5.3.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу

Небезпеки соціально-політичного характеру можуть виникати і умовах натовпу, при великому скупченні людей, при проведенні Мітингів, процесій, будь-яких розважальних заходів.

Римський філософ, поет, державний діяч Луцій Анней Сенека (4 р до и, є. (Ні р и. с.) писав, що «немає ворога гіршого, ніж натовп, в який можна потрапити, і чим він більш багатолюдний, тим більш небезпечний, і немає більш згубного для спокою та доброї моралі ,ніж видовище натовпу»

Натовп — це контактна, зовнішньо неорганізована спільнота людей, що вирізняється високим ступенем конформізму (відсутності особистої позиції) її індивідів, що діють дуже емоційно, одностайно і навіть агресивно. Поведінка людини в умовах натовпу дуже мало або зовсім не залежить від освітнього чи культурного рівня осіб, що його утворюють.

Загальні властивості характерні для натовпу:

— натовп складається з великої групи людей,

— натовп існує протягом короткого терміну,

— люди в натовпі розміщені досить щільно, в безпосередній близькості один від одного.

В умовах натовпу особистість постійно нівелюється, втрачає індивідуальність і стає ніби істотою з надіндивідуальними психічними процесами та властивостями.

Людина в умовах натовпу отримує психологічну захищеність, почуває себе у цілковитій безпеці, з'являється почуття вседозволеності, безвідповідальності та безкарності. За характером поведінки людини натовп розділяють на випадковий, експресивний, конвенційний та діючий.

Випадковий натовп — це група людей, увагу яких привернула якась подія (аварія, ДТП).

Експресивний натовп — це група людей, які згуртовані прагненням спільного висловлення своїх почуттів — радості, горя, протесту або солідарності (мітинг, весілля, похорон та ін.).

Конвенційний натовп — це група людей, що зібрались для масових розваг (футбол, концерт). Діючий натовп поділяється на агресивний (самосуд розгніваних людей); панічний (масова втеча людей від несподіваної загрози, стихійного лиха, катастрофи); корисливий (пограбування магазину та ін.); повстанський (зумовлений обуренням людей проти влади, сваволі, утисків).

Обов'язковою умовою утворення колективної душі натовпу є отримання людьми інформації про реакцію інших на визначення поведінки або події.

5.3.5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнопаління

Алкоголізм — страшна хвороба, яка за розповсюдженням по Землі займає третє місце після серцево-судинних та ракових захворювань.

Це — третя хвороба цивілізації!

Алкоголь відіграє в життєдіяльності людей велику роль. Алкоголь використовують як протиінфекційний засіб для знищення мікробів, він може бути стимулятором і депресантом. Це висококалорійний продукт, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму і в малих, нечастих дозах може здійснювати корисну дію на організм людини: підвищує апетит, розширює кров'яні судини. Але алкоголь завдає й величезної шкоди організму людини.

Алкоголь — це внутрішньоклітинний яд. Він гальмує обмін речовин у серцевих м'язах, зменшує запас їхньої енергії.

Широке розповсюдження і застосування алкоголю в багатьох країнах світу вказує на те, що ця небезпека для здоров'я і життя людини має глобальний характер.

Вживання алкоголю зумовлено історико-культурними, соціально-економічними причинами й визначається генетичним характером.

Прикладами є:

— Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Грузія — традиційно вирощують виноград, виготовляють і п'ють вино — національний напій;

— у Північних країнах (Англія, Німеччина, Росія та ін.) виробляють та вживають більш міцні напої: бренді, водка, віскі, шнапс (національні напої);

— у країнах з помірним кліматом вживають і те, и інше. Алкоголь завдає великої шкоди здоров'ю людини. Відповідь на

це питання буде більш повною, якщо згадати визначення «здоров'я». Тому ми виділяємо фізіологічні, психологічні та соціальні наслідки алкоголю.

Фізіологічні наслідки:

— алкоголь впливає на клітини головного мозку, він всмоктується досить швидко в кров, яка розносить його по всьому організму. Основна його доза надходить у мозок, поглинається його нервовими клітинами, внаслідок чого настає їхнє переродження;

— порушується діяльність внутрішніх органів: печінки, нирок, шлунку, кишечника; шкідлива дія на кровоносні судини, серце, органи дихання.

Психологічні наслідки: нервові розлади, біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія.

Соціальні наслідки: велика економічна і соціальна шкода суспільству. Люди, які п'ють, — погані працівники, вони допускають брак у роботі, через них створюються аварії на виробництві та транспорті, спостерігається тісний зв'язок алкоголізму зі злочинністю, конфлікти у сім'ях, погана спадковість.

За визначенням ВООЗ, вимушене вживання спиртних напоїв зумовлене психічною та фізичною залежністю від алкоголю, настанням психічних та фізичних розладів при раптовому припиненні потрапляння спирту в організм (синдром похмілля). При подальшому розвитку хвороби з'являються розлади діяльності основних органів та психіки.

Чим відрізняється пияцтво від алкоголізму? Різниця між ними тільки в кількості випитого: пияцтво є початковою стадією хворобливого стану — алкоголізму, який розвивається внаслідок надмірного та систематичного вживання спиртних напоїв.

Тютюнопаління — найбільш розповсюджена шкідлива звичка, яка призводить до серйозних порушень здоров'я людини. За оцінками ВООЗ, близько третини дорослого населення світу палять (серед них 200 мільйонів — жінки).

Можна говорити про епідемію паління. В Європі палить близько половини дорослого населення. Характерно, що спостерігаються дві тенденції: зниження паління в розвинених країнах та збільшення у відсталих.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас палять 12 мільйонів громадян — це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок. За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Серед киян палять понад 860 тисяч чоловік, що становить 40% усіх мешканців у віці від 12 років і старших. Дорослий курець викурює в середньому 1650 цигарок за рік.

Тютюн — це однолітня рослина родини пасльонових. Його спеціально оброблені листя служать сировиною для тютюнової промисловості. Під час паління відбувається суха перегонка тютюну й паперу під впливом високої температури (300° С). При цьому виділяється велика кількість різноманітних шкідливих речовин (1200). Серед них похідні майже всіх класів органічних речовин: граничні й ароматичні вуглеводні, етиленові й ацетиленові сполуки, спирти, ефіри, алкалоїди (серед яких нікотин). Наявні також неорганічні сполуки миш'яку, міді, заліза, олова, полонію, серед них і радіоактивного. Крім того, в тютюновому димі є оксид вуглецю, оксид азоту і навіть синильної кислоти.

Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не палінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий час.

Довготривалість життя курців на 7-15 років менша, ніж тих, хто не палить. Підраховано, що 90% випадків смерті від раку легень, 75% від бронхіту та 25% від ішемічної хвороби серця у чоловіків у віці до 65 років пов'язано з тютюнопалінням.

Ферментні системи організму людини борються із шкідливими речовинами, які містяться в тютюновому диму, і зменшують його небезпечність. Чим більше людина палить, тим активнішими стають ці системи. Підвищення активності ферментних систем, які переробляють передусім ароматичні вуглеводні, призводять до посилення утворення в них токсичних продуктів, які спроможні викликати ракові пухлини.

Паління, як показали досліди, зменшує фізичну силу, уповільнює реакції, погіршує пам'ять, знижує статеву потенцію.

У людей, що палять, частіше народжуються неповноцінні діти. Вивчаючи вплив паління на вагітність і плід, учені виявили зростання частоти спонтанних абортів, народження недоношених і мертвих дітей, зниження маси тіла у новонароджених, погіршення розумових здібностей у дітей та народження їх з аномаліями розвитку.

Слід зазначити, що на нащадків здійснює вплив не лише активне, а й пасивне паління, коли вагітна жінка, яка не палить, змушена вдихати тютюновий дим.

Людині, яка палить, необхідно пам'ятати, що паління шкідливо впливає не лише на стан його власного здоров'я, а й на здоров'я людей, які його оточують вдома, на роботі, в громадських місцях.

Зараз тютюнова промисловість для ослаблення дії тютюнового диму на здоров'я людини випускає безліч різноманітних фільтрів та т. зв. «легких» цигарок. Але це лише напівзаходи і вони суттєво не знижують негативної дії тютюнового диму.

Потреба в палінні не дана людині від народження. Вона виробляється у кожної людини індивідуально. Паління існує як соціальний феномен, який входить до звичних елементів способу життя більшості народів світу.

До паління швидко звикають. Основні складові тютюнового диму — алкалоїди (насамперед нікотин) потрапляє в кров і розноситься по всьому організму. Одноразова доза нікотину 0,08-0,16 г — смертельна для людини. Протягом 30 років доросла людина викурює приблизно 200 тис. цигарок, які складають 200 г нікотину, тобто 10 тис. смертельних доз. Оскільки нікотин потрапляє в організм поступово і малими дозами, гострих проявів отруєння не спостерігається. Склад нікотину в різних цигарках від 0,7 до 5-6%.

Нікотин звужує судини мозку і зменшує їхню еластичність, ускладнює доступ крові в мозок, що сприяє погіршенню його розвитку, і як наслідок — біль у голові, запаморочення. Нікотин потрапляє до клітин головного мозку і ненадовго підвищує їхню активність. Цьому сприяє короткочасне розширення судин мозку. Але через деякий час цей стан зникає — здійснюється звуження судин мозку і зниження його активності. Тому нікотин можна розглядати як своєрідний наркотик короткочасної дії чи допінг.

Чи можна кинути палити? Переважна більшість людей, що палять, може припинити паління самостійно, без будь-якої лікарської допомоги за рахунок вольових зусиль і самодисципліни.