
- •1. Визначення розрахункових добових об’єм1в водоспоживання
- •1.1. Господарсько-питні потреби населення
- •1.2. Витрати води на полив вулиць, площ, зелених насаджень
- •1.3. Витрати на технологічні потреби промислового підприємства
- •1.4. Витрати води на господарсько–питні потреби працівників промислових під-приємств та на приймання працівниками душу
- •2. Режим водоспоживання. Погодинний розподіл добових витрат
- •2.1. Режим витрат на госдодароько-питні потреби населення
- •2.2. Режим витрачання води на полив вулиць, тротуарів, зелених насаджень
- •2.3. Режим витрат на виробничі потреби промислових підприємств
- •2.4. Режим витрачання води на господарсько–питні потреби працівників промислових підприємств
- •3. ПоЖежні витрати
- •4. Режим роботи насосних станцій другого та першого підйомів. Регулювальні місткості. Об’єм бака напірної башти та резервуарів чистої води
- •5. СХемА водопостачання. Трасування водопровідної мерЕжі
- •6. Підготовка мережі до гідравлічного розрахунку. Питомі шляхові та вузлові витрати для розрахункових режимів роботи мережі
- •7. Попередній розподіл витрат за лініями водопровідної мережі. Визначення діаметрів ділянок
- •8. Гідравлічний розрахунок магістральної водопровідної мережі. Ув’язка кілець
- •9. Гідравлічний розрахунок водоводів
- •10. Вільні напори. П’єзометричні лінії. Висота напірної башти. Напір насосів насосної станції другого підйому
- •Використана література
10. Вільні напори. П’єзометричні лінії. Висота напірної башти. Напір насосів насосної станції другого підйому
Спершу на основі аналізу схеми мережі, топографічних умов і висоти забудови кварталів знаходимо критичну точку. У нашому випадку (схема з контррезервуаром) критичною точкою є вузлова точка з найвищою відміткою на лі-нії зустрічі потоків від насосної станції другого підйому і від напірної башти при режимі максимального водорозбору. Мінімально необхідний вільний напір в цій точці визначається поверховістю забудови. П’єзометрична відмітка в кри-тичній точці дорівнює сумі геодезичної відмітки та необхідного вільного напору. Її визначаємо на початку розрахун-ків. П’єзометричні відмітки в інших вузлах визначаємо послідовним додаванням до п’єзометричної відмітки в критич-ній точці втрат напору на відповідних ділянках.
Підрахунки п’єзометричних відміток та вільних напорів зводимо в таблицю 20.
Фактичний вільний напір у точці розташування напірної башти визначає її висоту:
HБ = HВ.К. +hК–Б +ZК – ZБ,
де HВ.К. – необхідний вільний напір у критичній точці; hК–Б – втрати на ділянках від критичної точки до башти; ZК – відмітка поверхні землі в критичній точці; ZБ – відмітка поверхні землі в точці розташування напірної башти.
HБ =
Для режиму максимального транзиту визначення п’єзометричних відміток у вузлах починаємо з напірної башти, для якої п’єзометрична відмітка буде дорівнювати:
ZБ + HБ + h0 = _________________________________,
де h0 – розрахункова висота бака башти.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 21.
Таблиця 20.
Визначення пєзометричних відміток і фактичних вільних напорів для режиму максимального водорозбору
Вузли |
Розра-хункові ділянки |
Втрати напору на ділянках h, м |
Мінімально необхідний вільний напір HВ, м |
Відмітки, м |
Фактичний вільний напір НВ, м |
|
|
|
|
|
пєзометричні |
поверхні землі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 21.
Визначення пєзометричних відміток і фактичних вільних напорів для режиму максимального транзиту
Вузли |
Розра-хункові ділянки |
Втрати напору на ділянках h, м |
Мінімально необхідний вільний напір HВ, м |
Відмітки, м |
Фактичний вільний напір НВ, м |
|
|
|
|
|
пєзометричні |
поверхні землі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для режиму гасіння пожеж при максимальному водорозборі критичною буде вузлова точка біля напірної баш-ти з найвищою геодезичною відміткою, де сходяться потоки від насосної станції та башти. Вільний напір у цій точці рівний 10 м, отже п’єзометрична відмітка в критичній точці буде рівна ZК + 10 м.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 22.
Визначаємо напір насосів насосної станції другого підйому за формулами:
– режим максимального водорозбору:
HН = HВ.К. + hК–Н + ZК – ZН = ____________________________________________
– режим максимального транзиту:
HН = HБ. + h0 + hБ–Н + ZБ – ZН = –––––––––––––––––––––––––––––-––––––––––––
– режим гасіння пожеж при максимальному водорозборі:
HН = 10 м + hК–Н + ZК – ZН = __________________________________________ м,
де hБ–Н – втрати на ділянках від башти до насосної станції; hК–Н – втрати на ділянках від критичної точки до на-сосної станції; ZН – мінімальна відмітка рівня води в резервуарах чистої води.
Таблиця 22.
Визначення пєзометричних відміток і фактичних вільних напорів для режиму гасіння пожеж при максимальному водорозборі
Вузли |
Розра-хункові ділянки |
Втрати напору на ділянках h, м |
Мінімально необхідний вільний напір HВ, м |
Відмітки, м |
Фактичний вільний напір НВ, м |
|
|
|
|
|
пєзометричні |
поверхні землі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|