
- •1. Визначення розрахункових добових об’єм1в водоспоживання
- •1.1. Господарсько-питні потреби населення
- •1.2. Витрати води на полив вулиць, площ, зелених насаджень
- •1.3. Витрати на технологічні потреби промислового підприємства
- •1.4. Витрати води на господарсько–питні потреби працівників промислових під-приємств та на приймання працівниками душу
- •2. Режим водоспоживання. Погодинний розподіл добових витрат
- •2.1. Режим витрат на госдодароько-питні потреби населення
- •2.2. Режим витрачання води на полив вулиць, тротуарів, зелених насаджень
- •2.3. Режим витрат на виробничі потреби промислових підприємств
- •2.4. Режим витрачання води на господарсько–питні потреби працівників промислових підприємств
- •3. ПоЖежні витрати
- •4. Режим роботи насосних станцій другого та першого підйомів. Регулювальні місткості. Об’єм бака напірної башти та резервуарів чистої води
- •5. СХемА водопостачання. Трасування водопровідної мерЕжі
- •6. Підготовка мережі до гідравлічного розрахунку. Питомі шляхові та вузлові витрати для розрахункових режимів роботи мережі
- •7. Попередній розподіл витрат за лініями водопровідної мережі. Визначення діаметрів ділянок
- •8. Гідравлічний розрахунок магістральної водопровідної мережі. Ув’язка кілець
- •9. Гідравлічний розрахунок водоводів
- •10. Вільні напори. П’єзометричні лінії. Висота напірної башти. Напір насосів насосної станції другого підйому
- •Використана література
7. Попередній розподіл витрат за лініями водопровідної мережі. Визначення діаметрів ділянок
Для кожного розрахункового режиму складаємо окрему схему мережі (рис. 2, 3, 4), на яку наносимо вузлові і зосереджені витрати. На схемі, складеній для режиму гасіння пожеж, позначаємо в окремих вузлах пожежні витрати. Місцеположення пожеж приймаємо в найбільш віддалених та високо розміщених вузлах так, щоб завантажити по-жежними витратами основні транзитні магістралі.
Подача води в мережу від насосної станції другого підйому здійснюється по двох водоводах, підключених до різних вузлів. По кожному водоводу подаємо половину витрати насосів.
На схемах стрілками вказуємо напрямок руху води по кожній лінії так, щоб до крупних споживачів вода пода-валася з двох сторін і по найкоротиому шляху не було її зворотних напрямків; щоб кількість ділянок в кільці, де рух відбувається за годинниковою стрілкою, наближено дорівнювала кількості ділянок з протилежним напрямком руху.
Початковий розподіл витрат проводимо з додержанням умови, що для кожного вузла кількість води, яка при-тікає до нього, дорівнює кількості, що з нього витікає, включаючи й витрату у вузлі.
Щоб прийняти економічно вигідні діаметри труб, визначаємо значення економічного фактора Е.
Економічний фактор
знаходимо за спрощеною формулою:
,
де b – вартість 1 кВт·год електроенергії, коп.; b – коефіцієнт, що визначає будівельну вартість водопровідної мережі та водоводів.
Е =
Матеріали трубопроводів магістральної і розподільчої мереж приймаємо залежно від внутрішнього робочого тиску, грунтів, в яких прокладається трубопровід, і вимог надійності роботи. Приймаємо для міської мережі чавунні труби, стальні – для водоводів. Діаметри труб приймаємо за таблицею крайніх економічних витрат (додаток 4 [2]), залежно від значення попередньо намічених витрат і економічного фактора.
Попередньо намічені витрати ділянок при всіх розрахункових режимах роботи зводимо в таблицю 15. При під-борі діаметрів за наміченими витратами вирішальними є витрати при максимальному водорозборі та максимальному транзиті. Діаметр визначаємо за більшою витратою, але при цьому враховуємо можливість пропуску витрат на гасіння пожеж.
Таблиця 15.
Визначення діаметрів ділянок магістральної мережі
Ділянки |
Намічені витрати води при режимі, л/с |
Прийнятий |
||
мережі |
максимального водоспоживання |
максимального транзиту |
гасіння пожеж |
діаметр, мм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|