
- •Тема 2. Інновації в теоріях економічного та суспільного розвитку
- •Список використаних джерел
- •Теорія довгих хвиль м.Кондратьєва
- •Неокласична теорія менша-фостера
- •Теорія інноваційної економіки і підприємницького суспільства питера друкера
- •Теорія постіндустріального суспільства
- •Питання для самоконтролю
Тема 2. Інновації в теоріях економічного та суспільного розвитку
1. Теорія довгих хвиль М. Кондратьєва.
2. Класична теорія нововведень.
3. Неокласична теорія нововведень.
4. Теорія «прискорення» [1, с.63-64 ], теорія інноваційної .економіки
5. Теорія постіндустріального суспільства.
6.Теорії управління знаннями [2, с.54-56].
1. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник — К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
2. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.
Додаткова література (за бажанням)
Список використаних джерел
Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы / Ю.В.Яковец – М.: Наука, 1999. – 448 с.
Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д.Кондратьев; редкол.: Л.И.Абалкин и др. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.
Туган-Барановський М.І. Основи політичної економії / М.І.Туган-Барановський; ред. С.М. Злупко. – Львів: Львів. нац. ун-т, 2003. – 628 с.
Кузык Б.Н. Прогнозирование, стратегическое планирование и национальное программирование: Учебник / Б.Н.Кузык, В.И.Кушлин, Ю.В.Яковец. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2007 – 427 с.
Глазьев С.Ю. Экономическая теория технического развития / С.Ю.Глазьев. – М.: Наука, 1990. – 232 с.
Корпоративные структуры промышленности Украины на пути инновационного развития [Електронний ресурс] / Л. Федулова // Институт экономики и прогнозирования НАН Украины. – Режим доступу: http://www.director.by/cgi-bin/article.cgi?date=2007/01/31&name=08
Шумпетер Й. Теория экономического развития: капитализм, социализм и демократия / В.С.Автономов (пер. с нем., англ.) / Й. Шумпетер – М.: Эксмо, 2008. – 683 с.
Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : В 5 т. / Сопред. научно-ред. совета Г.Г.Фетисов, А.Г.Худокормов. - Т. ІІІ. Эпоха социальных переломов / Отв. ред. А.Г.Худокормов. – М. : Мысль, 2005. – 896 с.
Історія економічних учень : Підручник : у 2 ч. / За ред. В.Д.Базилевича. – 2–ге вид., випр. – К. : Знання. – Ч. 2. - 2005. – 567 с.
Санто Б. Инновация как средство экономического развития - Пер. с венг. / Б. Санто / Общ. ред. и вступ. ст. Б.В.Сазонова. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : В 5 т. / Сопред. научно-ред. совета Г.Г.Фетисов, А.Г.Худокормов. - Т. ІV. Век глобальних трансформаций / Отв. ред. Ю.Я.Ольсевич. – М. : Мысль, 2004. – 942 с.
Riesman D. Leisure and Work in Post-Industrial Society / D. Riesman // Larrabee E., Meyersohn R. (Eds.). Mass Leisure; Glencoe, 1958. – P.365 – 385.
Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Пер. с англ. / Д. Белл. - 2-ое изд., испр. и доп. – М.: Aсademia, 2004. – 788 с.
Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л.Иноземцева. – М.: Aсademia, 1999. – 640 с.
Clark D. Post-Industrial America: A Geographic Perspective / D. Clark. – N.Y; – L., 1985.
Впереди ХХІ век: перспективы, прогнозы, футурологи. Антология современной классической прогностики. 1952-1999. Ред. сост. и автор предисл. И.В.Бестужев-Лада. – М.: Academia, 2000. – 480 с.
Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / П.А.Сорокин. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с. – (Мыслители ХХ века).
Додаткова література:
Українська економічна думка : Хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Економічний ф-т; упоряд. С.М.Злупко. – К.: Знання, 2007. – 695 с.
Карпов В.А. Маркетинг: прогнозування кон’юнктури ринку : Навч. посібник / В.А. Карпов, В.Р. Кучеренко – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 284 с.
Маркарян К.В. Общая теория постиндустриального государства / К.В.Маркарян – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 352 с.
Социально-экономические проблемы переходного общества: из практики стран СНГ. – М.: Наука, 2000. – 410 с.
Мартино Дж. Технологическое прогнозирование - Пер. с англ. / Дж.Мартино – М.: Прогресс, 1977. – 592 с.
Мэнсфилд Э. Экономика научно-технического прогресса - Пер. с англ. под ред. Е.М.Четыркина / Э. Мэнсфилд. – М.: Прогресс, 1970. – 238 с.
КРІМ ЦИХ ДЖЕРЕЛ, можна почитати і вивчити за нижченаведеним.
Цілеспрямовані зміни здійснюються через нововведення різних типів, які стали самостійним об’єктом вивчення нової галузі науки – інноватики, яка вивчає закономірності процесів розвитку та формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням, адаптації до них людини, використання та поширення інноваційних потоків, інноваційної діяльності, їх вплив на сферу конкуренції та розвиток суспільства в цілому. Предметом інноватики є створення, освоєння та розповсюдження інновацій різного виду, а об’єктами дослідження є технологічні уклади, інноваційні цикли, життєві цикли продукції, технологій, товарів, інноваційні процеси. Особливість цієї науки полягає у вивченні механізмів ініційованих і контрольованих змін, які відбуваються на основі раціонально-вольових дій. Інноватика забезпечує інтеграцію знань, при якій спеціальні науки (економічно-управлінські, соціологія, психологія, кібернетика, філософія та інші) зберігають свою самостійність та специфічність, але їх теоретичні концепції і фактичні дані об’єднуються навколо методів дослідження проблем інновацій та інноваційної діяльності, інтегруючи різноманітні наукові знання з метою підвищення їх практичної ефективності.
Вивчення категоріального апарату інноватики є важливим для опанування наукових підходів до управління нововведеннями. До таких категорій відносять:
новація (новина);
інновація (нововведення);
життєвий цикл інновацій;
інноваційна діяльність;
інноваційна інфраструктура;
технологічні уклади.
Поняття новація, інновація, інноваційна діяльність, інноваційна інфраструктура розглянуто в першій темі.
Життєвий цикл інновації визначають як період часу від зародження ідеї до розробки, створення, розповсюдження, використання та утилізації інновації. З урахуванням послідовності науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, життєвий цикл інновацій розглядають як інноваційний процес, а період часу між появою новації (новини) і втіленням її у нововведення називають інноваційним лагом. Аналізуючи життєвий цикл інновації, необхідно розглянути характеристику фаз, з яких він складається (рис.1.1). При розгляді конкретних випадків доцільно звернути увагу на співвідношення життєвих циклів продуктів та технологій з життєвим циклом попиту (рис.1.2, 1.3). Оскільки життєві цикли технології та товарів змінюється у часі частіше, ніж попит, то серед різного виду ресурсів, що потрібні для впровадження інновації на ринок, основними є інвестиції і час.
Рис. 1.1. Життєвий цикл інновацій
Рис. 1.2. Життєвий цикл попиту і технологій
Рис. 1.3. Життєвий цикл попиту і товарів
Поглиблене вивчення теорії інноватики потребує усвідомлення поняття технологічного укладу. Поняття «уклад» означає встановлення певного порядку чого-небудь. Згідно сучасної інтерпретації, технологія означає сукупність виробничих процесів, науково-технічних і професійних знань, методів, нової техніки, засобів виробництва, які забезпечують перетворення природної сировини у продукти промислового і побутового використання. Розвиток технологій визнається основною рушійною силою прогресу. Сутність поняття технологічний уклад відображає таке визначення: технологічний уклад це єдиний технічний рівень виробництв, що пов’язані вертикальними та горизонтальними потоками якісно однорідних ресурсів, які спираються на загальні ресурси кваліфікованої робочої сили і загальний науково-технічний потенціал. Кожний технологічний уклад є самовідтворюючою цілісністю, а тому розвиток економіки відбувається через послідовну зміну ТУ. Життєвий цикл технологічного укладу (рис. 1.8) має період існування близько 100 років, в рамках якого спостерігається декілька фаз розвитку, кожна з яких має різні часові терміни та характеризує технологічні і соціально-економічні умови середовища.
Рис. 1.8. Життєвий цикл технологічного укладу
Зверніть увагу на умови створення технологічного укладу та його внутрішню структуру, ядром якої є сукупність базових (радикальних) технологій. Це принципово нові технології, створені на основі раніше невідомих законів і закономірностей, винаходів та відкриттів, що докорінно змінюють зміст різних видів діяльності в суспільстві. Вперше на цей факт звернув увагу М. Д. Кондратьєв, який довів, що економічні зміни пов’язані із впровадженням значних науково-технічних винаходів та технологічних нововведень, вказав на базові технології які формували відомі на той час технологічні уклади (рис. 1.9). На сьогоднішній день вчені налічують п’ять технологічних укладів.