5. СХемА водопостачання. Трасування водопровідної мерЕжі

Міська водопровідна мережа поділяється на магістральну, голов­ним призначенням якої є подача води в окремі райони та до крупних споживачів, і розподільчу для безпосередньої роздачі води решті споживачів. Гідравлічному роз­рахункові підлягає тільки магістральна мережа. Діаметри розподіль­чої мережі приймаємо, виходячи з умови про-пуску пожежних витрат, але не меншими 100 мм.

На вибір схеми магістральної мережі вирішальний вплив мають місцеві умови – розташування джерела водо-постачання, рельєф місце­вості та конфігурація міста.

Місцеположення насосної станції другого підйому дається в завданні. Точку розташування напірної бащти приймаємо на най­вищих відмітках.

Приймаємо схему магістральної мережі з контррезервуаром (з баштою в кінці мережі).

Після вибору місцеположення напірної башти приступаємо до трасування магістральної мережі. Спершу намі-чаємо основний напря­мок руху води і по ньому прокладаємо основні транзитні магістралі так, щоб відстані між ними дорівнювали 400...600 м. Транзитні магі­стралі з’єднуємо через 600...800 м перемичками; їх прокладаємо перпендику-лярно до транзитних магістралей.

При трасуванні дотримуємось таких вимог: магістраль, що з’єднує насосну станцію другого підйому з напір-ною баштою, повинна бути якомога коротшою; основні транзитні магістралі повинні прокладатися по мож­ливості по-близу крупних споживачів, біля них треба назначати вузлові точки; магістральну мережу доцільно прокладати в ос-новному масиві міста, оскільки периферійні лінії мають більш розподільче значення; магістральна мережа повинна рівномірно охоплювати терито­рію міста; по можливості транзитні магістралі слід прокладати по най­більш високих відмітках місцевості з метою забезпечення достатніх вільних напорів у розподільчій мережі; при довжині магіс-тральної лінії більше 1600 м назначають додатковий вузол, до поділяє її на дві приблизно однакові по дов­жині ділянки.

Водоводи від насосної станції другого підйому до магістраль­ної водопровідної мережі проектуємо в дві нитки та підключаємо їх до різних точок магістральної мережі.

Наводимо схему магістральної ме­режі з позначенням границі районів, суцільних зелених насаджень, напірної башти, точок підключення водоводів, довжин окремих діля­нок, усіх вузлових точок (рис. 3).

6. Підготовка мережі до гідравлічного розрахунку. Питомі шляхові та вузлові витрати для розрахункових режимів роботи мережі

Ми прийняли схему магістральної мережі з контррезервуаром (з баштою в кінці мережі) тому магістральну водопровідну мережу та водоводи розраховуємо на характерні режими їх роботи: на максимальний водорозбір; на максимальний транзит до контррезервуару; на випадок пожежі при максимальному водорозборі.

Рахунки на випадок пожеж – перевірні. Для виконання гідравліч­ного розрахунку годинні витрати переводимо в секундні.

Прийнявши схему мережі, виділяємо витрати, що скла­дають основу дальших розрахунків: Q_М – витрата містом; Q_Н – вит­рата насосами; Q_Б – витрата з башти; Q_ТР – транзитна витрата в башту. При їх визначенні користуємось даними таблиць 8 і 9.

Добова подача Q_ДОБ. = ______________ м³.

а) Режим максимального водорозбору (година _____________ ):

витрата містом за годину максимального водорозбору

Q_М.Г.В. = _______________ м³;

секундна витрата містом

подача насосів у процентах від добової

р = ______ %;:

секундна подача насосами в годину максимального водорозбору

секундна витрата з башти в місто

Q_Б.В. = Q_М.В. – Q_Н.В. = ___________________________

б) Режим максимального транзиту (година _______________ ):

витрата містом за годину максимального транзиту

Q_М.Г.ТР. = _______________ м³;

секундна витрата містом

подача насосів у процентах від добової

р = ______ %;:

секундна подача насосами в годину максимального транзиту

секундна подача води в башту

Q_Б.ТР. = Q_Н.ТР. – Q_М.ТР. = ___________________________

в) Режим пожежі при максимальному водорозборі (година ____________ ):

секундна пожежна витрата (сумарна)

Q_ПОЖ. = ________ л;

секундна подача насосами у випадку пожежі

Q_Н.ПОЖ. = Q_М.В. + Q_ПОЖ..= ___________________________

Витрати, що їх віддає водопровідна мережа, поділяємо на рів­номірно розподілені та зосереджені.

Рівномірно розподіленими вважаємо витрати на господароько-питні потреби населення та на полив.

Зосереджені – це витрати промислових підприємств. Відповідно до прийнятої розрахункової схеми віддача води відбувається тільки у вузлових точках, отже, рівномірно розподілені витрати приводимо до вузлових.

Розрахунки виконуємо для кожного району окремо у такому порядку:

1. Визначену секундну витрату містом Q_М., для розрахункових режимів розподіляємо по районах, виділивши в кожному з них рівно­мірно розподілені Q₀ і зосереджені Q_і витрати (відповідні дані беремо з таблиці 8). Отже, у випадку двох районів:

,

Q_ОА, Q_ОБ – рівномірно розподілені витрати відповідно районів А та Б; , – сумарні зосереджені витрати відпо­відно районів А та Б.

Режим максимального водорозбору:

Режим мксимального транзиту:

2. За планом міста з протрасованою магістральною мережею роз­раховуємо сумарну довжину ліній магістральної мережі окремо для кожного району ( , ). Визначення про­водимо з додержанням таких ви-мог: якщо границя районів проходить вздовж магістральної лінії, то половину її відносимо до одного, половину – до другого ра­йону; в суму довжин не включаємо ділянки водоводів і ліній, що проходять через незабудовані території і суцільні зелені насад­ження; довжини ліній, що проходять по границі незабудованої тери­торії чи по границі суцільних зелених насаджень, ділимо навпіл.

= _____________ м; = _____________ м..

3. Для кожного району визначаємо питомі витрати, л/с∙м за формулою: .

4. Множенням питомої витрати району на довжину відповідних ліній знаходимо їх шляхові витрати Q_Ш..

Сума всіх шляхових витрат даного району має дорівнювати рівно­мірно розподіленій витраті районом. Підрахунки зводимо в таблиці 11 та 12.

Таблиця 11

Визначення питомих і шляхових витрат районів А і Б для режиму максимального водорозбору

Ділянка	Довжина, м	Шляхова витрата, л/с	Визначення питомої витрати

Таблиця 12

Визначення питомих і шляхових витрат районів А і Б

для режиму максимального транзиту

Ділянка	Довжина, м	Шляхова витрата, л/с	Визначення питомої витрати

5. Шляхові витрати приводимо до вузлових, приймаючи, що вони відбираються у вузлах, які обмежують ділян-ку: половина в одному вузлі, половина – в другому. Оскільки у вузлах сходиться кілька ділянок, повна вузлова витра-та в кожному вузлі: , де – сума шляхових витрат ділянок, що сходяться в даному вузлі.

Розрахунки проводимо у табличній формі для всіх вузлів мережі (табл. 13 та 14).

Таблиця 13

Визначення вузлових витрат для режиму максимального водорозбору

Вузол	Лінії, що сходяться у вузлі	Шляхові витрати ліній, що сходяться у вузлі, л/с	Вузлова витрата , л/с

Таблиця 14

Визначення вузлових витрат для режиму максимального транзиту

Вузол	Лінії, що сходяться у вузлі	Шляхові витрати ліній, що сходяться у вузлі, л/с	Вузлова витрата , л/с

Сума вузлових витрат має дорівнювати сумі рівномірно розподі­лених витрат районів, тобто

.

Режим максимального водорозбору:

Режим максимального транзиту: