6.2.2. Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй

Початок нового тисячоліття було ознаменовано прийняттям нової декларації, яка була названа Декларацією тисячоліття Організації Об'єднаних Націй. Цю декларацію прийняли 189 країн на Саміті ООН у вересні 2000 р. Декларація тисячоліття містить 8 цілей.

Ціль 1 — Ліквідація крайніх злиднів і голоду передбачає до 2015 р. скорочення вдвоє населення, що має дохід менший, ніж 1 долар на день, і населення, що страждає від голоду.

Ціль 2 — Забезпечення загальної початкової освіти передбачає до 2015 р. доступ до початкової освіти всім хлопчикам та дівчаткам земної кулі.

Ціль 3 — Заохочення рівності між чоловіками та жінками, розширення прав і можливостей жінок передбачає ліквідацію тендерної різниці на рівні початкової і середньої освіти до 2005 р. та на всіх рівнях освіти до 2015 р.

Ціль 4 — Скорочення дитячої смертності передбачає зниження до 2015 р. смертності серед дітей до 5 років на дві третини.

Ціль 5 — Поліпшення охорони материнства передбачає зниження до 2015 р. материнської смертності на три чверті.

Ціль 6 — Боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями передбачає зупинку розповсюдження ВІЛ/СНІДу, малярії та інших хвороб і початок тенденції до скорочення їхніх масштабів.

Ціль 7 — Забезпечення екологічної сталості передбачає облік принципів сталого розвитку в рамках національних стратегій, скорочення вдвоє до 2015 р. частки населення земної кулі, яке не має доступу до безпечної питної води, і забезпечення до 2020 р. поліпшення життя для 100 млн мешканців нетрів.

Ціль 8 — Формування глобального партнерства з метою розвитку передбачає продовження формування відкритої, регульованої, передбачуваної та недискримінаційної торгової та фінансової системи, сприяння задоволенню особливих потреб найменш розвинутих країн, врегулювання проблем заборгованості країн, що розвиваються, забезпечення розповсюдження в країнах, що розвиваються, доступних за ціною основних ліків, вживання заходів, спрямованих на те, щоб усі могли користуватися благами нових технологій, особливо інформаційних та комунікаційних, тощо.

Прийнявши Декларацію тисячоліття, багаті та бідні країни зобов'язалися зробити все можливе для викорінення злиднів, утвердження принципів людської гідності та рівноправ'я і досягнення миру, демократії та екологічної стабільності. Керівники багатих і бідних країн пообіцяли об'єднати свої зусилля заради досягнення конкретних цілей в галузі розвитку та зменшення злиднів не пізніше, ніж до 2015 року.

Сформульовані в Декларації тисячоліття цілі в галузі розвитку становлять собою конкретні, такі, що піддаються виміру, орієнтири, один з яких передбачає зменшення до 2015 року масштабів надзвичайних злиднів, що, як і раніше визначають умови життя понад 1 млрд людей у всьому світі. Ці цілі, так само як і наміри багатих і бідних країн сприяти їх досягненню, були підтверджені в Монтеррейському консенсусі, прийнятому в березні 2002 р. на Конференції ООН щодо фінансування розвитку (м. Монтеррей, Мексика), та на Всесвітній зустрічі на найвищому рівні з питань сталого розвитку, що відбулася у вересні 2002 р. (м. Доха, Катар).

Процес досягнення Цілей повинен починатися з визнання того, що кожній країні необхідно проводити в життя таку стратегію розвитку, яка узгоджується з її конкретними потребами. Національні стратегії необхідно розробляти на основі достовірних фактичних даних, з використанням надійних наукових методів і належних процедур контролю та оцінки. При умові дотримання цих вимог бідним країнам необхідно надавати тактичну свободу у їхніх взаємовідносинах з країнами-донорами і право самостійно визначати, які стратегії відповідають місцевим умовам. Без справжньої національної відповідності національні програми не будуть відповідати місцевим умовам і не будуть політично стійкими. Крім того, національні програми повинні забезпечувати дотримання прав людини, підтримувати принцип панування права і гарантувати чесність та ефективність освоєння коштів. Виконання цих умов має вести до виділення бідним країнам значно більшої допомоги багатими країнами, причому як у вигляді власне надання фінансових коштів, так і в формі прийняття справедливіших правил у галузі торгівлі, фінансів, науки і техніки.

У Доповіді про розвиток людини за 2003 рік, розробленій Програмою розвитку ООН, наведено усі дані, що віддзеркалюють хід досягнення кожної цілі в кожній країні. У цій доповіді стверджується, що політичну волю для діяльності з досягнення Цілей можна мобілізувати, надавши їм статус напрямків місцевої та національної політики, передвиборчих кампаній кандидатів на посади мерів і президентів. Робиться висновок, що Цілі буде досягнуто лише тоді, коли вони будуть щось означати для мільярдів людей, в інтересах яких їх було поставлено. Цілі мусять стати реальністю національного життя, кровною справою основних зацікавлених сторін — населення та урядів.