6.2. Управління бжд на глобальному рівні

Управління БЖД на глобальному рівні ставить за мету збереження миру на Землі, захист планетарних екологічних систем від негативного впливу на них різних форм людської діяльності, розвиток людського потенціалу, зменшення рівня захворюваності, особливо ступеня розповсюдження інфекційних хворіб, зменшення нерівноправності та кількості людей, які проживають за межею бідності, насамперед у країнах, які зараз не мають можливості самостійно це зробити, оскільки соціальне розшарування веде до напруженості у суспільстві, що загрожує появою нових конфліктів.

Органами, які здійснюють управління на глобальному рівні, тобто суб'єктами СУБЖД, є ООН та її спеціальні організації, міждержавні об'єднання, міждержавні договори, угоди.

6.2.1. Програма дій «Порядок денний на XXI століття»

У червні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро відбулася конференція ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку, відома як самміт «Планета Земля», оскільки в ній брали участь керівники 178 країн світу. Конференція ухвалила Програму дій «Порядок денний на XXI століття», якою засвідчила встановлення глобального партнерства країн світу задля досягнення сталого розвитку суспільства.

«Порядок денний на XXI століття» складається з чотирьох розділів, які містять 40 глав. Перший розділ (7 глав) присвячено економічним та соціальним проблемам людства. Другий розділ (14 глав) відображає глобальні екологічні проблеми планети: знищення лісів, виснаження ґрунтів, розширення площі пустель. У третьому розділі (10 глав) наведено роль і значення великих груп населення (жінки, молодь, діти, корінне населення та ін.), науковців, органів місцевої влади і недержавних організацій у досягненні цілей сталого розвитку суспільства. Четвертий розділ (8 глав) присвячено висвітленню методів реалізації Концепції сталого розвитку. Тут обговорюються фінансові ресурси і механізми, надається інформація про механізми прийняття рішень та засоби поширення екологічно обґрунтованих технологій, розглядаються проблеми міжнародної співпраці, міжнародні угоди і правові механізми.

«Сталий розвиток суспільства — це такий розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутнього покоління забезпечити свої власні потреби» (Комісія ООН з розвитку навколишнього середовища). Головне завдання сталого розвитку — викорінення й ліквідація бідності та злиднів, зменшення розриву у рівнях життя між найбіднішими країнами та розвиненими країнами, зменшення розриву у прибутках найбагатших та найбідніших верств населення.

Щодо розвитку суспільства та забезпечення безпеки життєдіяльності сталий розвиток означає поліпшення якості життя людей з таких головних напрямів:

— соціальне та економічне забезпечення;

— екологічно сприятливе середовище для життя;

— підвищення безпеки життя;

— поліпшення стану здоров'я.

У цілях і завданнях сталого розвитку різних країн є суттєва різниця, яка передусім визначається станом економіки кожної конкретної країни.

У розвинутих країнах нераціональні структури споживання є основною причиною погіршення стану довкілля. Тому цілі і завдання сталого розвитку в цих країнах спрямовані на свідоме обмеження споживання природних багатств для того, щоб наступні покоління також мали можливість скористатися цими багатствами.

Цілі і завдання сталого розвитку суспільства в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою мають бути спрямовані передусім на перебудову нераціональної структури виробництва, на подолання бідності та підвищення рівня життя людей, задоволення потреб населення в продовольстві, охороні здоров'я, безпеці життя, доступі до освіти. Поліпшення якості життя людей надалі сприятиме ефективному та бережливому використанню природних ресурсів, впровадженню екологічно безпечних сучасних технологій.

Основні міжнародні організації та інституції, які опікуються питаннями сталого розвитку:

1. Комісія сталого розвитку ООН. Створена в 1992 р., штаб-квартира розташована в м. Нью-Йорк (США).

2. Міжвідомчий комітет з питань сталого розвитку ООН. Створений у 1992 р., штаб-квартира розташована в м. Нью-Йорк (США).

3. Програма ООН з питань захисту довкілля (ЮНЕП). Заснована у 1972 р., секретаріат знаходиться в м. Найробі (Кенія).

4. Програма розвитку ООН (ПРООН). Започаткована у 1965 р., секретаріат знаходиться в м. Нью-Йорк (США).

На саміті 1992 р. було прийнято також Декларацію Ріо «Про навколишнє середовище та економічний розвиток», в якій визначено права й обов'язки держав світу у рамках Концепції сталого розвитку.

Основні принципи сталого розвитку населених пунктів проголошено у заключних документах конференції ООН з населених пунктів (ХАБІТАТ—II), яка відбулася 1996 р. у м. Стамбул.

У червні 1997 р. на спеціальній сесії Генеральної асамблеї ООН було розглянуто досягнення країн та їхніх урядів, міжнародних організацій, громадськості та неурядових організацій з виконання «Порядку денного на XXI століття» за 5 років, узагальнено набутий досвід і поставлено нові завдання. На цій сесії була ухвалена Програма «Ріо+5» — програма дій з подальшого впровадження «Порядку денного на XXI століття».

У 2002 р. в м. Йоганнесбург відбулася зустріч керівників країн та урядів світу на найвищому рівні — «Ріо+10». На зустрічі було розглянуто результати, досягнуті країнами з виконання зобов'язань, узятих у 1992 та 1997 рр., та оцінено успіхи на шляху просування до сталого розвитку.