцевого з'єднання.
Серед роз’ємних нерухомих з'єднань в установках, подібних проектованій, велике поширення одержали фланцеві з'єднання. Всі фланцеві з'єднання по конструкції, матеріалам і способу закріплення стандартизовані (ГОСТ 12815-80, ОСТ 242426-79). Тип і конструктивні параметри фланцевого з'єднання можна вибрати відповідно до рекомендацій ОСТ 26373-78 залежно від тиску й робочої температури.
Індивідуальне виконання кожної НДУ не завжди дозволяє застосувати стандартні фланці. Тому потрібно виконати розрахунок фланцевого з'єднання (рис. 6.12), мета якого - визначити розміри прокладки й елементів фланця, кількості й діаметр болтів. Основна вихідна величина при розрахунку болтів, що скріплюють фланець, це діюче на них розтяжне зусилля
, (6.55)
Рисунок 6.12 – Схема фланця
де:
,
- діаметри, що визначають розмір прокладки,
м;
- надлишковий тиск у контурі, МПа;
-
розрахункова сила осьового стиску
поверхонь, що ущільнюють, необхідна для
забезпечення герметичності, МН.
Сила стискання прокладки прямокутного перетину
, (6.56)
де
- питомий тиск ущільнення, необхідне
для деформування прокладки, МПа; для
пароніта та армованого азбесту
= 10 МПа, для міді
=
70 МПа, для м'якої сталі
=80
МПа;
-
площа поверхні прокладки, м2;
. (6.57)
Внутрішня
циліндрична поверхня прокладки
знаходиться під впливом надлишкового
тиску середовища
усередині контуру НДУ. Повна сила, що
видавлює прокладку із фланця, МН:
, (6.58)
,
показані на рис. 6.11.
Орієнтовні розміри прокладок у міліметрах наведені в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3 - Орієнтовні розміри прокладок
Внутрішній діаметр посудини або труби, мм |
Неметалеві |
Металеві |
|||
Товщина, мм |
Ширина, мм |
Товщина, мм |
Ширина, мм |
||
До 100 100...200 200..400 |
1...1,5 1...1,5 1,5...2,0 |
5...15 12...20 25...30 |
1...3 2...3 3...4 |
5...12 10...13 13...14 |
Видавлюванню прокладки перешкоджає сила тертя, що виникає на поверхні фланця під впливом нормального питомого тиску , створеного в результаті затягування болтів, МН:
, (6.59)
де
- коефіцієнт тертя прокладки про поверхні
фланця, при грубій обробці фланців
= 0,10...0,15, при чистовій обробці
= 0,05. ,..0,08.
Прокладка
не видавлюється із з'єднання, якщо сила
тертя T буде більше сили, що видавлює
прокладку
,
або
, (6.60)
Для
забезпечення питомого тиску, необхідного
для деформування прокладки й подолання
внутрішнього тиску, що прагне розірвати
обидві половини з'єднання, кожен болт
повинен витримувати зусилля
,
МН:
, (6.61)
де
- число болтів на фланці;
- визначається по залежності (6.55).
Внутрішній діаметр різьби болта, м:
, (6.62)
де
- допустиме напруження на розтягування
матеріалу болта, МПа.
Товщину
круглого приварного фланця
,
м (рис.6.11), можна розрахувати по емпіричній
формулі [11]:
, (6.63)
де
= 0,6 - коефіцієнт для фланців, у яких
прокладка займає частину торцевої
поверхні, що мають напруження на вигин
від попереднього затягування болтів;
S - відстань по дузі між болтами, м:
; (6.64)
"Z,
- кількість болтів, приймається кратним
4;
- діаметр отвору для болта, м:
; (6.65)
де:
- діаметр окружності, на якій розташовані
болти, м;
,
- відповідно товщина стінки й внутрішній
діаметр труби, м. Якщо фланець встановлений
на циркуляційному контурі, то
,
відповідно
товщина стінки й внутрішній діаметр
труби циркуляційного контуру, розміри
якої вибирають самостійно. Якщо фланець
з'єднує частини РД, то
,
варто брати з розрахунку РД або,
орієнтуючись на прототип РД;
- зазор між гайкою й трубою
м
Зовнішній діаметр фланця, м:
, (6.66)
де
m = 2...2,5 - емпіричний коефіцієнт; (d - діаметр
болта, м.) Допустиме напруження на вигин,
МПа:
. Значення
можна знайти в [19, табл. 9.47].
Властивості матеріалів для прокладок представлені в [7;18].